Ухвала
Іменем України
03 жовтня 2024 року
м. Київ
справа № 199/8985/14-ц
провадження № 61-12778ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в справі за скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича щодо виконання судового рішення у справі
№ 199/8985/14-ц, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
У січні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі- АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду зі скаргою, в якій просило:
визнати незаконною постанову від 03 серпня 2020 року у виконавчому провадженні за № 62655099, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 3акону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 2/199/299/15;
скасувати постанову від 03 серпня 2020 року у виконавчому провадженні
№ 62655099, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом № 2/199/299/15;
направити виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № DNHDGR01430310
від 19 травня 2006 року, станом на 08 вересня 2015 року, у тому числі, 21 463,19 дол. США (екв. 474 712 грн. 10 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 688,61 дол. США (екв. 15 230 грн. 33 коп.) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 177 грн пені до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. для подальшого стягнення боргу.
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором № DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року у розмірі 21 905, 86 дол. США, пеню у розмірі 6 061 грн 82 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 217 грн 25 коп. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області
від 22 березня 2018 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року скасовано та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на погашення заборгованості за кредитним договором № DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року станом на 08 вересня 2015 у тому числі, 21 463, 19 дол. США
(екв. 474 712 грн 10 коп.) заборгованості по тілу кредиту, 688, 61 дол. США
(екв. 15 230 грн 33 коп.) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 177 грн пені. На виконання вказаного судового рішення Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 10 квітня 2019 року видано виконавчий лист.
24 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. відкрито виконавче провадження №62655099. 03 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від № 62655099 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Вважає, що приватним виконавцем постанову про закінчення виконавчого провадження винесено незаконно, оскільки у разі отримання позики в іноземній валюті позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику, однак приватним виконавцем було стягнуто у гривневому еквіваленті, чим спричинено стягувачу збитки у розмірі курсової різниці.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 січня 2024 року у задоволені скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. встановивши, що борг в сумі 491 119, 43 грн, що зазначено представником стягувача у заяві про відкриття виконавчого провадження, стягнуто із боржника в повному обсязі, постановив закінчити виконавче провадження на підставі пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що відповідає вимогам Закону.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою АТ КБ «ПриватБанк» оскаржило її в апеляційному порядку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 30 січня 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення скарги.
Визнано незаконною та скасовано постанову від 03 серпня 2020 року у виконавчому провадженні за № 62655099, винесену приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжею О. В. про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 3акону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом № 2/199/299/15.
В задоволенні іншої частини скарги банку відмовлено.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що оскільки заборгованість з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року стягнута саме у доларах США, а не у гривні, то стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Такий висновок узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Тобто стягнення заборгованості у гривні є неналежним виконанням судового рішення.
Оскільки між стягувачем та боржником існувало валютне грошове зобов'язання і заборгованість за кредитним договором була стягнута судом в іноземній валюті - долар США, то державний виконавець зобов'язаний був під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, керуватися положеннями ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 26 травня 2022 року у справі № 686/5863/13-ц, від 22 вересня 2023 року у справі № 2-1540/12, від 12 листопада 2020 року у справі № 127/17686/13-ц,
від 09 жовтня 2020 року у справі № 799/2340/18, від 27 липня 2020 року у справі
№ 607/16146/17, від 15 липня 2020 року у справі № 711/12474/14-ц, від 01 липня 2020 року у справі № 308/1811/18.
У зв'язку з тим, що на рахунок стягувача АТ КБ «ПриватБанк» сума заборгованості була перерахована у гривні, то постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О.В.
від 03 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 3акону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні за № 62655099 винесена без рахування того, що заборгованість стягнута у доларах США, а тому апеляційний суд дійшов висновку про визнання її незаконною та скасування.
18 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду
від 25 червня 2024 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції не звернено увагу на те, що представник стягувача у заяві від 22 липня 2020 року
№ 202007220424 просив відкрити виконавче провадження про стягнення суми заборгованості у розмірі 491 119, 43 грн, не вказавши на те, що така сума еквівалентна сумі в доларах США, що була задоволена судом. Вказує, що в рамках примусового виконання ОСОБА_2 зобов'язання щодо виконання рішення та сплати суми боргу було виконано повністю. Крім того, стягувачем пропущено 10-денний строк звернення зі скаргою на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову
у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.
Встановлено, що рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором
№ DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року у розмірі 21 905,86 доларів США, пеню за кредитним договором № DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року у розмірі 6 061,82 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 217,25 грн.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2018 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2015 року скасовано, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» на погашення заборгованості за кредитним договором №DNHDGR01430310 від 19 травня 2006 року станом на 08 вересня 2015 у тому числі, 21 463,19 доларів США (екв. 474 712,10 грн) заборгованості по тілу кредиту, 688,61 доларів США (екв. 15 230,33 грн) заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 177 грн пені.
На виконання вказаного судового рішення Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська 10 квітня 2019 року видано виконавчий лист.
24 липня 2020 року представником АТ КБ «ПриватБанк» надано до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи О. В. заяву про відкриття виконавчого провадження.
24 липня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О. В. відкрито виконавче провадження
№ 62655099.
В ході виконавчого провадження борг в сумі 491 119,43 грн боржницею погашено.
03 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжею О. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від № 62655099, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 3акону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною третьою статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (частина друга статті 451 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18) вказано, що «правовий режим іноземної валюти на території України, хоча і пов'язується з певними обмеженнями в її використанні як платіжного засобу, тим не менше, не виключає здійснення платежів в іноземній валюті. Із матеріалів справи убачається, що, ухвалюючи рішення у справі, Шевченківський районний суд визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення. Тобто, визначаючи характер грошового зобов'язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті, що на момент ухвалення рішення суду становило визначений за офіційним курсом НБУ еквівалент у національній валюті України. Зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов'язку боржника, який має бути виконаний примусово за участю державного виконавця. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням. Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду про необхідність відступити від правової позиції Верховного Суду України щодо застосування пункту 8 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV у подібних правовідносинах, викладеного в постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1445цс17».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 320/5115/17 (провадження № 14-133цс20) зазначено, що: «особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження». Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця. Саме таким чином необхідно діяти у випадку примусового виконання грошового зобов'язання, визначеного в іноземній валюті, про що зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). З наведених підстав вказівка в резолютивній частині рішення суду першої інстанції про стягнення відповідних сум з конвертацією цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу є помилковою, тому з резолютивної частини рішення суду першої інстанції слід виключити слова «з конвертацією цієї суми у національну валюту на день здійснення платежу» у всіх випадках їх застосування)».
Суд апеляційної інстанції встановив, що у зв'язку з ухваленням судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті, стягувачу має бути перераховано борг саме в іноземній валюті (доларах США), що визначено судовим рішенням, а не у національній валюті України - гривні.
За таких обставин, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про часткове задоволення скарги.
Отже, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою.
У частині четвертій статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими, ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від
19 грудня 1997 року).
Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 червня 2024 року в справі за скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжи Олександра Володимировича щодо виконання судового рішення у справі
№ 199/8985/14-ц, заінтересована особа - ОСОБА_1 .
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:М. Є. Червинська
Є. В. Коротенко В. М. Коротун