Код суду 233 № 233/5167/24
07 жовтня 2024 року суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Леміщенко О.О., розглянувши матеріали об'єднаної справи про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли з Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області та з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кудряшівка Кремінського району Луганської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проходить військову службу на посаді старшого стрільця у військовій частині НОМЕР_2 , військове звання - солдат, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов'язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому строк дії військового стану неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №49/2024 від 05 лютого 2024 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто, тобто особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.
08 вересня 2024 року об 11 год. 46 хв. в районі будинку №212 по пр. Ломоносова в м. Костянтинівка Донецької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі категорично відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.5 ПДР, який регламентує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, 20 вересня 2024 року, близько 19 год. 30 хв., військовослужбовець військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_2 солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в тимчасовому розташуванні підрозділу військової частини НОМЕР_2 в АДРЕСА_2 , в районі розосередження, в умовах особливого періоду, виконував обов'язки військової служби в нетверезому стані, і в такому стані був виявлений командуванням військової частини НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був тричі повідомлений належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення відповідно до його заяви, яке йому було доставлене, що підтверджується інформацією з Автоматизованої системи документообігу суду; а також під час складання протоколу про адміністративне правопорушення; клопотання про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не надав, про причини неявки в судове засідання суду не повідомив.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 , достовірно знаючі про те, що відносно нього здійснюється провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, свідомо ухилявся від участі у цьому провадженні, не вживав заходів для реалізації своїх передбачених законом прав та обов'язків як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, умисно ухилявся від явки до суду, у зв'язку з чим, визнано за можливе розглянути справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали об'єднаної справи про адміністративні правопорушення суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125286 від 08 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому він зазначив: «управлял, от освидетельствоваия отказываюсь»;
- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до медичного закладу м. Костянтинівка від 08 вересня 2024 року;
- копією акту прийому-передачі транспортного засобу від 08 вересня 2024 року;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3006692 від 08 вересня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн;
- протоколом про військове адміністративне правопорушення ДНКС-2/1683 від 20 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, в якому він зазначив: «свою провину визнаю, з протоколом згоден»;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу №2804 від 20 вересня 2024 року та роздруківкою з приладу «АлКонт U800» №83013395, відповідно до якої ОСОБА_1 20 вересня 2024 року о 20-45 год. перебував у стані алкогольного сп'яніння (тест №00003199, результат позитивний 1,510 проміле);
-відеозаписом.
Під час перегляду відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н.з. НОМЕР_3 , на пропозицію працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, а також від проходження такого огляду в медичному закладі, після чого йому були роз'яснені наслідки такої відмови. Також пояснив, що вживав алкоголь вчора.
Згідно з довідкою начальника САП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції Дмитрієвої А., долученої до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 протягом року не притягався до адміністративної за ст. 130 КУпАП; посвідчення водія не отримував.
Враховуючи викладене, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП як виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби в нетверезому стані в умовах особливого періоду.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, а також той факт, що вінне отримував посвідчення водія, тобто не є водієм в розумінні п. 1.10 ПДР, ставлення до скоєного, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративні стягнення за
-за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП;
-за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП;
З урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, суддя дійшов висновку про можливість остаточного призначення ОСОБА_1 , відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП, стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, яким вважає правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, що загалом буде сприяти виконанню вимог ст. 23 КУпАП, згідно з якою метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Крім того, враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в дохід держави в сумі 605,60 грн, оскільки не отримано доказів того, що правопорушення скоєне ним під час виконання обов'язків військової служби.
Керуючись ст. ст. 24, 25, 27, 30, 33, 36, 126, 130, 283 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімум доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП ОСОБА_1 визначити до відбування остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімум доходів громадян, а саме 17000 (сімнадцять тисяч) грн.
Штраф слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA198999980313090149000005001, отримувач - Донецьке ГУК/м.Донецьк/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), ККДБ - 21081300, призначення платежу: протоколи серії ЕПР1 №125286 від 08.09.2024 року, ДНКС-2/1683 від 20 вересня 2024 року.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі, тобто у сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, який слід перерахувати на рахунок (IBAN) - UA438999980313151206000005692; отримувач коштів - Донецьке ГУК/Костянтинів. МТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37967785; банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.податків); призначення платежу: *;101; ________ (реєстраційний номер облікової картки платника податків-фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, у разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя О.О. Леміщенко