Справа № 127/26299/24
Провадження № 2/127/3746/24
03 жовтня 2024 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іщук Т. П.,
за участю секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,
представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,
ОСОБА_2 звернулася до суду та просила визначити розмір часток в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку. Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . До складу спадкового майна входить земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:01:029:0175, розташована по АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (свідоцтво про право власності від 11 червня 2013 року, індексний номер 4666629).
Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну ділянку, так як не визначені частки співвласників. У зв'язку з цим у позивача відсутня можливість належним чином оформити право на спадщину. За викладених обставин позивач просила визначити, що частки співласників у праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:01:029:0175, розташовану по АДРЕСА_1 , є рівними та становлять по .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 серпня 2024 року прийнято справу до розгляду в загальному позовному провадженні та призначене підготовче засідання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 вересня 2024 року закрите підготовче засідання.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву та просив розгляд справи провести в їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судом установлено наступні фактичні обставини справи та правовідносини, врегульовані нормами глави 26 книги ІІІ ЦК України та Земельного кодексу України щодо права спільної власності на майно.
Судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:01:029:0175, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 11 червня 2013 року, індексний номер 4666629, та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11 червня 2013 року, індексний номер 4666809.
На вказаній земельній ділянці розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, співвласниками якого в рівних частках є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , мати позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13 січня 2015 року.
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є ОСОБА_2 , позивач по справі (довідка від 24 вересня 2024 року №1168/02-14).
21 січня 2016 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В. Ліщук Р. І. видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 .
Постановою державного нотаріуса Першої вінницької державної нотаріальної контори Дишкант М. В. від 15 листопада 2022 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку в праві власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:01:029:0175, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , після померлої ОСОБА_3 , оскільки неможливо визначити склад спадкового майна, а саме на яку частку необхідно видавати свідоцтво.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно з ч.2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до частин 4, 5 ст. 89 Земельного кодексу України передбачено, що співвласники земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або виділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачене законом або не встановлено судом. Відповідні роз'яснення містять й положення п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності».
Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.
Позивач, заявляючи вимогу про визначення частки у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, посилається на рівність часток. При цьому судом не встановлено обставин, які вказували б протилежне.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує положення вказаних вище норм законодавства про рівність часток, а також те, що частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду, а не визначення часток не дає можливості отримати свідоцтво про право на спадщину та в повній мірі розпоряджатися своїм правом власності на вказане майно.
Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у спільній сумісній власності двох співвласників без визначення їх часток, слід дійти висновку, що частка кожного співвласника в праві власності на цю земельну ділянку становить 1/2.
Тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визначення розміру часток співвласників у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку в розмірі по 1/2 підлягає задоволенню.
При цьому суд враховує, роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності. Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 321, 328, 355, 357, 368, 372 ЦК України, ст. 86, 89 ЗК України, ст. 12, 13, 81, 263-265, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 0510100000:01:029:0175, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_1 , становлять:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , - ,
ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-1/2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ,
Повний текст рішення складений 04.10.2024.
Суддя: