Справа № 182/1808/24
Провадження № 2/0182/1950/2024
Іменем України
07.10.2024 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Рунчевої О.В.,
розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Росвен Інвест Україна», третя особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Заяви по суті справи:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.2-8).
В обґрунтування позову посилається на те, що 07.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 33785 про звернення стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №1001264163 від 29.02.2012 року укладеного із ПАТ «ОТП Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору факторингу №09/06/2013 від 20.06.2013 року до ТОВ «Росвен Інвест Україна». Про існування оскаржуваного напису, як і про зміну кредитора позивач дізналася 14.12.2021 року з листа приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. від 14.12.2021 року № 01129/50136, а за допомогою ідентифікатора доступу до виконавчого провадження від 05.11.2021 №67399440, в АСВП ознайомилась із матеріалами виконавчого провадження.
Позивач вважає зазначений виконавчий напис таким, що вчинений із грубим порушенням діючого законодавства, та підстав для вчинення виконавчого напису не було. Відповідачем при звернені до нотаріуса за вчинення виконавчого напису не було дотримано вимог законодавства, зокрема ТОВ «Росвен Інвест Україна» не надано нотаріусу достатніх документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а також не підтвердило належними доказами безспірність суми заборгованості.
Крім цього у позивача перед ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості ніколи не існувало, нотаріально посвідченої угоди ніколи не укладали. У процесі вчинення виконавчого напису брала участь лише одна сторона правочину ТОВ «Росвен Інвест Україна», і нотаріус оцінював подані документи, як докази, лише однієї заінтересованої сторони стягувача, який звернувся до нотаріуса та повинен був здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії виконавчого напису, які зокрема, підтверджують наявність та їх безспірність.
Також позивач зазначає, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису він не міг бути боржником перед ТОВ «Росвен Інвест Україна», оскільки не мав будь-якої заборгованості перед стягувачем, та в такому розмірі, як зазначено у виконавчому написі, жодного разу не отримував повідомлення з вимогою про наявність заборгованості, нотаріально посвідчені кредитні угоди з ним не укладав, у зв'язку з чим відповідачем не могло бути подано нотаріусу, як нотаріально посвідченої кредитної угоди (договору) так і первинних бухгалтерських документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки чеки та інше.), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, суми штрафних санкцій, зазначені у написі, є безспірними. Виписка з рахунку боржника про відомості щодо погашення заборгованості, а саме за кредитом у відповідача також не може бути в наявності, а тому вона нотаріусу не подавалася.
При вчиненні оспорюваного виконавчого напису приватний нотаріус Бригіда В.О. не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
За таких обставин вона вважає, оскільки на момент вчинення спірного виконавчого напису нотаріусом існували підстави, які свідчили про відсутність ознак безспірності заборгованості за кредитними правовідносинами, що виникли між сторонами, розмір заборгованості за кредитним договором, який значиться на виконавчому написі нотаріуса викликає сумнів щодо правильності нарахування кредитної заборгованості, тому виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровиче №33785 про стягнення на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 569,49 грн., та 350,00 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 16 919,49 грн. необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач про розгляд справи у суді повідомлений належним чином, позовна заява з копією долучених документів доставлено на офіційну електрону адресу відповідача (а.с.50). Відзив на позов до суду не надходив.
Треті особи про розгляд справи в суді повідомлені належним чином, на виконання ухвали суду про витребування документів, від приватного виконавця до суду надійшли копії витребуваних документів виконавчого провадження (а.с.56-95).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 22.04.2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.41).
На виконання ухвали суду від 22.04.2024 року надійшла від позивача за допомогою підсистеми електронний суд надійшла заява про усунення недоліків (а.с.43-46).
Ухвалою суду від 11.06.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.47-49).
Судом встановлено:
07.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О. вчинено виконавчий напис № 33785 про звернення стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором №1001264163 від 29.02.2012 року укладеного із ПАТ «ОТП Банк», право вимоги за яким перейшло на підставі Договору факторингу №09/06/2013 від 20.06.2013 року до ТОВ «Росвен Інвест Україна» в розмірі 16 569,49 грн. за період з 20.09.2018 року по 20.09.2021 року, та 350,00 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 16 919,49 грн. (а.с.16).
На виконання виконавчого напису № 33785 від 07.10.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 05.11.2021 року відкрито виконавче провадження № 67399440 (а.с.30).
Правовідносини щодо видачі виконавчого напису нотаріуса регулюються Законом України "Про нотаріат", наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5"Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса" (далі Перелік документів).
Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.
Відповідачем ТОВ «Росвен Інвест Україна» суду не надані докази, що для вчинення виконавчого напису були надані первинні бухгалтерські документи стосовно наявності суми заборгованості за кредитним договором №1001264163 від 29.02.2012 року.
Крім того, захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається шляхом надіслання фінансовою установою, стягувачем письмової вимоги боржнику про усунення порушень, однак відповідачем також не надано докази, які підтверджують отримання такої письмової вимоги (повідомлення) позивачем.
У зв'язку з викладеним, позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги товариства або їх добровільно виконати, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Також, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172.
З моменту прийняття даної постанови та до 10.12.2014 р. була чинна редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10.12.2014 р. набула чинності постанова КМУ від 26.11.2014 р. N 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зокрема, перелік був доповнений новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", відповідно до якого дозволено вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено заборгованість, для чого стягувач повинен надати: оригінал кредитного договору та засвідчену стягувачем виписку з рахунку боржника із зазначенням заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. по справі N 826/20084/14, яка залишена в силі ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р., про визнання незаконним та нечинним п. 1 тап. 2 постанови КМУ від 26.11.2014 р. N 662, визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє у попередній редакції, яка не передбачає можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження, укладений між позивачем та ТОВ «Росвен Інвест Україна» до якого перейшло право вимоги на підставі Договору факторингу №09/06/2013 від 20.06.2013 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором №1001264163 від 29.02.2012 року укладеного із ПАТ «ОТП Банк, що наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, а відповідач, нотаріус не надали суду доказів протилежного.
Зазначене вище не було враховане нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211,20 грн. за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,141,206,263-265,268, 354 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 07.10.2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 33785, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 569,49 грн., та 350,00 грн. за вчинення виконавчого напису,а всього 16 919,49 грн. - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Росвен Інвест Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева