справа № 208/5522/24
№ провадження 1-в/208/192/24
Іменем України
21 серпня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника установи ОСОБА_4 ,
засудженої ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , в режимі відео конференції,
у відкритому судовому засіданні по справі за клопотанням адвоката щодо застосування ст. 82 КК України відносно засудженої:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Вироком Малиновського районного суду м. Одеси 06.05.2022 року, який з застосуванням ст. 69 КК України змінено ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.12.2022 року, ОСОБА_5 засуджена за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 307, 69 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією частини майна, що є її власністю.
Початок строку відбуття покарання 14.12.2022 року. Кінець строку відбуття покарання 06.05.2026 року.
Відповідно до клопотання адвоката ОСОБА_8 , засуджена ОСОБА_9 стала на шлях виправлення та заслуговує на застосування до неї ст. 82 КК України - заміни не відбутої частини покарання більш м'яким.
Клопотання аргументовано тим, що ОСОБА_9 на даний час відбула відповідну частину покарання яка передбачена законодавством для застосування ст. 82 КК України.
ОСОБА_9 відбувала покарання в СІЗО м. Одеси з 06.05.2022 року, де за порушення вимог режиму утримання 14.06.2022 року до неї застосовано стягнення у виді попередження, яке погашено.
В подальшому, ОСОБА_9 відбувала покарання як в цій установі, так і в Ізмаїльському СІЗО де 05.01.2024 року до неї застосовано заохочення у виді подяки. За час відбуття в останній установі, засуджена характеризується добре.
З лютого 2024 року засуджена відбуває покарання в Кам'янський ВК-34, де працевлаштована на виробництві швачкою. Не справляється з об'ємом роботи, цей процес їй дається складно, вона має зауваження від майстерського складу.
За місцем мешкання засуджена характеризується позитивно, вину у скоєнні злочину визнає, щиро кається у скоєному.
ОСОБА_9 раніше не судима, має намір та можливість офіційно працевлаштуватись, що підтверджено гарантійним листом ТОВ «Жером-Авто»
В судовому засіданні адвокат підтримав клопотання, та посилаючись на наведені в ньому підстави просив його задовольнити.
Засуджена підтримала свого адвоката.
Представник установи заперечував проти задоволення клопотання адвоката, зазначивши на відсутність підстав для застосування ст. 82 КК України.
Прокурор заперечував проти задоволення подання, в обґрунтування своєї позиції зазначивши, що на його думку засуджена ще не стала на шлях виправлення і наданні адміністрацією виправної колонії матеріали, які досліджені під час судового засідання, повністю це підтверджують.
Суд розглянувши матеріали справи, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
Кам'янська ВК-34 знаходиться в межах юрисдикції Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та клопотання відносно засудженої ОСОБА_9 йому підсудне.
Відповідно до ст. 82 КК України, умовами застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є те, що засуджений відбуває покарання у виді позбавлення волі, він став на шлях виправлення, а також фактично відбув встановлену ч. 4 ст. 82 частину призначеного судом покарання.
Виходячи з наведеного, підставами застосування ст. 82 КК України є як формальна так і матеріальна підстави.
Пунктом 2 ч.4 ст. 82 КК України встановлено, що заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за тяжкий злочин.
ОСОБА_9 засуджена за ч.2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 цього Кодексу віднесено до тяжких злочинів з умисною формою вини.
На час розгляду клопотання ОСОБА_9 відбула 2 роки 3 місяці 15 днів, що становить більш ніж половину строку покарання призначеного покарання призначеного ухвалою Одеського апеляційного суду від 14.12.2022 року, і зазначена обставина підтверджує формальну підставу застосування до засудженої ст. 82 КК України.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким є важливою складовою прогресивної системи відбування покарання, яка дає змогу, дотримуючись мети покарання, водночас покращувати правове становище засудженого і зменшувати обсяг та характер карально-виховного впливу на нього. У такий спосіб закон стимулює добросовісне відбування покарання засудженим, визначаючи, що саме від його поведінки значною мірою залежить можливість покращення його правового становища.
Відповідно до ч. 3 ст. 82 КК України підставою для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням є не та обставина, що засуджений виправився або довів своє виправлення, а те, що він став на шлях виправлення і для закріплення досягнутих результатів ще необхідний вплив на нього, але вже в умовах відбуття більш м'якого виду покарання.
Свідченням того, що засуджений став на шлях виправлення, є його поведінка, сумлінне ставлення до праці, додержання режиму відбування покарання, що підтверджується матеріалами його особової справи, а ефективність і гарантованість цього процесу можливі лише за умови застосування до нього більш м'якого покарання.
ОСОБА_9 позитивно характеризується за місцем мешкання. З початку збройної агресії рф приймала активну участь у волонтерській діяльності.
Зазначені обставини ніким не оспорювались, сприймаються судом до уваги, а волонтерська діяльність з самого початку активної фази війни безумовно викликають повагу у суспільстві.
Разом з тим, суд відзначає, що при вирішенні клопотання застосування ст. 82 КК України слід враховувати весь період відбування засудженою покарання. При цьому, засуджена має протягом всього строку відбування покарання доводити, що стає на шлях виправлення, а не лише в окремі періоди відбування покарання.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, під час розгляду кримінальної справи судом першої інстанції ОСОБА_9 свою вину не визнавала.
Будучі засудженою судом першої інстанції до покарання у виді позбавлення волі та взятою під варту, відповідно до клопотання захисника яке розглядається, вже 14.06.2022 року до засудженої (колишнього працівника СІЗО м. Одеси), адміністрацією СІЗО м. Одеси застосовано стягнення за порушення вимог режиму утримання (стягнення погашено)
Лише після заміни в апеляційній інстанції захисника та оцінивши наведені судом першої інстанції докази, ОСОБА_9 змінила лінію свого захисту та повністю визнала вину. Зазначена обставина, інші пом'якшуючи покарання обставини враховані Одеським апеляційним судом, та ОСОБА_9 призначено покарання з застосуванням ст. 69 КК України, тобто до неї вже застосовано певні пільгові умови призначення покарання.
Відповідно до характеристики з Ізмаїльського СІЗО, ОСОБА_9 характеризується добре, мала одне заохочення, але перебувала на профілактичному обліку, як особа схильна до вчинення втечі.
03.01.2024 року, ОСОБА_9 вибула з Ізмаїльському СІЗО до СІЗО м. Одеси.
05.01.2024 року, тобто вже після вибуття ОСОБА_9 до іншої установи відбуття покарання, адміністрація Ізмаїльського СІЗО застосувала до засудженої подяку за «Зразкову поведінку та бездоганне ставлення до робіт, пов'язаних зі створенням належних санітарно-побутових умов»
Зазначена подяку щодо вже вибулої засудженої, застосовано загалом більш ніж через півтора роки перебування ОСОБА_9 в Одеському та Ізмаїльському СІЗО, і суду не надано ніяких доказів, що така позитивна поведінка засудженої тривала протягом певного часу, та не є одиничним її проявом.
З 15.02.2016 року ОСОБА_9 відбуває покарання в Кам'янській ВК-34. По прибутті до установи працевлаштована на виробництво установи в лабораторії, у бригаді № 16 швачкою 1 тарифного розряду, де і працює по теперішній час. Зі своїми обов'язками не справляється, намагається освоювати швейні процеси, але цей процес дається складно, має зауваження від майстерського складу. Коефіцієнт трудової участі - 0,4, тобто при встановлений фактичній нормі 1. До майна засуджена ставиться дбайливо, дотримується правил безпеки.
Безумовно, судом враховується та обставина, що особа не маючи відповідного досвіду, не може одразу опанувати професійними навичками швачки.
Разом з тим, ніяких інших даних - участь в самодіяльних організаціях, прояву активної ініціативи в роботах по благоустрою установи відбуття покарання, суду не надавалось.
За час відбуття покарання в Кам'янській ВК-34, ОСОБА_9 заохочень та стягнень не має.
Засуджена залучена до програми диференційованого виховного впливу за напрямком «Підготовка до звільнення», «Правова просвіта», але відповідно до матеріалів справи до цих заходів ставиться формально. Засуджена поступово набуває навичок законослухняного життя в суспільстві, але розпочатий процес потребує закріплення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що єдине заохочення ОСОБА_9 за весь період відбуття нею покарання, яка в цей же час знаходилась під наглядом як особа схильна до втечі, та відповідно до клопотання захисника мала стягнення за порушення режиму відбуття покарання, є єдиним активним кроком за весь цей час який може підтверджувати шлях становлення її на шлях виправлення.
Відповідно до Постанови ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким:
-оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення відвідбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи»
При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до «Порядку взаємодії установ виконання покарань, уповноважених органів з питань пробації та суб'єктів соціального патронажу під час підготовки до звільнення осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», повинні вирішуватись питання щодо можливості проживання засудженого за обраним ним місцем проживання, перевіряється наявність житлового приміщення та можливості проживання в зазначеному приміщенні після звільнення, в тому числі шляхом письмового опитування фізичних осіб які там мешкають.
Клопотання адвоката взагалі не містить посилання на можливе місце мешкання ОСОБА_9 у разі її подальше звільнення з місць позбавлення волі, гарантування фізичних осіб які там мешкають на таке проживання засудженої.
Аналогічно, уповноважені державні органи перевіряють, що підприємство на якому планується працевлаштування засудженої у разі зміни покарання на виправні роботи з відрахуванням певних відсотків заробітної плати в дохід держави, дійсно є справжнім суб'єктом підприємницької діяльності та зможе виконати відповідні зобов'язання перед державою, бо у іншому випадку така зміна умов відбуття покарання з позбавлення волі на виправні роботи, вже набуває ознак фікції.
Підсумовуючи викладене, суд вважає, що досліджені обставини справи не допускають застосування до ОСОБА_9 зміни засуджені невідбутої частини покарання - 1 рік 11 місяців позбавлення волі більш м'яким, у виді виправних робіт з відрахуванням в дохід держави певних відсотків, і ефективність та гарантованість цього процесу в судовому засіданні не підтверджена.
Формальне ставлення до застосування ст. 82 КК України є неприпустимим.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82 КК України та ст. ст. 342-368, 537-539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про заміну засудженій ОСОБА_7 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким - у виді виправних робіт, відмовити.
Апеляція на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1