справа № 208/4669/24
№ провадження 2-о/208/95/24
Іменем України
06 вересня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Першої кам'янської Державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення,-
1.Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.
Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме, просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви заявник, посилається на те, що 29.12.1979 року вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час шлюбу, а саме 07.12.1993 року, нею та її чоловіком було здійснено приватизацію квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Право спільної сумісної власності на вищевказану квартиру було зареєстровано нею з чоловіком у Дніпродзержинському бюро технічної інвентаризації.
За сімейними обставинами 26.11.1996 року чоловіка було знято з реєстрації за адресою вищевказаної квартири.
Разом з тим будучи співвласником вищевказаної квартири, чоловік проживав в ній протягом усього свого життя і до часу смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті чоловіка відкрилась спадщина, до складу якої входить право чоловіка у спільній сумісній власності вищевказаної квартири.
Як дружина померлого чоловіка вона є спадкоємицею першої черги за законом.
Як на момент смерті чоловіка, так і на теперішній час вона є зареєстрованою та проживає за адресою вищевказаної квартири.
Оскільки на час відкриття спадщини вона постійно проживала разом із чоловіком у належній їм на праві спільної сумісної власності вищевказаної квартири, і, протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, вона не заявила про відмову від спадщини, вона, на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України є такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її чоловіка.
Інших спадкоємців, які прийняли спадщину - немає.
17.04.2024 року вона звернулась до нотаріуса Першої кам'янської Державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину.
19.04.2024 року нотаріус Першої кам'янської Державної нотаріальної контори Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка, посилаючись на те, що нею було порушено шестимісячний строк для прийняття спадщини, зокрема порушено строк звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Водночас, у вищевказаній постанові нотаріус вказав на відсутність постійного місця реєстрації її чоловіка на час його смерті, та не надання нею документів, які б підтверджували фактичне прийняття нею спадщини.
Оскільки відмова нотаріуса вчинити нотаріальну дію, а саме видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом, позбавляє її можливості реалізувати її право на спадкування, вона змушена звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.
2. Заяви, клопотання заявника та заінтересованої особи.
В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві.
Представник заінтересованої особи Першої кам'янської Державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
3. Процесуальні дії по справі.
21 червня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.
18 липня 2024 року ухвалою суду клопотання заявника про витребування доказів задоволено та витребувано копію спадкової справи.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу 29 грудня 1979 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклав шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запис №836 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт смерті підтверджується копією свідоцтва про смерть, що видане 14 листопада 2006 року Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №1405 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, а саме: квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 07.12.1993 року та відомостями №1/793 від 22.04.2024 року від Комунального підприємства «Кам'янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. Дана квартира належала на праві спільної власності ОСОБА_1 та членам її сім'ї ОСОБА_2 (а.с.12-13).
Згідно довідок № 001281409, 001281411, виданих ТОВ «Абонент XXI» 09.04.2024 року, ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та знят з реєстрації 26.11.1996р.. ОСОБА_1 зареєстрована за вищезазначеною адресою з 19.05.1969 року (а.с.15-16).
З копії спадкової справи №294/2024, заведеної після померлого ОСОБА_2 , наданої завідувачем Першою кам'янською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області Н.Трощій вбачається, що з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом до нотаріальної контори звернулась лише ОСОБА_1 .
Згідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 19 квітня 2024 року за вих. №606/02-31, державний нотаріус Першої кам'янської державної нотаріальної контори Трощій Н. відмовила ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після чоловіка - ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із тим, що вона звернулася до нотаріальної контори після спливу 6-ти місячного строку з дня смерті спадкодавця та не надала документи, які б підтверджували фактичне прийняття спадщини (а.с.17).
5. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Згідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В силу ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).
За змістом частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як роз'яснено у п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного (справа № Постанова КЦС ВС від 02.11.2021 у справі №572/1551/20). Отже, для встановлення вказаного юридичного факту, доведенню та встановленню підлягає саме факт постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, а не місце їх реєстрації.
Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.
Відповідно до статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Таким чином, положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від зареєстрованого місця її проживання.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).
Судом досліджено докази, які в своїй сукупності та взаємозв'язку підтверджують той факт, що заявник ОСОБА_1 постійно фактично проживала зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня його смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Оскільки заявником доведено факт постійного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , від встановлення даного факту залежить виникнення у ОСОБА_1 право на спадкування, оскільки нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тому суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити.
6. Висновки суду.
Таким чином, встановлені судом, на підставі належних та допустимих доказів, фактичні обставини справи переконують суд у тому, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно ч.7 ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
Відтак, сплачений при звернені до суду з заявою про встановлення факту,що має юридичне значення, судовий збір не відшкодовується за рахунок іншої сторони.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 89, 247, 268, 272, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Державний нотаріус Першої кам'янської Державної нотаріальної контори про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , разом із спадкодавцем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
заінтересована особа - Державний нотаріус Першої кам'янської Державної нотаріальної контори, адреса: Дніпропетровська обл., м.Кам'янське, вул.Медична, буд.3.
Суддя Похваліта С. М.