справа № 208/9738/24
№ провадження 1-кс/208/1671/24
Іменем України
24 вересня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 про скасування арешту накладеного за Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2024 р., в межах кримінального провадження № 12024052380000303 від 01.08.2024 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України,-
Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про скасування арешту з майна накладеного за Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2024 р., в межах кримінального провадження № 12024052380000303 від 01.08.2024 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, а саме: на грошові кошти в сумі 1 359 000 (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч) грн 00 коп., які перебувають на банківському рахунку НОМЕР_6 , відкритому на ім'я ФОП ОСОБА_5 , в Акціонерному Товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Вважає, що ухвала суду про накладення арешту на майно підлягає скасуванню, оскільки відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на майно.
Захисник ОСОБА_4 ,. в судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, надала письмове заперечення відповідно до якого, зазначила, що 01.08.2024 до ЧЧ ВП № 2 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області надійшла заява від директора СТОВ "Злагода" ОСОБА_6 про те, що невідома особа таємно перерахувала грошові кошти з банківського рахунку СТОВ "Злагода" на банківський рахунок ФОП " ОСОБА_5 ", чим завдала потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 359 тис. грн.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_6 пояснив, що на даний час являється директором СТОВ « Злагода », яке розташоване за адресою: Донецька область. Краматорський район, с. Іллінівка, по вул. Адміністративна, буд. 1а. Так 31.07.2024 року, приблизно о 12 год. 00 хв. йому від бухгалтера ОСОБА_7 надійшло повідомлення про те, що у неї сталася поломка комп'ютера та приблизно через півгодини з останньою зв'язався працівник банку з питанням про підтвердження переказу грошових коштів з банківського рахунку СТОВ "Злагода" № НОМЕР_3 (номер рахунку потерпілого ОСОБА_6 ) на банківський рахунок невідомого ФОП " ОСОБА_5 " НОМЕР_4 , на загальну суму 1359000 грн. Також зі слів бухгалтера ОСОБА_7 яка повідомила, що даний переказ грошових коштів вона не підтверджувала, однак грошові кошти вже були переведені на рахунок ФОП " ОСОБА_5 ". Також ОСОБА_6 додав, що на даному зламаному комп'ютері були стерті всі данні та будь-яка інформація відсутня. Доступ до вищезазначеного робочого комп'ютеру мала лише бухгалтер ОСОБА_7 .
Допитана у якості свідка ОСОБА_7 надала наступні покази, що на даний час вона перебуває на посаді бухгалтера СТОВ " Злагода ", за адресою: Донецька область, Краматорський район, с. Іллінівка, по вул. Адміністративна, буд. 1а . 31.07.2024 приблизно о 12 год. 00 хв. знаходячись на робочому місці вона працювала за робочим комп'ютером, який раптом вимкнувся та вона не змогла його увімкнути. Про даний факт відразу повідомила свого директора СТОВ "Злагода" ОСОБА_6 . Після чого через деякий час їй надійшов телефонний дзвінок з банку, де у ході розмови її запитали «Чи підтверджує вона переказ грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 (номер рахунку потерпілого ОСОБА_6 ) на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_5 » НОМЕР_5 , на загальну суму 1359000 грн, нащо вона відповіла, що не підтверджує, однак їй повідомили, що грошові кошти вже переведені на рахунок іншого отримувача. Увімкнувши робочий комп'ютер вона побачила, що на ньому відсутня будь-яка інформація. Також ОСОБА_7 додала, що доступ до даного комп'ютера мала лише вона, пароль на комп'ютер був відсутній, а сам пароль від банківського рахунку СТОВ «Злагода» ОСОБА_6 № НОМЕР_3 , зберігався на робочому столі комп'ютера.
З метою встановлення обставин зламу робочого комп'ютера ТОВ «Злагода» 05.08.2024 призначено комп'ютерно-технічну експертизу, яка на даний час проводиться.
Крім того, на підставі постанови про проведення слідчих дій на іншій території 02.08.2024 була опитана ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 24.06.2024 до неї звернувся її знайомий ОСОБА_8 та попросив відкрити ФОП на її ім'я, на що вона погодилась. Відкрити ФОП допомогав знайомий ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_9 . В подальшому 01.08.2024 за проханням ОСОБА_9 вона зустрілась з ним біля банку « Райфайзен », де він попросив її закрити відкритий на її ім'я рахунок, однак в неї не вийшло. Потім за вказівкою іншого знайомого на ім'я ОСОБА_10 вона намагалась з рахунку в банку « Райфайзен » переказати грошові кошти на свій рахунок « ПриватБанку », однак і це не вдалось здійснити. Про надходження на її рахунок грошових коштів їй нічого не відомо.
Таким чином вважає, що доводи адвоката про добросовісність набуття грошових коштів ФОП " ОСОБА_5 " повністю спростовуються матеріалами кримінального провадження. Окрім того згідно даних з сайту youcontrol.com.ua ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ФОП " ОСОБА_5 " створено 24.06.2024, і вже 20.08.2024 припинено.
Окрім того, адвокат ОСОБА_4 звертається до суду в інтересах ФОП, яке припинило свою діяльність, тобто в інтересах суб'єкта господарювання, який вже не існує.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, доданих до них документи приходить до наступного.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2024 р., в межах кримінального провадження № 12024052380000303 від 01.08.2024 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України за клопотанням слідчого було накладено арешт на грошові кошти в сумі 1 359 000 (один мільйон триста п'ятдесят дев'ять тисяч) грн 00 коп., які перебувають на банківському рахунку НОМЕР_6 , відкритому на ім'я ФОП ОСОБА_5 , в Акціонерному Товаристві «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Метою накладання арешту було запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення або відчуження, так як вищевказане майно, яке має ознаки речових доказів, має бути направлено на проведення експертного дослідження та використано при проведенні слідчих дій.
На теперішній час заявник вважає, відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на майно.
У відповідності до аб. 1 ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, згідно до вимог аб. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Характер та обсяг доказів, що збираються стороною обвинувачення, мають відповідати фактичним обставинам справи та правовій кваліфікації кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, слідчим у клопотанні про арешт майна правовою підставою, для накладення арешту, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, зазначається збереження речових доказів та необхідність проведення слідчих дій.
Оскільки зазначені об'єкти є речовими доказами у кримінальному провадженні, відповідають критеріям, передбаченим ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є предметом кримінально протиправних дій та їх арешт, відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК, має за мету забезпечення збереження речових доказів, що містять у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та проведення відповідних слідчий дій.
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Аналізуючи матеріали клопотання, суд приходить до висновку, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити достатність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Крім того, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження на даний час триває, проводяться заходи для встановлення механізму вчинення злочину, арештовані грошові кошти є предметом кримінального правопорушення та мають виключне значення в кримінальному провадженні та в рамках кримінального провадження проводяться необхідні слідчі дії, а тому клопотання про скасування арешту майна задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170 -174 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах ФОП ОСОБА_5 про скасування арешту накладеного за Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2024 р., в межах кримінального провадження № 12024052380000303 від 01.08.2024 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1