справа № 208/9492/24
№ провадження 1-кс/208/1783/24
Іменем України
26 вересня 2024 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Краматорська Донецької області, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням погоджене з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Слідчий у своєму клопотанні посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні двох умисних тяжких корисливих злочинів, за вчинення яких, у разі встановлення його винуватості судом, останньому загрожує покарання у вигляді виключно позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна, що у свою чергу свідчить про те, що ризик втечі ним може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань. У свою чергу, при запровадженому військовому стані в умовах збройної агресії рф проти України, ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі встановлення його винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховування на тимчасово окупованих територіях України, або умисно «скористатися» численною евакуацією населення України з зони бойових дій або наближеної до неї, до якої у тому числі відноситься м. Краматорськ Донецької області, до інших територій України, тобто існують реальні підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та (або) суду.
Крім того, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженню, а саме: на ОСОБА_8 який придбав у ОСОБА_4 наркотичні засоби та психотропні речовини та безпосередньо за участю якого проводились оперативні закупки; ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були присутніми у якості понятих під час проведення оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин у ОСОБА_4 22.08.2024, які в свою чергу являються місцевими мешканцями Донецької області, покази яких в подальшому будуть основоположними для доведення винуватості останнього перед судом. Однак, підозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості перед судом, може почати спроби незаконного впливу на вказаних свідків, зокрема шляхом вмовляння, підкупу або погроз, що може призвести до зміни їх показів у судовому засіданні, а це, у свою чергу може призвести до уникнення підозрюваним законного та справедливого покарання.
Враховуючи викладене, підозрюваний ОСОБА_4 з метою зміни правдивих свідчень свідків, може здійснити спроби незаконно на них впливати, тобто існує реальний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 не має будь-якого офіційного заробітку, що дає слідству всі підстави вважати, що останній заробляв на проживання виключно шляхом збуту наркотичних засобів. В умовах воєнного стану та війни рф проти України, підозрюваний не став займатись суспільно-корисливою працею, або працею, направленою на підтримання Держави в умовах військової агресії проти України, в навпаки, скористався запровадженим воєнного стану в Україні та став займатись незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин на території м. Краматорська, Донецької області тим самим додатково розлагати загальний стан населення з метою виключно особистої наживи та незаконного збагачення. Враховуючи фінансовий стан підозрюваного ОСОБА_4 , відсутність постійного Джерела доходів, з метою незаконного, протиправного та швидкого збагачення, він може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Таким чином у слідства є всі підстави вважати, що ОСОБА_4 схильний до вчинення нових злочинів, та перебуваючи на волі, продовжить свою злочинну діяльність, пов'язану із незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин. Враховуючи викладене, існує реальний ризик, що ОСОБА_4 може вчинити й інші кримінальні правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання слідчого, посилалась на обставини зазначені в клопотанні, та просить обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Захисник в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати більш м'який запобіжний захід як домашній арешт.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Слідчий суддя, вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
У провадженні слідчих відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12024050000000458 від 03.07.2024 року, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, з метою отримання від своєї незаконної діяльності прибутку, ОСОБА_4 підшукував з кола своїх знайомих бажаючих придбати психотропну речовину та наркотичні засоби, при цьому уточнював суму, на яку покупець бажає придбати дану речовину та наркотичний засіб, в також масу особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено Р?Р та наркотичного засобу канабісу.
22 серпня 2024 року ОСОБА_4 , реалізуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено канабісу та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, попередньо домовившись про продаж вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини з оперативним покупцем ОСОБА_8 до якого застосовано заходи безпеки на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», приблизно об 11 годині 48 хвилин, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Nissan» моделі «X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 . (євро номери), який перебуває у фактичному користуванні оперативного покупця ОСОБА_8 та який знаходився поруч з будинком АДРЕСА_2 , з метою схилити останнього для подальшого придбання у нього наркотичного засобу, передав оперативному покупцю ОСОБА_8 один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, загальною масою 0,405 г, яка є сумішшю з речовини масою 0,340 г, яка є канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, маса якого в перерахунку на суху речовину складає 0,306 г, і речовини масою 0,065 г, яка не с наркотичним засобом, яку отримують із рослини роду коноплі та рослини виду мак снотворний.
Після цього, оперативний покупець ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 , за вказівкою останнього, на вищевказаному автомобілі марки «Nissan» моделі «X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1 (євро номери) прибули до тимчасово не працюючого магазину «Темп», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де перебуваючи у приміщенні вказаного магазину об 11 годині 58 хвилин, ОСОБА_4 незаконно збув оперативному покупцю ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 16000 грн. кристалічну речовину масою 9,8273 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 7,7940 г, що відповідно до додатку (таблиця до Наказу МОЗ України від 01.08.2000 № 188 «Про 2) затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», є ВЕЛИКИМ розміром.
Крім того, продовжуючи свою незаконну діяльність, пов'язану з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, 24 вересня 2024 року, реалізуючи злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичного засобу обіг якого обмежено- канабісу та особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, попередньо домовившись про продаж вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини з оперативним покупцем ОСОБА_8 , приблизно об 11 годині 45 хвилин, перебуваючи у салоні автомобіля марки марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_2 (євро номери), який перебуває у фактичному користуванні оперативного покупця ОСОБА_8 та який знаходився поруч з будинком АДРЕСА_2 з метою схилити останнього для подальшого придбання у нього наркотичного засобу, передав оперативному покупцю ОСОБА_8 один поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження, яка у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
Після цього, оперативний покупець ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 , за вказівкою останнього, на вищевказаному автомобілі марки «Jeep Grand Cherokee», реєстраційний номер НОМЕР_2 (євро номери), прибули до тимчасово не працюючого магазину «Темп», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де перебуваючи у приміщенні вказаного магазину, приблизно об 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 незаконно збув оперативному покупцю ОСОБА_8 за грошові кошти в сумі 16000 грн. кристалічну речовину, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он).
24.09.2024 в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , затримано.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
24.09.2024 р. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Із аналізу практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», «Мерабішвілі проти Грузії» можна виділити такі критерії стандарту доказування «обґрунтована підозра»: існування фактів та інформації, які дали змогу переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення; факти, якими обґрунтовується підозра можна «розумно» вважати такими, що підпадають під ознаки правопорушення за законом про кримінальну відповідальність; обґрунтованість підозри не може встановлюватися in abstracto або ґрунтуватися на суб'єктивних припущеннях, а має підкріплюватися конкретними доказами в кримінальному провадженні; стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку.
Обґрунтованість підозри підтверджується наступники доказами, які у судовому засіданні дослідженні слідчим суддею, зокрема, рапортом про виявлення кримінального правопорушення; протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_11 від 08.07.2024; протоколом огляду грошових коштів від 22.08.2024; протоколом огляду покупця від 22.08.2024; протоколом огляду автомобілю від 22.08.2024; протокол огляду речей від 22.08.2024; протоколом допиту B якості свідка оперативного покупця ОСОБА_8 , якому ОСОБА_4 22.08.2024 збув наркотичний засіб та психотропну речовину від 22.08.2024; 8) Протоколами допитів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які були присутні під час проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_4 від 22.08.2024; висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; протоколом огляду грошових коштів від 24.09.2024; протоколом огляду оперативного покупця від 24.09.2024; протоколом огляду автомобілю від 24.09.2024; протокол огляду речей від 24.09.2024.
Слідчий суддя наголошує, що стандарт «обґрунтованості підозри» не вимагає існування доказів, достатніх для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. При вирішенні питання щодо існування обґрунтованої підозри у розрізі наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначення вірогідності та достатності підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того, чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин.
Отже вказане може бути підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо існування ризиків слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на існування таких ризиків:
переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні;
вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи доводи щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення, сторона обвинувачення вважає за доцільне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, який є тяжким злочином та відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суворість покарання за вчинення злочину, який інкримінуються у сукупності із обґрунтованістю повідомленої йому підозри збільшує ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Таким чином, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України є підставою для обрання запобіжного заходу.
Щодо не можливості застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу, який зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.
Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри; доведення стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання від 6 до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна, суд вважає, що цих обставин, у сукупності із наданими документами достатньо для того, щоб обрати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В свою чергу, достатніх документів на спростування доводів, наведених слідчим та прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, сторона захисту не надала. Так само, як і не надала документів, які мають враховуватися при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.
Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
З огляду на ці обставини відсутні підстави для застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Отже з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Окрім цього, відповідно до вимог ч. 4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Так, з урахуванням того, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні особливо тяжкого злочину та відсутність у ОСОБА_4 будь-яких доходів, також те, що злочин вчинений без застосуванням насильства або погрозою його застосування, суд вбачає підстави для визначення застави.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу управління нагляду Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати у рамках кримінального провадження № 12024050000000458 від 03 липня 2024 р. за ч. 2 ст. 307 КК України, до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Краматорська Донецької області, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22 листопада 2024 року, з утриманням його в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)».
Відповідно до норм ст. 182, ст. 183 КПК України, визначити розмір застави в розмірі 242 240 гривень. У разі внесення застави на депозитний рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, вважати, що до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покласти на нього наступні зобов'язання, які він повинен буде виконувати строком до 22 листопада 2024 року:
- з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1