ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2024Справа № 910/9539/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" до Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" про стягнення 166 003,22 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" (далі - Підприємство) 166 003,22 грн, з яких: 161 318,11 грн - основна заборгованість, 1 337,43 грн - інфляційні втрати, 1 105,12 грн - три проценти річних, 2 242,56 грн - витрати позивача за припинення постачання електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу від 29 грудня 2023 року № 98.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 6 серпня 2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9539/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, вказаною ухвалою суду було визначено строк відповідачу для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України у разі, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження в справі від 6 серпня 2024 року була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача 7 серпня 2024 року (18 година 11 хвилин), що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку відповідного електронного листа.
Проте, Підприємство в установлений строк відзиву на позовну заяву не подало, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направило.
Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
29 грудня 2023 року між Підприємством та Товариством був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 98, за умовами якого останнє зобов'язалося поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб його електроустановок, а Підприємство - оплатити постачальнику вартість товару (електричної енергії) у строки та на умовах, встановлених цим правочином.
Даний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.
Очікуваний обсяг закупівлі товару за цим договором визначений у додатку № 1. Зменшення обсягів здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього правочину за результатами переговорів сторін (пункт 2.2. зазначеного правочину).
За умовами пунктів 3.1. та 3.2. договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві, яка є додатком № 1 до цього правочину. Місце постачання товару (найменування, фактичні адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єктів споживача) визначено в додатку № 2 до договору.
Обсяг фактичного споживання товару споживачем визначається на підставі даних комерційного обліку. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311, (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів (пункт 3.3. договору).
За умовами пункту 3.4. вказаного правочину порядок припинення і відновлення постачання товару споживачу здійснюється у порядку, встановленому ПРРЕЕ та чинним законодавством.
Відповідно до умов пунктів 5.1. та 5.2. договору загальна ціна товару (ціна договору) становить 665 074,10 грн. Ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена й розрахована відповідно до додатку № 3 (комерційна пропозиція) до цього договору.
Обсяги спожитого товару визначаються за розрахунковий період, який відповідно до пункту 2.3.13 ПРРЕЕ становить 1 календарний місяць. Обсяг спожитого товару протягом розрахункового періоду визначається в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Вартість товару за розрахунковий період визначається як добуток ціни за одиницю товару, визначеної у додатку № 3 до цієї угоди, та обсягу спожитого протягом розрахункового періоду товару (пункт 5.5. договору).
За умовами пункту 5.6. вказаного правочину оплата товару здійснюється споживачем протягом 10-ти календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі електричної енергії у формі оплати за фактично спожитий товар відповідно до даних комерційного обліку, на підставі акта, який формується постачальником відповідно до пунктів 4.14., 4.31. ПРРЕЕ. Сторони визначили, що погоджений у постачальника акт із зазначенням обсягу спожитого товару, ціни за одиницю товару й загальної суми до сплати є належним доказом для підтвердження обсягу фактичного споживання товару у відповідному розрахунковому періоді.
За пунктами 5.7. та 5.8. договору оплата вартості поставленого товару здійснюється споживачем виключно шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (спецрахунок), що зазначений у розділі 13 цього правочину. Датою виконання зобов'язань споживача з оплати вважається дата зарахування коштів на спецрахунок постачальника.
За умовами пункту 8.2. договору припинення електропостачання не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість Товариству за цим договором.
Договір набирає чинності й вважається укладеним з моменту його підписання сторонами, набирає чинності з 1 січня 2024 року та діє до 31 грудня 2024 року включно, а в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (пункт 13.1. вказаного правочину).
У додатку № 2 до договору сторони погодили очікувані обсяги закупівлі електричної енергії, які становлять: у січні 2024 року - 11 000 кВт/год, у лютому 2024 року - 10 000 кВт/год, у березні 2024 року - 9 000 кВт/год, у квітні 2024 року - 8 000 кВт/год, у травні 2024 року - 8 000 кВт/год, у червні 2024 року - 8 000 кВт/год, у липні 2024 року - 8 000 кВт/год, у серпні 2024 року - 8 000 кВт/год, у вересні 2024 року - 8 000 кВт/год, у жовтні 2024 року - 8 000 кВт/год, у листопаді 2024 року - 9 000 кВт/год, у грудні 2024 року - 11 000 кВт/год. Всього за 2024 рік - 106 000 кВт/год.
Відповідно до додатку № 1 до договору термін постачання електричної енергії - з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року; місце постачання: місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, 6; ЕІС-коди точок комерційного обліку: 6229458015748440, 6225759789001014.
Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного правочину позивач поставив, а відповідач - прийняв, електричну енергію за період з січня 2024 року по квітень 2024 року в загальному обсязі 31 351 кВт/год на суму 196 705,07 грн, а саме: у січні 2024 року в обсязі 13 920 кВт/год на загальну суму 87 338,03 грн з ПДВ, у лютому 2024 року в обсязі 8 880 кВт/год на загальну суму 55 715,64 грн з ПДВ, у березні 2024 року в обсязі 5 640 кВт/год на загальну суму 35 386,96 грн з ПДВ, у квітні 2024 року в обсязі 2 911 кВт/год на загальну суму 18 264,44 грн з ПДВ. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі електричної енергії: від 31 січня 2024 року № 00000004950, від 29 лютого 2024 року № 00000005462, від 31 березня 2024 року № 00000012818, від 30 квітня 2024 року № 00000015694, а також листом ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 7 червня 2024 року № 33358/3/01/5 про обсяги розподілу електричної енергії відповідачу за спірний період.
Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину Підприємство взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленої йому електричної енергії виконало лише частково, заборгувавши таким чином Товариству 161 318,11 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 статті 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону встановлено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором постачання електричної енергії споживачу від 29 грудня 2023 року № 98, яка складає 161 318,11 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до Підприємства про стягнення вказаної суми основного боргу. У зв'язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
Оскільки відповідач оплату за поставлену електричну енергію у встановлені чинним законодавством та договором строки не здійснив, Товариство просило також суд стягнути з відповідача 1 337,43 грн інфляційних втрат та 1 105,12 грн трьох процентів річних, нарахованих за період прострочення з 15 лютого 2024 року по 24 липня 2024 року на відповідні суми основної заборгованості згідно наданого позивачем розрахунку.
За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлений позивачем до стягнення розмір вищевказаних компенсаційних виплат є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору.
Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за несвоєчасну сплату поставленої Товариством електричної енергії є обґрунтованими, останні також підлягають задоволенню у повному розмірі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просив суд стягнути з Підприємства 2 242,56 грн понесених Товариством витрат на припинення постачання електричної енергії відповідачу.
За умовами пунктів 8.1. та 8.3. договору постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цією угодою, у тому числі за графіком погашення заборгованості. Відновлення постачання електричної енергії споживачу може бути здійснено за умови повного розрахунку споживача за спожиту електричну енергію за цим договором або складення сторонами графіка погашення заборгованості на умовах цього договору, відшкодування витрат постачальника на припинення й відновлення постачання електричної енергії.
Судом встановлено, що у зв'язку з наявною у Підприємства заборгованістю за спожиту електричну енергію позивач звернувся до оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі", з листом від 28 березня 2024 року № 1230 про припинення розподілу електричної енергії відповідачу.
З наявної у матеріалах справи відповіді ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 18 квітня 2024 року № 22731-1/3/01/1 вбачається, що останнє 17 квітня 2024 року провело роботи з припинення (розподілу) електричної енергії Підприємству, що підтверджується наявним у матеріалах справи реєстром споживачів, яким припинено електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію станом на 17 квітня 2024 року, а також виставлено рахунок від 18 квітня 2024 року № 95718473 на оплату вказаних робіт на загальну суму 2 242,56 грн, який був оплачений позивачем у повному обсязі.
26 квітня 2024 між позивачем та відповідачем складено та підписано акт надання послуг від вказаної дати № 15064 про відшкодування витрат у розмірі 2 242,56 грн з ПДВ за припинення постачання електричної енергії. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками зазначених юридичних осіб без заперечень і зауважень. Однак, Підприємство всупереч вищевказаним умовам договору вказані витрати Товариству не відшкодувало.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Враховуючи те, що сума витрат позивача на припинення постачання електричної енергії у розмірі 2 242,56 грн підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про відшкодування позивачу вказаних витрат, як це прямо передбачено умовами укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Товариства до Підприємства про стягнення вказаної суми, у зв'язку з чим даний позов у цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин вказані позовні вимоги Товариства підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" (04080, місто Київ, вулиця Нижньоюрківська, будинок 6; ідентифікаційний код 25286486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Трейд Груп" (01010, місто Київ, вулиця Івана Мазепи, будинок 6; ідентифікаційний код 36716332) 161 318 (сто шістдесят одну тисячу триста вісімнадцять) грн 11 коп. основної заборгованості, 1 337 (одну тисячу триста тридцять сім) грн 43 коп. інфляційних втрат, 1 105 (одну тисячу сто п'ять) грн 12 коп. трьох процентів річних, 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн 56 коп. витрат на припинення постачання електричної енергії та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 7 жовтня 2024 року.
Суддя Є.В. Павленко