ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.10.2024Справа № 910/7774/24
Господарський суд міста Києва в складі головуючого судді Привалова А.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників
справу № 910/7774/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД"
про стягнення 91214,00 грн.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІГРАН-ТРЕЙД" про стягнення 91214,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою (аудитом) було встановлено, що за кожною з відправок №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411, у відповідності до п.7.5 розділу III Збірника тарифів, підлягають нарахуванню та стягненню на користь АТ "Українська залізниця" додаткові збори за порожній рейс "імпорт" за підкодами платежів 146 та 147 на загальну суму 91214,00 грн. Оскільки відповідач у добровільному порядку відмовився сплатити кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 91214,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
05.07.2024 від позивача на електронну пошту Господарського суду міста Києва надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7774/24 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як установлено судом, відповідач має зареєстрований електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 09.07.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронного кабінету відповідача, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа, залученим до матеріалів справи.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав 11.07.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.07.2024.
При цьому судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою суду про відкриття провадження у справі № 910/7774/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на вищевикладене, суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою встановлення повідомлення відповідача про розгляд справи судом.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтями 165, частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, які також визначені судом в ухвалі від 09.07.2024, відповідач мав подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача на час розгляду справи до суду також не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У свою чергу, суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від відповідача станом на час винесення рішення до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій у відповідності до статті 165 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.
За приписами ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене, оскільки відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті у строки, визначені ст. 178, 252 ГПК України, суд, на підставі частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Інших доказів на підтвердження своїх вимог, окрім наявних в матеріалах справи, позивачем суду не надано.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Відповідно до статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
25.02.2020 Перевізником - Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Позивач, Перевізник) оприлюднено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом Договору є організація та здійснення перевезень вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому д міжнародному сполученні (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника (далі - Послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Договір є публічним договором, за яким перевізник взяв на себе обов'язок здійснювати надання послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховуються відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 договору та законодавства (пункт 1.5 договору).
Договір з урахуванням змін до нього оприлюднюється Перевізником як публічна пропозиція для укладення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що передбачено п. 1.6 Договору.
Згідно з п. 1.7 Договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-логістична компанія" (далі - Замовник, Відповідач) подано Заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43462455/2021-0001 від 28.10.2021.
Пунктом 1.9 Договору визначено, що перевізник, за результатом розгляду заяви (акцепту), направляє другій стороні у власній інформаційній системі повідомлення з накладенням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) про дату укладення договору, присвоєння Замовнику коду Замовника як платника, коду вантажовідправника/вантажоодержувача. Код платника є номером Договору з Замовником.
Відповідно до п. 1.10 Договору, договір є укладеним з дня надання Замовнику Перевізником Інформаційного повідомлення про укладення Договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. Договору.
Позивачем направлено Відповідачу повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43462455/2021-0001 від 28.10.2021 та присвоєно Замовнику коди: 1. відправника/одержувача: 2455; 2. платника 8224394 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером.
Відповідно до п. 9.4 Договору, зміни (доповнення) до Договору, Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на вебсайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
Зміни до Договору поширюються на всіх осіб, що приєднались до Договору (абз. 2 п. 9.4 Договору).
Замовлення та/або отримання послуг та/або їх оплата за Договором засвідчує повну згоду Замовника з Договором та змінами до нього (абз. 4 п. 9.4 Договору).
Зокрема, договором передбачено надання послуги з перевезення, в процесі якої Перевізник зобов'язується доставити довірений Замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а Замовник зобов'язується сплатити за послуги у передбаченому цим Договором порядку.
Як убачається з наданих суду доказів, ТОВ «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» у лютому-березні 2023 року виступало відправником та платником провізних платежів за перевізними документами №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411 маршрутом слідування станція Новоселиця УЗ - DB Schenker Logistics Agigea CONSTANTA PORT ROMANIA через прикордонний перехід Вадул-Сірет (експ. ЧФР) УЗ.
За вказаними вище відправками перевозились завантажені приватні контейнера на фітингових платформах власності АТ «Українська залізниця» (філія «ЦТС «Ліски») відповідно:
1) відправка № 535278 від 21.02.2023, вагони №№ 94768066, 94741402, 94791431, 94743853, 94815115, 94829561, 94769130, 94722105, 94814951, 94711082, 94720984, 94768041, 94828456, 94729928, 94770260, 94742475, 94815230, 94769536, 94814068, 94812146, 94791811, 94726585, 94750171, 94828829;
2) відправка № 537621 від 28.02.2023, вагони №№ 94720851, 94814332, 94793676;
3) відправка № 538900 від 28.02.2023, вагони №№ 94812161, 94831310, 59278085, 59277483, 94770336, 94767126;
4) відправка № 537639 від 28.02.2023, вагони №№ 94831286, 94864840, 94815867, 94767217, 94338415, 94745643, 94637303, 94831187, 94563442, 94563178, 94632601, 94639762, 94814738, 94639416, 94613882, 94725959;
5) відправка № 539411 від 06.03.2023, вагони №№ 94792330, 94793601, 94793262, 94793668.
Умовами п. 3.2 Договору про надання послуг визначено, що замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні перевізника, які складаються з провізної плати (тариф), компенсації витрат на перевезення у порожньому стані (не нараховується при використанні вагонів після «здвоєних операцій»), плати за використання власного вагону Перевізника, а також, у випадках оформлення відправок на експорт, сплачуються додаткові збори, передбачені п.п.5,7 розділу ІІІ Збірника тарифів, окремо для завантаженого та порожнього вагонів.
Пунктом 7.5 розділу ІІІ Збірника тарифів (Затверджено наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року N 317, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 квітня 2009 р. за N 340/16356), зокрема передбачено, що за додаткові операції, які виконуються на прикордонних станціях, справляються такі збори:
1) при перевезенні експортних та імпортних вантажів із/в України(у) в/із інші(их) країни (в т.ч. Румунія), через станції Львівської залізниці: - за послуги, пов'язані з прибуттям і здачею за кордон експортних вантажів: за 1 вагон - 350,5 грн, за 1 великотоннажний контейнер - 116,8 грн; - за послуги, пов'язані з прийманням і відправленням імпортних вантажів: за 1 вагон - 331,6 грн, за 1 великотоннажний контейнер - 110,5 грн;
2) на покриття витрат, пов'язаних з митним доглядом експортних та імпортних вантажів, що перевозяться через сухопутні прикордонні переходи: за вагонну, контрейлерну та контейнерну відправку великотоннажного контейнера - 34,9 грн. У разі оформлення на групу вагонів одного перевізного документа збір нараховується один раз за всю відправку.
Отже, позивач зазначає, що при експортних перевезеннях у вагонах перевізника в накладних на вантажний рейс («експорт») повинні бути нараховані та стягнуті додаткові збори згідно п. 7.5 розділу ІІІ Збірника тарифів як за вантажний рейс «експорт» (у даному випадку - за кожен перевезений контейнер та за одну групову відправку), так і за порожній рейс «імпорт» - повернення порожніх вагонів перевізника з-за кордону (за кожен вагон та за одну групову відправку).
Департаментом аудиту АТ «Українська залізниця» при проведенні планової перевірки бізнес процесу «Нарахування за контейнерні та контрейлерні перевезення», щодо правильності нарахування провізних платежів при здійсненні контейнерних та контрейлерних перевезень у 2023 році, було виявлено, що при відправленні з ст. Новоселиця Львівської залізниці по кожній з вищезазначених відправках (№№ 535278, 537621, 538900, 537639, 53941) були стягнуті тільки додаткові збори за вантажний рейс «експорт» за підкодами платежів 105 та 107.
Перевіркою (аудитом) було встановлено, що фактично за кожною з відправок №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411, у відповідності до п. 7.5 розділу III Збірника тарифів, підлягають нарахуванню та стягненню на користь АТ «Українська залізниця» додаткові збори за порожній рейс «імпорт» за підкодами платежів 146 та 147 на загальну суму 91214,00 грн.
У відповідності до параграфа 5 ст. 30 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), при виявленні неправильних, неточних чи не повних відомостей в накладній перевізник який виявив цю невідповідність і наступні перевізники, нараховують провізні платежі для дійсно перевозимого вантажу.
Згідно параграфа 4 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС) у випадку неправильного нарахування перевізних платежів, недобір підлягає сплаті, а перебір - поверненню.
Після встановлення факту недобору додаткових платежів по тарифу за підкодами 146 та 147, позивачем на підставі параграфа 4 ст. 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), було проведено донарахування (коригування) додаткових тарифних платежів за підкодами 146 та 147, по накладних №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411.
Відповідно до п. 5.2. Договору про надання послуг, моментом виникнення заборгованості у Замовника є дата відображення на особовому рахунку Замовника вартості фактично наданих Перевізником послуг за Договором та/або дата здійснення коригування плати, передбачених Договором, за умови відсутності грошових коштів на особовому рахунку Замовника в розмірі достатньому для їх оплати.
Згідно п. 7.1. Договору про надання послуг, усі спірні питання з виконання Договору вирішуються шляхом переговорів, а у випадку недосягнення домовленості - у претензійно-позовному порядку.
10.04.2024 АТ «Українська залізниця» надіслала цінним листом з описом вкладення на адресу ТОВ «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» з претензією від 09.04.2024 за № Д-2/2110, про сплату заборгованості за недобір тарифу на суму 91214,00 грн, в якій було запропоновано відповідачу в добровільному порядку сплатити належні позивачу провізні платежі в сумі 91214,00 грн. шляхом внесення вказаної суми на код та надання гарантійного листа, щодо списання даної суми з коду відповідача. Дану претензію ТОВ «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» залишено без відповіді та задоволення.
Отже, не сплата відповідачем заборгованості в розмірі 91214,00 грн стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідач під час розгляду справи відзив на позов не подав та позовні вимоги не оспорив.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Статтею 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються, зокрема Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативними актами.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України "Про транспорт", «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про залізничний транспорт" перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організовується на договірних засадах, що відповідно до розділу IV Статуту залізниць України передбачено і для взаємовідносин залізниці з підприємством, власником під'їзних залізничних колій.
Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, визначені Статутом залізниць України. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (стаття 5 Статуту залізниць України).
Згідно з "Загальними положеннями" Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Статтями 22, 23 Статуту залізниць України передбачено, що за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.
Таким чином, накладна є фактично договором, який породжує права та обов'язки, визначає суттєві умови перевезення.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як убачається з наданих суду доказів, ТОВ «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» у лютому-березні 2023 року виступало відправником та платником провізних платежів за перевізними документами №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411 маршрутом слідування станція Новоселиця УЗ - DB Schenker Logistics Agigea CONSTANTA PORT ROMANIA через прикордонний перехід Вадул-Сірет (експ. ЧФР) УЗ.
За вказаними вище відправками перевозились завантажені приватні контейнера на фітингових платформах власності АТ «Українська залізниця».
По кожній з вищезазначених відправках (№№ 535278, 537621, 538900, 537639, 53941) позивачем були нараховані та стягнуті тільки додаткові збори за вантажний рейс «експорт» за підкодами платежів 105 та 107, тоді як при експортних перевезеннях у вагонах перевізника в накладних на вантажний рейс («експорт») повинні бути нараховані та стягнуті додаткові збори згідно п. 7.5 розділу ІІІ Збірника тарифів як за вантажний рейс «експорт», так і за порожній рейс «імпорт» - повернення порожніх вагонів перевізника з-за кордону (за кожен вагон та за одну групову відправку).
Позивачем було встановлено, що за кожною з відправок №№ 535278, 537621, 538900, 537639, 539411, у відповідності до п. 7.5 розділу III Збірника тарифів, не нараховані додаткові збори за порожній рейс «імпорт» за підкодами платежів 146 та 147 на загальну суму 91214,00 грн.
Пунктом 4.9 договору передбачено право перевізника у випадку виявлення неправильного нарахування платежів здійснити перерахунок, після чого надлишок списаних коштів зараховується на особовий рахунок замовника, як оплата за майбутні перевезення або ж додатково з сум внесеної попередньої оплати списати кошти для оплати належних перевізнику платежів в порядку та строки, передбачених законодавством.
Позивач звернувся до відповідача з претензією від 09.04.2024 за № Д-2/2110, про сплату заборгованості за недобір тарифу на суму 91214,00 грн, в якій було запропоновано відповідачу у добровільному порядку сплатити провізні платежі в сумі 91214,00 грн. шляхом внесення вказаної суми на код та надання гарантійного листа, щодо списання даної суми з коду відповідача. Дану претензію ТОВ «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» залишено без відповіді та задоволення.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо сплати донарахованих залізницею додаткових зборів за порожній рейс «імпорт» за підкодами платежів 146 та 147, на загальну суму 91214,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови перевезення вантажів залізничним транспортом, умови договору та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 91214,00 грн. є обґрунтованими.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» про стягнення 91 214,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІГРАН-ТРЕЙД» (вул. Метрологічна, буд. 42, секція 42/2, м. Київ, 03143, ідентифікаційний код - 43462455) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код - 40075815) заборгованість у розмірі 91 214,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано: 07.10.2024.
Суддя А.І. Привалов