ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про застосування заходу процесуального примусу та повернення заяви про забезпечення позову, заяви про відвід та клопотання про залишення заяви без розгляду
м. Київ
07.10.2024 Справа №910/12143/24
Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Роман Володимирович, розглянувши у порядку письмового провадження заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про забезпечення позову до подання позовної заяви,
1. 02.10.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви, а саме: до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва в справі за позовом ТОВ "АН "Грінвіль Парк" до ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про визнання недійсними рішень, прийнятих на засіданні правління ОСББ "Грінвіль Парк Київ", щодо відкликання управителя будинку та припинення з ним договору:
- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ", в особі Загальних зборів об'єднання співвласників, приймати рішення з питань передбачених абз. 11 ч. 9 ст. 10 ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", абз. 10 п. 3.3. Статуту ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо обрання та відкликання управителя, затвердження та зміни умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку;
- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ", в особі Загальних зборів об'єднання співвласників, приймати рішення з питань передбачених пунктом 3 порядку денного призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо: вирішення питання про відкликання управителя - ТОВ "Грінвіль-Сервіс" з 24 грудня 2024 року; здійснення з 25 грудня 2024 року управління багатоквартирним будинком безпосередньо об'єднанням через власні органи управління;
- заборонити ОСББ "Грінвіль Парк Київ" в особі Загальних зборів об'єднання співвласників приймати рішення з питань передбачених пунктом 4 порядку денного призначених на 05.10.2024 Загальних зборів ОСББ "Грінвіль Парк Київ", а саме щодо: вирішення питання про відмову від продовження договору з управителем - ТОВ "Грінвіль-Сервіс"; уповноваження голови правління об'єднання на надсилання ТОВ "Грінвіль-Сервіс" повідомлення про відмову від продовження договору та вжиття будь-яких інших дій, необхідних для припинення відносин з ТОВ "Грінвіль-Сервіс".
2. Заява зареєстрована в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" 02.10.2024 о 17:07:20, а 17:27:42 того ж дня проведено автоматизований розподіл заяви із визначенням судді Бойка Р.В.
3. 03.10.2024 о 09:47:19 в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстрована заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. Заява про відвід підписана адвокатом Батрин Максимом Віталійовичем.
4. 03.10.2024 о 10:14:31 в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстровані заперечення Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" проти забезпечення позову.
5. 03.10.2024 о 10:37:48 в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстроване клопотання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про визнання зловживання процесуальними правами.
6. 04.10.2024 о 11:08:06 в програмі "Діловодство спеціалізованого суду" зареєстроване клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.
Щодо заяви ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про відвід.
7. Заява про відвід судді Бойка Р.В. мотивована з посиланням на частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України наступним:
7.1. Афілійованими особами 30.09.2024 подано 4 тотожні заяви про забезпечення позову, в одній із яких відмовлено, а щодо трьох інших подано заяву про відкликання цих заяв.
7.2. Заява про забезпечення позову у даній справі є п'ятою тотожною, яка подається із незначним інтервалом з попередньою. Метою заяви є маніпулювання автоматизованою системою розподілу справ; заявник не є власником об'єктів нерухомості.
7.3. "Практика Господарського суду м. Києва у подібних випадках засвідчує, що дії заявника (позивача), які спеціально спрямовані на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ та групування своїх позовних заяв у провадженні конкретного судді, окрім того, що порушує порядок визначення судді, ще й не може не викликати сумнівів у неупередженості та об'єктивності такого судді, якому позивач надав перевагу перед іншими, та є достатньою підставою для самовідводу або відводу." ОСББ "Грінвіль Парк Київ" робиться посилання на ухвалу суду у справі №910/4650/21 від 09.06.2021 із наступним цитуванням її змісту.
8. У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
9. Сутність заяви про відвід зводиться до того, що подача п'ятої заяви про забезпечення позову спрямована на маніпулювання складом суду, а тому, на думку заявника, існують інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
10. Суду імпонує, що адвокати та представники вивчають практику, не тільки Верховного Суду, а й місцевого господарського суду з метою подальшого її застосування на практиці.
11. Варто відзначити, що назвати таку практику суду, як вказує заявник щодо "подібних випадків", поширеною складно, адже вона надзвичайно малочисельна.
12. Адвокат, який вивчав та шукав таку практику, пославшись на ухвалу суду від 09.06.2021 у справі №910/4650/21, не міг не з'ясувати той факт, що така позиція (і використане мотивування) вперше була застосована судом в ухвалі від 22.04.2021 у справі №910/5813/21 саме суддею Бойко Р.В.
13. Переважна більшість випадків застосування судом статті 43 Господарського процесуального кодексу України в частині зловживання правом також здійснена у справах судді Бойка Р.В.: №910/8110/24, №910/16518/23 (маніпулювання позовами та заявами про забезпечення), №910/7642/24 (повторне ініціювання питання, яке вже вирішене судом), №910/11387/19 (завідомо безпідставний відвід), 910/8058/24 (завідомо безпідставний позов).
14. Відтак перед судом постало питання, а чи не є така заява про відвід - зловживанням процесуальними правами, у формі завідомо безпідставної заяви, яка спрямована на перешкоджання суду вирішити питання у визначений строк.
15. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
16. Згідно п. 1) ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
17. На користь думки про зловживання ОСББ "Грінвіль Парк Київ" своїм процесуальним правом на відвід судді свідчать такі обставини:
17.1. проведення ОСББ "Грінвіль Парк Київ" зборів заплановано на 05.10.2024, а відтак подача 03.10.2024 заяви про відвід у зв'язку із специфікою і наслідками її розгляду приведе до неможливості вирішення судом заяви про забезпечення до цієї дати;
17.2. подані заперечення у другій-четвертій заявах про забезпечення позову (на які посилається ОСББ "Грінвіль Парк Київ") є тотожними, з мотивуванням п'ятої. При цьому, у раніше ініційованих справах заява про відвід не подавалася, а нового мотивування - чим п'ята заява відрізняється від другої-четвертої, заява про відвід не містить. Як не містить заява про відвід жодного обґрунтування чим суддя Бойко Р.В. чи його поведінка відрізняється від суддів, яким було розподілено попередні заяви, і яким такий відвід не заявлявся.
18. На користь відсутності у діях ОСББ "Грінвіль Парк Київ" зловживання свідчить поведінка заявників відводів та строки розгляду заяв про забезпечення позову судом:
18.1. у справі №910/11985/24 судом постановлено ухвалу через 3 годину 1 хвилину після надходження;
18.2. у справах №910/11954/24 та №910/11955/24 заявником через 3 години 36 хвилин подано заяву про відкликання заяви про забезпечення
19. Відтак, можна припустити, що відмінний від інших судів час вирішення суддею Бойко Р.В. питання про забезпечення та відсутність заяв про відкликання від заявників, викликали певний сумнів у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", існування якого могло б виключити визнання поданої заяви про відвід зловживанням процесуальними правами.
20. Разом із цим, суд не зміг себе переконати у тому, що метою подачі заяви про відвід була мета, відмінна від перешкоджання суду розглянути заяву про забезпечення позову до 05.10.2024.
21. Такий висновок суду, крім аргументів, що викладені у п. 17 ухвали, підтверджується наступним:
21.1. у справі №910/11984/24 автоматизований розподіл заяви проведено 30.09.2024 о 13:03:14, а відкликання заявником заяви про забезпечення здійснено 02.10.2024 о 15:46, проте заява про відвід Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", не була подана. Це розвіює сумнів, описаний в п. 19 ухвали.
21.2. адвокат, який подав заяву про відвід, не міг не знати, що графіки проведення судових засідань, навантаження в певний день тижня та організація роботи офісу кожного судді є унікальна, а тому очікувати від кожного судді суду вирішення процесуальних питань щодо розгляду кожної заяви про забезпечення позову через 3 години заявник відводу не міг.
21.3. визначальним також є те, що гіпотетичне побоювання заявника відводу з приводу визначення позивачем складу суду не нівелюється задоволенням відводу, адже аналогічні побоювання залишалися б при визначеному за наслідком відводу складі суду, що може продовжуватися безкінечно.
21.4. в поле зору суду потрапила шоста заява про забезпечення позову (справа №910/12167/24), яка подана ТОВ "Грінвіль Сервіс" 03.10.2024 та розподілена о 12:59:47 на суддю Смірнову Ю.М. Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" подана заява про відвід судді Смірнової Ю.М. о 15:34:15 того ж дня, а зміст заяви є тотожним заяві про відвід судді Бойка Р.В.
21.5. заява не містить навіть натяку на пряму чи опосередковану заінтересованість судді Бойка Р.В. в результаті розгляду заяви про забезпечення позову або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної заяви.
21.6. подаючи заяву про визнання зловживання процесуальними правами (п. 5 ухвали), ОСББ "Грінвіль Парк Київ" та відповідно адвокат Батрин М.В. проявили обізнаність із правовим явищем зловживання процесуальними правами, його різновидами та наслідками.
22. Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків.
23. Суд не ставить під сумнів право учасника процесу подати заяву про відвід, в той же час будь-які сумніви у добросовісності заявника відводу та легітимній меті таких дій нівелюються сукупністю описаних у п. 21 ухвали обставин та подачею аналогічної заяви про відвід судді Смірновій Ю.М. у справі №910/12167/24.
24. При цьому, головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
25. Завданням відводу не є перешкоджання суду у здійснені правосуддя у визначений законом строк. В той же час, суд визнає, що інколи учасники процесу мають на меті описану нелегітимну задачу та подають заяви про відвід, формально вказуючи на упередженість судді чи допущені порушення (в т.ч. наслідки вирішених клопотань тощо).
26. Відмінність даної справи від інших подібних полягає у змісті заяви про відвід та системності дій ОСББ "Грінвіль Парк Київ", що виключає у суду будь-який сумнів у дійсній меті такої заяви.
27. Суд відзначає, що ОСББ "Грінвіль Парк Київ" подано заяву про застосування до ТОВ "КУА "Контадор" заходів процесуального примусу у зв'язку із вчиненням дій, які є зловживанням процесуальними правами, тим самим показавши обізнаність із таким явищем та здатність розрізняти правомірну поведінку від зловживання.
28. Наведене свідчить про подачу адвокатом ОСББ "Грінвіль Парк Київ" Батрин Максимом Віталійовичем завідомо безпідставного відводу, єдиною метою якого було унеможливити вирішення судом заяви про забезпечення позову до 05.10.2024, що визнається судом зловживанням процесуальними правами.
29. Частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
30. З огляду на наведені приписи господарського процесуального закону заява ОСББ "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. підлягає залишенню без розгляду.
31. Оскільки заявник відводу проявив зацікавленість практикою суду щодо визнання дій зловживанням, суд, керуючись нагодою, вважає за можливо пояснити відмінність. Суть двох справ (№910/5813/21, №910/4650/21), у яких винесено ухвали в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зводиться до таких дій позивача:
31.1. Одночасна подача подібних за підставами, проте відмінних за предметом позовів із недоліками;
31.2. Неодночасне усунення недоліків (в одній справі раніше, в інших після відкриття першої справи)
31.3. Ініціювання питання про об'єднання провадження у справі, в якій судом першим відкрито провадження.
31.4. Системність таких дій.
31.5. Висновок суду, про обґрунтований сумнів у тому, що позивач самостійно визначив склад суду, який буде розглядати такий позов.
31.6. Визначальним є те, що задоволення відводу (самовідводу) нівелює побоювання інших учасників, що саме позивач, а не автоматизована система обрала суддю.
Щодо заяви про забезпечення позову та клопотання про залишення без розгляду такої заяви.
32. Історія подачі заяв про забезпечення позову із прохальною частиною, аналогічною п. 1 ухвали:
32.1. 30.09.2024 о 9:55 (час реєстрації в суді, подано через Електронний суд) від ТОВ "Агенція нерухомості "Грінвіль Парк", підписано адвокатом Неведомським В.О., справа №910/11954/24.
32.2. 30.09.2024 о 9:57 (час реєстрації в суді, подано через Електронний суд) від ПАТ "АБС-УКР", підписано адвокатом Неведомським В.О., справа №910/11955/24.
32.3. 30.09.2024 о 12:42:59 (час реєстрації в суді, подано через канцелярію суду) від ПАТ "АБС-УКР", підписано т.в.о. директора Неведомським В.О., справа №910/11984/24.
32.4. 30.09.2024 о 12:43:17 (час реєстрації в суді, подано через канцелярію суду) від ТОВ "Агенція нерухомості "Грінвіль Парк", підписано директором С. Караханян, справа №910/11985/24.
32.5. 02.10.2024 о 17:07:20 (час реєстрації в суді, подано через Електронний суд) від ТОВ "КУА "Контадор", підписано адвокатом Неведомським В.О., справа №910/12143/24 (дана справа).
32.6. 03.10.2024 о 11:06:33 (час реєстрації в суді, подано через Електронний суд) від ТОВ "Грінвіль Сервіс", підписано адвокатом Неведомським В.О., справа №910/12167/24.
33. Процесуальна поведінка заявників та результати розгляду заяв:
33.1. справа №910/11954/24 - 30.09.2024 о 16:34:20 подано клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. Ухвалою суду від 04.10.2024 заяву залишено без розгляду.
33.2. справа №910/11955/24 - 30.09.2024 о 16:34:27 подано клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. Ухвалою суду від 04.10.2024 заяву залишено без розгляду.
33.3. справа №910/11984/24 - 02.10.2024 о 15:45:57 подано клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду. Ухвалою суду від 03.10.2024 заяву залишено без розгляду.
33.4. справа №910/11984/24 - ухвалою суду від 30.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення.
33.5. справа №910/12143/24 - 04.10.2024 о 10:37:51 подано клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.
33.6. справа №910/12167/24 - 04.10.2024 о 11:42:24 подано клопотання про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду.
34. Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
35. Згідно п. 2) ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
36. Сукупність описаних в пунктах 32-33 ухвали узгоджених дій щодо подачі однакової заяви про забезпечення позову переконує суд у висновку, що єдиною метою такої синхронної поведінки було маніпулювання автоматизованим розподілом справ між суддями. Іншими словами - здійснення пошуку судді, який би позитивно вирішив би таку заяву та заборонив ОСББ "Грінвіль Парк Київ" приймати рішення 05.10.2024.
37. Єдина відмінність від попередньої практики суду у цьому питанні полягає у тому, що заява про забезпечення позову у даній справі подавалася суб'єктами, відмінними від заявників інших п'яти заяв.
38. З цього приводу суд відзначає, що очевидно у такий спосіб заявник намагався не попасти під обмеження п. 2) ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо заборони подачі однією особою, однакових за змістом заяв.
39. Суд не ставить під сумнів право кожного звернутись до господарського суду із позовом чи заявою про забезпечення позову.
40. В той же час, визначальним для визнання таких дій зловживанням є:
40.1. тотожність поданих заяв (вони містять однакове мотивування та навіть однакову пунктуацію і виділення курсивом певних частин тексту);
40.2. представництво всіх 4 заявників одним адвокатом (дві особи подали по дві заяви про забезпечення, однак у різний спосіб - повторні заяви підписані керівниками та подані через канцелярію в паперовому вигляді);
40.3. подача клопотань про відкликання заяв;
40.4. продовження подачі аналогічних заяв про забезпечення позову після вирішення цього питання ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі №910/11984/24.
41. Згідно п. 1) ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
42. Зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань судочинства. Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов'язує настання певних наслідків.
43. Самостійне відкликання заяви про забезпечення позову, на думку суду, мало на меті недопущення винесення негативної для заявника ухвали з питання забезпечення позову з метою збереження сплаченого судового збору та можливості наступної спроби маніпулювання авторозподілом, що підтвердилося в п. 32.6 ухвали.
44. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
45. Частина перша статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гарантує кожному захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
46. За приписами ч. 3 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
47. Однією із гарантій незалежності та безсторонності судді при здійсненні розгляду справи є випадковість визначення складу суду у певному спорі.
48. Заяву про забезпечення позову так само як і клопотання про залишення заяви без розгляду підписано та подано адвокатом ТОВ "КУА "Контадор" Неведомським Вадимом Олексійовичем. Саме цей адвокат подав аналогічну заяву від імені інших клієнтів у описаних в п. 32-33 ухвали справах.
49. Навіть, якщо це була вказівка клієнта, то адвокат зобов'язаний був поінформувати його про недопустимість зловживання процесуальними правами та відмовитися від особистого здійснення таких дій в силу п. 1) ч. 1 ст. 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та надої ним присяги адвоката України.
50. З огляду на наведене, суд вважає неприпустимою спробу адвоката ТОВ "КУА "Контадор" Неведомського В.О. здійснити маніпуляцію з автоматизованою системою розподілу справ між суддями, у зв'язку з чим визнає подачу 02.10.2024 до Господарського суду міста Києва заяви про забезпечення позову та 04.10.2024 клопотання про залишення заяви без розгляду у справі №910/12143/24, зловживанням процесуальними правами - вчиненням інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
51. Частиною 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
52. Керуючись приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" заяву (справа №910/12143/24) про забезпечення позову та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" від 04.10.2024 про залишення заяви про забезпечення позову без розгляду у справі №910/12143/24, які є проявом зловживання заявником (позивачем) своїми процесуальними правами.
53. Частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
54. Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
55. Заходами процесуального примусу, згідно зі ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
56. Положеннями ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
57. Враховуючи встановлені судом дії, які визнані судом зловживанням процесуальними правами, що вчинені адвокатами Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ", суд дійшов висновку про необхідність з урахуванням положень ч. 7 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України:
57.1. застосування до адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" Неведомського Вадима Олексійовича - заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 280,00 грн).
57.2. застосування до адвоката Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" Батрин Максима Віталійовича - заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету штрафу у сумі п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн).
58. Відмінність у застосованих до адвокатів розмірах штрафів полягає у наступному:
58.1. першим дії щодо зловживання процесуальними правами почав здійснювати Неведомський В.О. , а зловживання адвоката Батрин М.В. були викликані необхідністю захистити інтереси клієнта. Наведене не звільняє адвоката від відповідальності, проте судом це враховується при визначенні розміру штрафу.
58.2. сутність мети зловживання адвоката Неведомського В.О. є небезпечніше для інтересів правосуддя. Подаючи тотожні заяви до суду (навіть від інших осіб), а особливо після вирішення судом однієї із заяв по суті, адвокат сприяє породженню правової ситуації, коли однакове (тотожне) питання буде вирішено судом по різному. Це не тільки суперечить принципу правової визначеності, а й підриває авторитет суду в очах сторонніх спостерігачів.
59. Описане в п. 58.2 ухвали обґрунтування змушує суд застосувати максимально допустимий розмір штрафу за виявлене порушення.
60. Згідно приписів ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
61. Керуючись ст.ст. 38, 43, 131, 135, 226, 234 та 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Грінвіль Парк Київ" про відвід судді Бойка Р.В. залишити без розгляду.
2. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову до подання позовної залишити без розгляду.
3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Контадор" про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без розгляду.
4. Застосувати до адвоката Неведомського Вадима Олексійовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
5. Стягнути з Неведомського Вадима Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 30 280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп.
6. Застосувати до адвоката Батрин Максима Віталійовича заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
7. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в дохід Державного бюджету України штраф у розмірі 15 140 (п'ятнадцять тисяч сто сорок) грн 00 коп.
8. Дана ухвала в частинах п. 5 та п. 7 резолютивної частини ухвали є виконавчим документом відповідно до ч. 5 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України.
9. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання в частинах п. 5 та п. 7 резолютивної частини ухвали протягом трьох місяців з дня її підписання.
10. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).
11. Боржник за частиною п. 5 резолютивної частини ухвали: Неведомський Вадим Олексійович ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
12. Боржник за частиною п. 7 резолютивної частини ухвали: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
13. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (07.10.2024) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.
Суддя Роман Володимирович Бойко