Справа № 932/1930/24
Провадження № 2/932/985/24
10 вересня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Куцевола В.В.
при секретарі - Рибалці В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
04.03.2024 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 11.02.2016 року сторони уклали шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 32. Від спільного шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказує позивач спільне життя з відповідачем не склалось через те, що сторони не зійшлись характерами, у них різні погляди на сімейне життя. Через відсутність взаєморозуміння в їхній сім'ї постійно виникали суперечки, неприязне відношення, сварки, що призвело до втрати поваги один одного і до розпаду сім'ї. З 2022 року шлюбні відносини між сторонами припинено, спільне господарство не ведеться. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї неможливе.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року по справі було відкрито провадження.
Внаслідок звільнення судді ОСОБА_4 з займаної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 18.04.2024 року за № 1175/0/15-24, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 року передано у моє провадження.
Ухвалою суду від 12.06.2024 року дану справу прийнято до провадження.
Позивач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. У позові просив розглянути справу без його участі.
Відповідач правом на подання відзиву не скористалась. 24.04.2024 року подала заяву про проведення судового засідання без її участі, у якій позовні вимоги вона визнала. Також, 10.09.2024 року представник відповідача подала заяву проведення судового засідання без участі відповідача.
В зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 2 ст. 18, ст. 51, ч. 3 ст. 56, ч. 1 ст. 110 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.
Згідно з вимогами ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, 11.02.2016 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 32. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як зазначено позивачем та визнається відповідачем, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем припинено з 2022 року. Позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї неможливе.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та вважає за можливе розірвати шлюб між сторонами, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Щодо заяви представника відповідачки про надання строку для примирення подружжя, яка надійшла до суду 07.08.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно ст.111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов'язком. Такого висновку дійшов Верховний Суд справа №442/6319/16-ц,/ постанова від 30.05.2019р.
Беручи до уваги, що позивач вважає, що подальше сумісне життя і збереження сім'ї неможливе та за час перебування справи в суді (більше ніж 5 місяців) сторони не примирились, доказів того що відповідачем вживались заходи для примирення, суду не надано, заява про надання строку на примирення є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
При зверненні до суду з позовною заявою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп., що підтверджується платіжною інструкцією від 01.03.2024 року № 0.0.3503453684.1, що міститься у матеріалах справи. До початку розгляду справи по суті відповідач надав заяву про визнання позову. Внаслідок того, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у сумі 605 грн. 60. Решту судового збору у сумі 484 грн. 48 коп. належить стягнути з відповідача на користь позивача, позовні вимоги якого задоволені.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-82, 89, 223, 229, 247, 258-259, 263-265, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 11.02.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Волноваського районного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 32 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484 грн. 48 коп.
Повернути ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову на підставі платіжної інструкції від 01.03.2024 року № 0.0.3503453684.1, у розмірі 484 грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя В.В. Куцевол
10 вересня 2024 року