Справа № 909/936/24
про відмову у видачі судового наказу
07.10.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" (вх. № 8663/24 від 03.10.2024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Хоптія Михайла Степановича заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 за період з березня місяця 2024 року по травень місяць 2024 року у розмірі 78 804, 98 гривень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою (вх. № 8663/24 від 03.102024) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи - підприємця Хоптія Михайла Степановича заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 за період з березня місяця 2024 року по травень місяць 2024 року у розмірі 78 804, 98 гривень.
Розглянувши подану заяву на предмет наявності правових підстав для видачі судового наказу, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наявність спору про право вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (стягувачем).
Відповідно до частини 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 148 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пунктів 4 - 5 частини 2 та пунктів 3 - 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено, зокрема вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як вбачається з аналізу вищенаведених норм законодавства, судовий наказ може бути видано за наявності відповідного договору, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, а також заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність здійснених розрахунків.
Відтак, безспірні вимоги мають бути підтверджені відповідними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1 - 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому достовірними доказами є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно частин 1, 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається зі змісту поданої заяви, заявником пред'явлено вимоги про стягнення з боржника заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 у розмірі 78 804, 98 гривень.
Заявником було надано до суду розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію Фізичної особи - підприємця Хоптія Михайла Степановича за договором № 280157, в якому посилаючись на рахунок № НОМЕР_1 від 05.04.2024 на суму 6 021, 30 гривень, рахунок № НОМЕР_2 від 07.05.2024 на суму 3 028, 80 гривень та рахунок № НОМЕР_3 від 05.06.2024 на суму 69 754, 88 гривень, заявник вказує на наявність у боржника грошової заборгованості за період з березня місяця 2024 року по травень місяць 2024 року в розмірі 78 804, 98 гривень.
Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" до заяви долучено копію договору про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 з додатками до нього та рахунок № НОМЕР_3 від 05.06.2024 на суму 69 754, 88 гривень.
При цьому, заявником не надано до суду копій рахунків № НОМЕР_1 від 05.04.2024 на суму 6 021, 30 гривень та № НОМЕР_2 від 07.05.2024 на суму 3 028, 80 гривень.
Судом враховано, що для задоволення заяви про видачу судового наказу суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, без розгляду справи по суті на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів, які підтверджують безспірність таких вимог. З цією метою, насамперед, необхідно перевірити наявність обставин щодо факту виникнення та настання строку виконання боржником зобов'язання.
Безспірність передбачає не лише те, що боржник не оспорює вимог заявника, оскільки боржник має право подати заяву про скасування судового наказу, а й те, що у суду не повинно виникати сумніву у відсутності спору про право та належності стягувачу права вимоги. Вимоги заявника повинні бути документально підтвердженими та безспірними, тобто не може викликати сумнів ні момент настання права вимоги, ні сума грошових коштів, ні те, що вимоги пред'явлені відповідно до умов договору.
Натомість, надані заявником докази (копія договору про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 з додатками до нього та рахунок № НОМЕР_3 від 05.06.2024 на суму 69 754, 88 гривень) не можуть свідчити самі по собі про безспірність заявлених заявником вимог про стягнення заборгованості за судовим наказом, оскільки з їх змісту неможливо перевірити наведені заявником суми заборгованості в розмірі 78 804, 98 гривень, тобто безспірність стягнення цієї суми заборгованості не є документально підтвердженим, що в свою чергу нівелює принцип на базі якого формується інститут наказного провадження.
Таким чином, заявником не дотримано вимог пункту 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд зазначає, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 150, 151, 152, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРЕТ СЕРВІС ЕНЕРГОЗМІН" у видачі судового наказу про стягнення з Фізичної особи - підприємця Хоптія Михайла Степановича заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 280157 від 01.03.2024 за період з березня місяця 2024 року по травень місяць 2024 року у розмірі 78 804, 98 гривень.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвала підписана - 07.10.2024.
Суддя В. В. Михайлишин