07.10.2024 року м. Дніпро Справа № 904/1651/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 (повний текст рішення складено 18.06.2024, суддя Назаренко Н.Г.) у справі № 904/1651/24
за позовом Акціонерного товариства "АКЦЕНТ-БАНК", м Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича, с. Мар'ївка, Софіївський район, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості,
Короткий зміст позовних вимог.
Акціонерне товариство "АКЦЕНТ-БАНК" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи- підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича (далі - відповідач) заборгованість за договором № 20.59.0000000679 від 05.08.2021 у загальному розмірі 57 865,00 грн., яка складається з:
- 48 824.37 грн. - заборгованість за наданим кредитом;
- 540.63 грн. - заборгованість за процентами;
- 1000.00 грн. - штраф (фіксована складова);
- 7500.00 грн. - штраф (змінна складова).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов кредитного договору № 20.59.0000000679 від 05.08.2021 в частині повного та своєчасного повернення кредиту.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024, у даній справі, позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича про стягнення заборгованості в розмірі 57 865 грн. за кредитним договором - задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 48824,37 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 540,63 грн. - загального залишку заборгованості за процентами, 2 583,21 грн. судового збору.
В решті позову відмовлено.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги банку частково, дійшов висновку, що правомірними та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 48824,37 грн. заборгованості за наданим кредитом та 540,63 грн. заборгованості за процентами. Натомість, відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу, суд виходив з положень пунктів 15, 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а також п. 8 Розділу IX Прикінцеві положення ГК України.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Фізична особа-підприємець Пороховніченко Ростислав Володимирович звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення від 18.06.2024 повністю та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову. Стягнути з АТ "Акцент Банк" на користь ФОП Пороховніченко Р.В. витрати пов'язані з розглядом справи в суді.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- твердження Позивача, що Пороховніченко Р.В. порушив зобов'язання щодо погашення кредиту не відповідає дійсності, крім того Відповідач не отримував від Позивача досудової вимоги і хоч має постійний зв'язок з менеджером йому не повідомлялось про подачу позову до суду з підстав порушення умов договору;
- згідно виписки по кредитному договору №20.59.0000000679 від 05 серпня 2021 року по рахунку НОМЕР_1, сума залишку тіла кредиту становить 17520, 11 грн. станом на 10.07.2024 року, а станом на дату звернення Позивача до суду становила 48824,37 грн., що говорить про те, що Позивач навмисно ввів в оману суд щодо наявності заборгованості по кредиту, чим неправомірно стягнено суму в розмірі 48824,37 грн. - загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Враховуючи те, що Відповідач не отримував досудову вимогу від Позивача, не був проінформований про вчинення дій щодо примусового стягнення заборгованості за кредитом, хоч здійснює щомісячно погашення кредиту без порушень, також не отримував позовну заяву, відповідно був позбавлений можливості подавати до суду відзив на позовну заяву та докази на обґрунтування відзиву;
- розгляд справи відбувся без врахування всіх доказів та без всебічного розгляду справи, так як в матеріалах справи відсутнє підтвердження невиконання Пороховніченко Р.В. зобов'язань за кредитним договором №20.59.0000000679 від 05 серпня 2021 року перед АТ «Акцент Банк»;
- відповідач належним чином дотримувався умов договору, а позивач в свою чергу вирішив достроково стягнути заборгованість за кредитом без законних на те підстав, а саме в односторонньому порядку відмовився від зобов'язань.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
23.08.2024 від позивача до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ФОП Пороховніченко Р.В.
Відзив обґрунтований наступним:
- головним аргументом відзиву є посилання відповідача на невідповідність суми боргу за тілом кредиту в позові та в банківській виписці долученій до скарги. Але не зрозуміло в чому невідповідність, оскільки в позові заборгованість зазначена станом на дату підготовки позову - 02.04.2024 року, а у виписці станом на 11.06.2024 року. За цей час якась частина заборгованості могла бути погашена, але це не впливає на саме рішення суду, оскільки в ньому зазначено дату розрахунку, і при примусовому виконання рішення суду відповідачу достатньо надати виконавцю вказану виписку, щоб усі внесені на погашення кредиту кошти з дати розрахунку заборгованості були зараховані на погашення;
- відповідач жодним чином не обґрунтовує підстави для відмови в задоволенні позовних вимог по заборгованості, яка існує у нього навіть станом на дату сформованої виписки, що додається до скарги;
- що стосується досудової вимоги, то у відповідності до умов договору, Банк зобов'язаний був направити її на адресу відповідача, докази направлення додані до позову, однак Банк не зобов'язаний був відповідати за отримання її відповідачем.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/1651/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/1651/24.
24.07.2024 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2024 задоволено заяву Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24; зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги; визначено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
05.08.2021 між Акціонерним товариством "Акцент-Банк" (далі - банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Пороховніченком Ростиславом Володимировичем (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № № 20.59.0000000679 (далі - договір) (т. 1, а.с. 7-13).
Істотні умови кредитування визначені в розділі А кредитного договору.
Вид кредиту - строковий кредит (пункт А1 договору).
Ліміт цього договору: у розмірі 150 000,00 грн. - на фінансування поточної діяльності (пункт А2 договору).
Відповідно до п. А3 договору, термін повернення кредиту 02.08.2024. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (додаток №1 цього договору)
Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми кредиту та процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу = сума кредиту за договором* ((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування(міс.)*процентна ставка за місяць)/((1+процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1); сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом*річна процентна ставка/кількість днів поточного року)*кількість днів в місяці, який передує сплаті ануїтетного платежу; сума щомісячного платежу за основним боргом = сума щомісячного погашення кредиту - сума щомісячного платежу за %. Згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 02.08.2024 року.
За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 20,90% річних (п. А6 договору).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360"). Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день (пункт А.8 договору).
Позичальник щомісячно сплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % від суми зазначеного у пункті А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати (пункт А10 договору).
Відповідно до пункту 1.1 договору банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А1 цього договору, з лімітом та на цілі, значені у п. А.2 договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеною у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Строковий кредит (далі - кредит) надається Банком у безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.
Термін повернення кредиту зазначений у п. А.3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з пунктами А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору (пункт 1.2 договору).
Зобов'язання позичальника визначені у пункті 2.2 кредитного договору, зокрема: використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому пунктом 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені пунктами 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору; сплатити Банку винагороду відповідно до пунктів 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до умов пункту 2.3.2 кредитного договору, при настанні будь-якої з наступних подій: порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього договору, у т.ч. у випадку порушення цільового використання кредиту; порушенні господарським/цивільним судом справи про банкрутство позичальника або про визнання недійсними установчих документів позичальника, або про відміну державної реєстрації позичальника; ухваленні (прийнятті) власником або компетентним органом рішення про ліквідацію позичальника; смерті позичальника; порушення кримінальної відповідальності відносно позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться у пункті 2.2.10 цього договору, відсутності у Банку вільних грошових коштів, про що Банк письмово повідомляє позичальника; наявності судових рішень про стягнення грошових коштів з поточного рахунку позичальника, що набули законної чинності, наявності арешту на поточних рахунках, що належать позичальнику, наявності платіжних вимог про примусове списання та інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальнику кредит не буде повернений своєчасно; неодноразовому (два і більше разів) надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту в порушення порядку, передбаченого п.1.1 цього договору,
Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього договору - зажадати від позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі статтями 212, 611, 651 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або: б) розірвати цей договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії цього договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором;
або: в) згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України здійснити одностороннє розірвання договору з відправленням позичальнику повідомлення. У зазначену у повідомленні дату цей договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 5.8 договору у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більше ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів, позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000,00грн + 5% від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
В пункті 6.1 договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами.
Цей договір у частині п. 4.4 цього договору набуває чинності з моменту підписання цього договору, в решті частин - з моменту надання позичальником розрахункових документів на використання кредиту у межах, зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (пункт 6.2 договору).
Умовами пункту 6.3 договору визначено, що він може були змінений або розірваний за ініціативою однієї зі сторін у встановленому законом та цим договором порядку.
Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою без зауважень та заперечень до нього.
Сторонами підписано додаток №1 до договору "Графік погашення" (т. 1, а.с. 14), відповідно до якого кредит підлягає сплаті щомісячно до 5 числа відповідного місяця включно, починаючи з вересня 2021 року та з терміном остаточного повернення не пізніше 02.08.2024.
На виконання умов кредитного договору, позивач перерахував на поточний рахунок позичальника грошові кошти у розмірі 150000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №TR.18701750.66803.70198 від 05.08.2021 (т. 1, а.с. 27).
Отже, позивач свої зобов'язання щодо надання кредитних коштів у сумі 150000,00 грн. виконав повністю.
15.03.2024 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" направило Фізичній особі-підприємцю Пороховніченку Ростиславу Володимировичу вимогу щодо необхідності погашення всієї заборгованості за кредитом у розмірі 56207,15 грн. до 20.03.2024 (т. 1, а.с. 15-18).
Позивач зазначає, що Фізична особа - підприємець Пороховніченко Ростислав Володимирович належним чином умови кредитного договору не виконав. У зв'язку з чим, станом на 02.04.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором складала суму в розмірі 57865,00 грн., з якої: 48824,37 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 540,63 грн. загального залишку заборгованості за процентами, 1 000, 00 грн. - штрафу (фіксована складова); 7500,00 грн. - штрафу (змінна складова), що і стало причиною виникнення спору.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Колегія суддів зауважує, що оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнутих сум заборгованості за тілом кредиту та процентами, висновки суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, апеляційним судом не переглядаються.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір №20.59.0000000679 від 05.08.2021, що в силу положень ст. 11 ЦК України, є підставою для виникнення кредитних правовідносин між сторонами спору.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України).
За приписами пункту А3 кредитного договору згідно зі статтями 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 31-го дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови цього договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення позичальником заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, уся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості у період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, кінцевим терміном повернення кредиту є 02 серпня 2024 року.
15.03.2024 Акціонерне товариство "Акцент-Банк" направило Фізичній особі-підприємцю Пороховніченку Ростиславу Володимировичу вимогу щодо необхідності погашення всієї заборгованості за кредитом у розмірі 56207,15 грн. до 20.03.2024 (т. 1, а.с. 15-18).
Апеляційним господарським судом встановлено, що зі змісту вимоги банку слідує, що станом на 13.03.2024 кількість днів прострочення за кредитом склала 98 днів, отже, у позивача в силу положень пункту А3 Кредитного договору виникло право на дострокове повернення кредиту в повному обсязі шляхом відправлення письмового повідомлення (вимоги) відповідачу.
Крім цього, з виписки по кредитному договору №20.59.0000000679 від 05 серпня 2021 року, наданої самим відповідачем до апеляційної скарги також вбачається прострочення виконання зобов'язань зі сторони відповідача більше ніж на 31 день (погашення простроченої заборгованості за комісією 06.12.2023, а наступне автоматичне списання коштів відбулося лише 08.03.2024).
Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги щодо безпідставності вимоги банку про дострокове повернення кредиту.
Посилання скаржника на неотримання вимоги банку як на підставу для відмови в позові відхиляються, адже матеріалами справи підтверджується виконання позивачем обов'язку щодо письмового повідомлення відповідача за належною адресою (53111, Дніпропетровська область, с. Мар'ївка, вул. Шкільна, 6) (а.с. 28-29, 29 на звороті).
Натомість, спірний кредитний договір не пов'язує виникнення обов'язку відповідача достроково повернути кредит з врученням письмової вимоги банку, а лише з її направленням на адресу боржника.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про відсутність порушень зобов'язань по спірному договору відповідачем, неотримання письмової вимоги банку про дострокове погашення кредиту, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 48824,37 грн. заборгованості за наданим кредитом та 540,63 грн. заборгованості за процентами.
Разом з цим, апеляційним судом встановлені підстави для часткового скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Так, разом з апеляційною скаргою відповідачем долучено до матеріалів справи виписку по кредитному договору №20.59.0000000679 від 05 серпня 2021 року по рахунку НОМЕР_1, з якої вбачається, що сума залишку тіла кредиту становить 17520, 11 грн. станом на 11.06.2024.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Колегія суддів зауважує, що станом на дату звернення позивача з позовом (09.04.2024 згідно з поштової накладної) заборгованість відповідача становила 48824,37 грн., як і було заявлено банком у позовній заяві.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
У постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18 зазначено, що відповідно до ст. 241 ГПК України рішення суду першої інстанції, у разі подання апеляційної скарги, набирає законної сили після прийняття постанови апеляційним господарським судом за наслідками апеляційного перегляду, а відтак залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення боргу, якого не існувало на момент прийняття такого рішення, свідчить про невиправдане втручання у право особи на мирне володіння його майном.
Отже, незважаючи на те, що суд першої інстанції в межах наданих доказів прийняв законне і обґрунтоване рішення, зайвий формалізм не повинен створювати надмірний тягар для сторін. Фактично, стягнення боргу у разі відсутності такого боргу порушить принцип справедливості.
В силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням суду є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, прав і свобод, тоді як особливо вузьке тлумачення процесуальних норм суперечить цим завданням.
Згідно ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст. 226 та 231 цього кодексу.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи щодо сплати відповідачем 31304,26 грн. заборгованості, керуючись ст. 278 ГПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення у наведеній частині позовних вимог з закриттям провадження у справі у відповідній частині.
Судові витрати.
У постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 903/181/19 викладено правову позицію, за якою лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції за результатом розгляду апеляційної скарги в частині стягнення суми заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в розмірі 31 304,26 грн. вирішив закрити провадження у справі, то витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні в частині 1 329,54 грн. покладаються на скаржника. Судовий збір в сумі 2 304,06 грн. за подання апеляційної скарги, розрахований з суми заборгованості 31 304,26 грн., може бути повернутий з державного бюджету на підставі п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" за наявності відповідного клопотання.
Колегія суддів також зауважує, що за розгляд апеляційної скарги, враховуючи її подання через підсистему «Електронний суд», відповідач мав сплатити 3633,60 грн. (3028 грн. х 150% х 0,8), оскільки відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Водночас, апелянтом сплачено 3874,50 грн., тож, сума переплати судового збору за подання апеляційної скарги становить 240,90 грн. та може бути повернута згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі подання відповідного клопотання.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 278, 282-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24 скасувати в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 31 304,26 грн. заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Ухвалити в цій частині нове рішення про закриття провадження у справі.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 17 520,11 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 540,63 грн. загального залишку заборгованості за процентами, 2 583,21 грн. судового збору залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1329,54 грн. покласти на апелянта - Фізичну особу-підприємця Пороховніченка Ростислава Володимировича.
Поновити дію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1651/24 в частині, що не була скасована.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін