вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2024 р. Справа№ 910/19933/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко А.І.
суддів: Михальської Ю.Б.
Іоннікової І.А.
без повідомлення учасників апеляційного провадження
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.05.2024 (повний текст складено 27.05.2024)
у справі № 910/19933/23 (суддя І.О. Андреїшина)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"
про стягнення 91 968, 20 грн.
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 91 968, 20 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що останнім на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «Все Включено» № 100781Га1п від 04.10.2021 внаслідок настання страхової події дорожньо - транспортної пригоди було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Skoda Karoq", державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі (поліс ОСЦПВВНТЗ № 206129852).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 910/19933/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що відповідно до документів, наявних в матеріалах справи, в них відсутні докази на встановлення вини страховика відповідача, а відтак у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" не виникає обов'язку, як у страховика, відшкодувати позивачу збитки.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 910/19933/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що європротокол, складений 06.03.2022 не містить такого пункту як визнання вини, однак згідно повідомлення про ДТП, останнє сталося внаслідок зіткнення із задньою часиною автомобіля «Skoda» д.р.н. НОМЕР_1 передньої частини автомобіля «ВАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 , апелянт переконаний, що не було дотримано п.13.1 ПДР України водієм «ВАЗ», оскільки водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотимувати безпечної дистанції.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
04 жовтня 2021 між Приватним акціонерним товариством «Страховою компанією «АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «Все Включено» № 100781Га1п, відповідно до умов якого позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «Skoda» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).
06.03.2022 о 12 год. 54 хв. в м. Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Skoda» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_1 .
За наслідком дорожньо-транспорної пригоди її учасниками були оформлені у вигляді електронного повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду, зі змісту якого вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок зіткнення із задньою частиною транспортного засобу «Skoda» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і ті й же смузі транспортного засобу «ВАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ).
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ВАЗ» (державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ) була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» за договором-полісом №206129852.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Skoda» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіль «ВАЗ» державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .
06.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до свого страховика з заявою про подію та виплату за договором добровільного страхування наземного засобу, яка була розглянута та здійснено виплату страхового відшкодування на підставі: акту огляду транспортного засобу, рахунку-фактури №АЦ-0001708 від 21.06.2022 року, страхового акту № ARX3333858 від 11.08.2022 року; розрахунку страхового відшкодування, ремонтної калькуляції від 11.03.2022 року, страхового акту № ARX3190719 від 17.03.2022 року та розрахунку страхового відшкодування.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" відшкодувало завдані винуватцем дорожньо-транспортної пригоди збитки у розмірі 94 568, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 907518 від 12.08.2022 року та платіжним дорученням № 878098 від 21.03.2022 року.
03.11.2022 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 5554/5555 АРКС про регресні вимоги, однак відповідачем не було сплачено страхове відшкодування.
.
Враховуючи те, що відповідачем не було здійснено виплати страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позовом, просить стягнути 91 968, 20 грн. страхового відшкодування з відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Положеннями статті 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника.
Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до абз. 3 п. 2.11 Правил дорожнього руху України у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ("європротокол") відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.
Згідно з ст. 33.2. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ №274/2011 від 11.08.2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 вказаної вище Інструкції, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Повідомлення) це письмове повідомлення встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка, яке надається Страховику чи МТСБУ водієм транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п. 2 Інструкції, Повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП). Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками міліції.
При складанні Повідомлення використовується тільки один комплект документів, що складається з трьох аркушів: титульної сторінки, оригіналу та копії повідомлення будь-якого учасника ДТП (п. 3 Інструкції).
Пунктом 4 Інструкції закріплено, що Повідомлення заповнюється чітко, розбірливо, від руки кульковою ручкою, бажано друкованими літерами, при цьому обов'язково зазначаються всі відомості про кожного учасника ДТП. Вибір учасником колонки (жовта чи блакитна) не має значення.
У п.5 Інструкції зазначено, що у разі настання ДТП за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти Повідомлення. У такому разі водії транспортних засобів після складення Повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.
Згідно із положеннями п.6 Інструкції, виправлення у Повідомленні категорично забороняються. Замість зіпсованого бланку заповнюється інший. Тільки після підписання Повідомлення водіями учасниками ДТП, аркуші розділяються для кожного із водіїв.
Відповідно до п.7 вказаної Інструкції, у повідомленні зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП; у пункті 10 стрілкою необхідно вказати напрям і місце початкового удару (первинного контакту); у пункті 11 стисло зазначаються видимі пошкодження кожного транспортного засобу; у пункті 12 (клітинки 1-17) відмічаються знаком "Х" обставини, які відносяться та характеризують ДТП.
Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до вказаної вище Інструкції в європротоколі у пункті 8 (клітинки 1-17) відмічаються знаком "Х" обставини, які відносяться та характеризують ДТП.
У європротоколі від 06.03.2022 учасниками А, Б у клітинці 8 розділу 12 відмічено, що ДТП зіткнення з задньою частиною іншого транспортного засобу під час руху в одному і тому ж напрямку та по одній і ті же смузі.
Згідно Інструкції у пункті 13 відображаються: розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг.
У європротоколі від 06.03.2022 наведена схема дорожньо - транспортної пригоди у момент зіткнення автомобілів, зокрема відображено розташування двох транспортних засобів, позначено їх літерами А та Б, позначено дорожню розмітку, напрямок руху автомобілів, світлофор.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вищезазначена схема ДТП (а.с. 4) не відповідає наданим фото додаткам з місця ДТП (а.с.73-75), оскільки зіткнення автомобілів відбулось не в другій смузі, а між крайньою правою смугою та другою, про що свідчить розташування автомобіля «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ( фото на а.с.75).
Згідно Інструкції у пункті 14 "Мої зауваження" надається додаткова інформація, яка не міститься у Повідомлені та яку водій транспортного засобу вважає за необхідне викласти. Зазвичай у п. 14 європротоколу проставляється відмітка про визнання водієм своєї вини.
Судом встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи європротоколу від 06.03.2022, складеного водіями автомобілів, які потрапили у ДТП вбачається, що жоден з водіїв вину в зазначеній події не визнав.
Крім того, з наданих ТДВ СК «Альфа-Гарант» до відзиву на позов документів та пояснень від страхувальника ОСОБА_2 (водія автомобіля ВАЗ 2101 д.р.н. НОМЕР_4 ) щодо обставин ДТП вбачається, що він рухався на автомобілі у в крайній правій смузі, по вул. Європейській. Із середньої смуги автомобіль «Skoda», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 почав різко перестроюватися у праву смугу. Водій ВАЗ застосував різке гальмування, але оскільки під бордюром була ожеледиця вчасно автомобіль зупинити не зміг.
Також під час листування ТДВ СК «Альфа-Гарант» у застосунку «Вайбер», було отримано відповідь від страхувальника - ОСОБА_2 (водія автомобіля ВАЗ 2101 д.р.н. НОМЕР_4 ) про те, що схема дорожньо - транспортної-пригоди складена невірно та надано пояснення про те, що дорожньо - транспортна пригода сталася в крайній правій смузі
29.06.2023 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було направлено позивачу лист №12/2915 з повідомленням про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Оцінивши схему дорожньо-транспортної пригоди з наданими фото додатками з місця ДТП, колегією суддів встановлено, що зіткнення між транспортними засобами відбулося під час зміни напрямку руху з середньої смуги у крайню праву водієм автомобіля «Skoda» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), внаслідок чого вбачається порушення п. 10.3 Правил дорожнього руху (у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки ґрунтуються на намаганнях здійснити переоцінку обставин справи, об'єктивно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують правильність висновків господарського суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку із чим, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Судові витрати.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв'язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 910/19933/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 у справі № 910/19933/23 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/19939/23 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України та у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.І. Тищенко
Судді Ю.Б. Михальська
І.А. Іоннікова