вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2024 р. Справа№ 910/5316/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поліщука В.Ю.
суддів: Гончарова С.А.
Майданевича А.Г.
секретар судового засідання: Бондар Л.В.,
розглянувши Заяву третьої особи у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат,
при розгляді апеляційної скарги Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр",
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 (повний текст складено 05.05.2023),
у справі №910/5316/21 (суддя Мандриченко О.В.),
за позовом Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр"
до: 1. Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій",
2. Громадської організації "Смарт сіті хаб"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджитал солюшнс"
про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, -
представники сторін:
від ТзОВ «Діджитал Солюшнс» - Купайгородський Е.О. (адвокат),
від КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» - Алмаз В.В. (в порядку самопредставництва), ОСОБА_1 (в порядку самопредставництва),
КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним повністю свідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD»; зобов'язання ГО «Смарт сіті хаб» внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки в частині визнання недійсним повністю Cвідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD», про що здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Згідно з Клопотанням КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про забезпечення позову, позивач просив місцевий господарський суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:
- заборонити ГО "Смарт сіті хаб" передавати повністю або частково права на торговельну марку «KYIV SMART CARD» за Cвідоцтвом України №288203, відмовлятись повністю або частково від Cвідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD» до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили;
- заборонити ГО "Смарт сіті хаб" здійснювати реєстрацію Договорів про передачу прав на торговельну марку «KYIV SMART CARD» за Свідоцтвом України №288203, вносити зміни до Державного реєстру Свідоцтв України на торговельні марки у вигляді відомостей щодо відмови повністю або частково від свідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD» та опубліковувати ці відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність» до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі №910/5316/21 Заяву КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про забезпечення позову задоволено; до набрання рішенням у справі № 910/5316/21 законної сили вжито заходи забезпечення позову, а саме, заборонено ГО "Смарт сіті хаб" передавати повністю або частково права на торговельну марку «KYIV SMART CARD» за Свідоцтвом України №288203, відмовлятись повністю або частково від Свідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD»; заборонено ГО "Смарт сіті хаб" здійснювати реєстрацію Договорів про передачу прав на торговельну марку «KYIV SMART CARD» за Свідоцтвом України №288203, вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки у вигляді відомостей щодо відмови повністю або частково від Свідоцтва України №288203 на торговельну марку «KYIV SMART CARD» та опубліковувати ці відомості в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 року у справі №910/5316/21 у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на його необґрунтованість.
Рішення місцевого господарського суду оскаржено в апеляційному порядку.
Згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2023 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні ГО "Смарт сіті хаб" залучено ТзОВ «Діджитал Солюшнс».
Відповідно до Постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2023 року, Рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2021 року у справі №910/5316/21 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 15.06.2023 року у справі судові рішення попередніх інстанцій, ухвалені по суті спору, залишено без змін.
ГО «Смарт сіті хаб» 25.04.2023 року звернулось до місцевого господарського суду з Клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі №910/5316/21, з посиланням на те, що рішенням місцевого господарського суду, яке залишено без змін згідно з Постановою суду апеляційної інстанції у цій справі, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року Клопотання ГО "Смарт сіті хаб" про скасування забезпечення позову задоволено, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі №910/5316/21 скасовано.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року та прийняти нове рішення, яким ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі № 910/5316/21 залишити без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року апеляційну скаргу КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 залишено без змін. Одночасно, Заяву ТзОВ "Діджитал солюшнс" про розподіл судових витрат задоволено частково, присуджено до стягнення з КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на користь ТзОВ "Діджитал солюшнс" - 10 000 грн судових витрат на правову допомогу.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2023 року, касаційну скаргу КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року у справі №910/5316/21 в частині розгляду Заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат скасовано; справу № 910/5316/21 в частині розгляду Заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Скасовуючи Постанову апеляційного суду Верховний Суд вказав, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в Рішенні від 28.11.2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за Заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Така, усталена правова позиція щодо застосування норм процесуального права, які мають універсальний характер, наведена, зокрема, у Постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі №902/844/18, від 31.05.2022 року у справі №927/728/21, на які посилається скаржник.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
При цьому Суд в контексті спірних правовідносин зазначає, що така неминучість та обґрунтованість має стосуватися безпосередньо заявника.
Під час нового розгляду Додатковою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у цій справі у задоволенні Заяви ТзОВ "Діджитал Солюшнс" відмовлено.
Додаткову Постанову мотивовано, зокрема тим, що ТзОВ "Діджитал Солюшнс" не зверталось до суду апеляційної інстанції із Заявою про здійснення розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а також не надано доказів понесення таких витрат; заходи забезпечення позову були скасовані саме за Заявою ГО «Смарт сіті хаб», тому понесення витрат на правову допомогу у заявленому розмірі не були неминучими та необхідними для ТзОВ "Діджитал Солюшнс", при тому, що жодних доказів на підтвердження таких витрат ТзОВ "Діджитал Солюшнс" до суду апеляційної інстанції подано не було, що є доказом того, що фактичних витрат на правову допомогу ТзОВ "Діджитал Солюшнс" понесено не було; ТзОВ "Діджитал Солюшнс" з урахуванням приписів статей 74, 86 ГПК України зобов'язано довести у справі (саме у судовому процесі) факт (обставини) виконання передбаченого договором грошового зобов'язання з оплати правничих послуг адвоката, тобто, реального понесення судових витрат, а не тільки наявності відповідного зобов'язання; в матеріалах справи відсутні (не подавались до суду) докази двостороннього погодження між клієнтом та адвокатом обсягів правової допомоги та оплати за надані послуги з правової допомоги.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2024 року касаційну скаргу ТзОВ "Діджитал Солюшнс" задоволено частково, Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у справі №910/5316/21 скасовано, справу №910/5316/21 в частині розгляду заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Ввирішуючи заяву учасника справи про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Крім того, направляючи справу №910/5316/21 на новий розгляд, суд касаційної інстанції також зазначив про те, що з огляду на те, що питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ставиться третьою особою -ТзОВ "Діджитал Солюшнс", суду також належало з'ясувати "необхідність" та "неминучість" таких витрат саме для третьої особи при перегляді в апеляційному порядку ухвали господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року про скасування заходів забезпечення позову, які стосувалися відповідачів у справі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2024 року, справу № 910/5316/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Яценко О.В., Поліщука В.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 року прийнято Заяву третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 до провадження колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Яценко О.В., Поліщука В.Ю.
На підставі службової записки від 20.08.2024 року та розпорядження Північного апеляційного Господарського суду від 20.08.2024 року у зв'язку з прийнятим рішенням Вищої ради правосуддя від 13.08.2024 року про звільнення судді Копитової О.С. з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/5316/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 року прийнято справу №910/5316/21 до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. судді: Скрипка І.М., Євсіков О.О.; призначено до розгляду справу №910/5316/21 за Заявою третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21; розгляд Заяви призначено на 17.09.2024 року.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 року, справу №910/5316/21 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Скрипка І.М., Майданевич А.Г. (у зв'язку з перебуванням судді Євсікова О.О. у відпустці).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 року прийнято справу №910/5316/21, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Скрипка І.М., Майданевич А.Г.; розгляд Заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21, призначено до розгляду в судовому засіданні 24.09.2024 року.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року, справу №910/5316/21 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді Гончаров С.А., Майданевич А.Г. (у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 року прийнято справу №910/5316/21, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Гончаров С.А., Майданевич А.Г.; розгляд Заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21, призначено на 26.09.2024 року.
25.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О. надійшли Заява, в якій представник третьої особи просить апеляційний господарський суд покласти на КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» витрати ТзОВ «Діджітал Солюшнс» на правничу допомогу адвоката в Північному апеляційному господарському суді та Верховному Суді у цій справі у зв'язку з оскарженням КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" ухвали на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 та стягнути з КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" суму у розмірі 152 000 грн. (80 000 грн. за надання правничої допомоги в Північному апеляційному господарському суді та 72 000 грн - у Верховному Суді).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 01.10.2024 року.
27.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О. надійшла Заява, до якої долучено Додаткові пояснення щодо питань головуючого судді у справі в засіданні 26.09.2024 року про час очікування представником-адвокатом судового засідання та час на дорогу адвоката до суду та у зворотньому напрямку; Заперечення на протоколу судового засідання від 26.09.2024 року у справі №910/5316/21.
30.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О. надійшли Додаткові пояснення щодо підписання Додоткової угоди до Договору про надання правової допомоги між адвокатом та третьою особою.
30.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» Шиліна О.С. надійшли Додаткові пояснення у справі №910/5316/23, в яких представник КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» просить апеляційний господарський суд відмовити ТзОВ «Діджитал Солюшнс» у задоволенні Заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови) про розподіл судових витрат, або зменшити розмір витрат ТзОВ «Діджитал Солюшнс» на професійну правничу допомогу адвоката Купайгородського Е.О. з 152 00,00 грн до 0,0 грн.
01.10.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О. надійшла Заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, в якій представник ТзОВ «Діджитал Солюшнс» просить апеляційний господарський суд покласти на КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» витрати третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції під час дійсного третього апеляційного розгляду Заяви третьої особи про розподіл судових витрат та, крім заявленої раніше суми у розмірі 152 000,00 грн, додатково стягнути з КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» на користь ТзОВ «Діджитал Солюшнс» 112 000,00 грн.
В судове засідання 01.10.2024 року з'явились: представник ТзОВ "Діджитал Солюшнс» та предстаники КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».
Представник КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» в судовому засіданні 01.10.2024 року просив апеляційний господарський суд відкласти розгляд справи для надання можливості представнику надати свої заперечення на Заяву представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О., в якій заявник просить апеляційний господарський суд додатково стягнути з КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» на користь ТзОВ «Діджитал Солюшнс» 112 000,00 грн.
Представник ТзОВ "Діджитал Солюшнс» заперечував щодо заявленого Клопотання предстанвика КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, порадившись, дійшла до висновку про відмову у задоволенні Клопотання представника КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про відкладення розгляду справи на іншу дату, враховуючи явку представників КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» в судове засідання.
Предстанвик ТзОВ "Діджитал Солюшнс» в судовому засіданні 01.10.2024 року просив апеляційний господарський суд Заяву про ухвалення додаткового рішення (постанови) про розподіл судових витрат у справі №910/5316/23 задовольнити в повному обсязі, з урахуванням поданої Заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції від 01.10.2024 року.
Представник КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» в судовому засідання 01.10.2024 року просив апеляційний господарський суд у задоволенні Заяви про ухвалення додаткового рішення (постанови) про розподіл судових витрат, або зменшити розмір витрат ТзОВ «Діджитал Солюшнс» на професійну правничу допомогу адвоката Купайгородського Е.О. до 0,0 грн.
Розглянувши Заяву представника третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21, вислухавши позиції представників учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
18.08.2023 року представник третьої особи ТзОВ «Діджитал Солюшнс» (адвокат Купайгородський Е.О.) подав Заяву у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження у справі №910/5316/21, в якій повідомив апеляційний господарський суд про те, що представником ГО «Смарт сіті хаб» та третьої особи - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" у Північному апеляційного господарському суді є адвокат Купайгородський Е.О., вимоги апеляційної скарги вважає безпідставними та заперечує їх повністю; просив покласти на КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» витрати третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції, попередній розрахунок якої складає 40 000 грн; крім того, заявник просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
До вказаної Заяви (мотиви якої наведено на одній сторінці) представником ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвокатом Купайгородським Е.О. долучено копію Договору №01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020 року, відповідно до якого адвокат Купайгородський Е.О., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1599/10 від 26.05.1999 року, що видано на підставі Рішення №60 Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 26.05.1999 року, з однієї сторони та ТзОВ «Діджитал Солюшнс», в особі директора Руссу Ю.К., який діє на підставі статуту, з другої сторони, уклали Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. цього Договору, адвокат зобов'язується надати клієнту правову допомогу, визначену цим Договором, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити вказану правову допомогу.
У пункті 1.2. цього Договору зазначено, що правова допомога полягає у представництві інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. А також у скалденні заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Відповідно до п. 3.2. цього Договору встанововлено, що клієнт зобов'язаний:
3.2.1. протягом 3 (трьох) банківських днів, що йдуть за датою виставлення адвокатом рахунків про сплату гонорару (електронною поштою, державною поштою України чи комерційною службою кур'єрської доставки), сплатити гонорар адвокату;
3.2.2. протягом 3 (трьох) банківських днів, що йдуть за датою виставлення адвокатом відповідної вимоги (електронною поштою, державною поштою України чи комерційною службою кур'єрської доставки) відшкодувати адвокату фактичні витрати, які адвокат фактично поніс для належного виконання Договору та які підтверджуються відповідними документами (проїздні квитки, квитанції, чеки, тощо);
3.2.3. інформувати адвоката про всі документи та відомі обставини, які можуть мати суттєве значення для прийняття та виконання адвокатом доручення відповідно до цього Договору.
У пункті 4.1. Договору зазначено, що розмір гонорару адвоката, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього Договору правову допомогу визначається сторонами окремою Додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п. 6.2. цього Договору, строк дії цього Договогу становить 3 (три) роки з дати набрання ним чинності.
Крім того, представником ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвокатом Купайгородським Е.О. до Заяви долучено копію Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №01/2020 від 21.12.2020 року від 23.03.2023 року, в якій встановлено, що ставка гонорару адвоката, враховуючи рівень складності вказаної справи, кваліфікацію і досвід адвоката, встановлюється сторонами у розмірі 8000,00 грн, без ПДВ, за одну годину роботи адвоката по вказаній справі (п. 2.1. Додаткової угоди), також представником ТзОВ «Діджитал Солюшинс», Адвокатом Купайгородським Е.О до вказаної Заяви долучено попередній розрахунок третьої особи на на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеційної інстанції.
Представник третьої особи Купайгородський Е.О. 22.08.2023 року подав Клопотання про приєднання Рахунку на оплату послуг адвоката в Північному апеляційному господарському суді на суму 40 000 грн.
Адвокат Купайгородський Е.О., який є одночасно представником ГО «Смарт сіті хаб» та третьої особи - «ТзОВ «Діджитал Солюшнс» у цій справі, 22.08.2023 року подав Клопотання про приєднання до матеріалів справи Ордеру на представництво інтересів ГО «Смарт сіті хаб» в Північному апеляційному господарському суді та Рахунку на оплату послуг таксі в сумі 250 грн.
Представник третьої особи Купайгородський Е.О. 29.08.2023 року подав Клопотання про приєднання до матеріалів справи Рахунку-фактури від 29.08.2023 року на суму 20000 грн наданої правничої допомоги та Рахунки на оплату послуг таксі в сумі 280 грн та в сумі 197 грн.
04.09.2023 року представник третьої особи Купайгородський Е.О. подав Клопотання про приєднання до матеріалів справи Рахунку-фактури від 04.09.2023 року на суму 20000 грн наданої правничої допомоги.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у цій справі залишено без змін; Заяву третьої особи у справі - ТзОВ «Діджитал Солюшнс» про розподіл судових витрат задоволено частково, стягнуто з позивача на користь третьої особи 10000,00 грн - судових витрат на правничу допомогу.
Постановою Верховного Суду від 23.11.2023 року у цій справі Постанову Північного апеляційного господарського суду в частині розгляду Заяви третьої особи у цій справі про розподіл судових витрат скасовано; справу в частині розгляду Заяви третьої особи у справі про розподіл судових витрат передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Додатковою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у задоволенні Заяви третьої особи відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2024 року касаційну скаргу ТзОВ "Діджитал Солюшнс" задоволено частково, Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року у справі №910/5316/21 скасовано, справу №910/5316/21 в частині розгляду Заяви третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Як зазначалось вище, під час нового розгляду Заяви представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс» про розподіл судових витрат, адвокат Купайгородський Е.О. збільшив вимоги щодо стягнення з КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» судових витрат - відповідно до Заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції за період з 14.08.2024 року по 01.10.2024 року, яку було подано 01.10.2024 року через підсистему «Електронний суд», в якій представник ТзОВ «Діджитал Солюшнс» просить апеляційний господарський суд покласти на КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» витрати третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції під час дійсного третього апеляційного розгляду Заяви третьої особи про розподіл судових витрат та, крім заявленої раніше суми у розмірі 152 000,00 грн, додатково стягнути з КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» на користь ТзОВ «Діджитал Солюшнс» 112 000,00 грн.
Розглянувши подані Заяви представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», враховуючи висновки Верховного Суду щодо розгляду поданої 18.08.2023 року Заяви представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс, апеляційний господарський суд виходив з наступного.
У положеннях статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до пункту 12) частини третьої статті 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 131 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За пунктом 9) частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами 3-5 статті 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом пункту 1) частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (Постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
Згідно з частиною 5 статті 129 ГПК Украхни, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України, щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Верховний Суд, застосовуючи частину 6 статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, Постанови Верховного Суду від 09.04.2019 року у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Як вбачається з Заяви представника третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 (а також, як вже зазначалося раніше) представник ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвокат Купайгородський Е.О., у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження просить стягнути з позивача вартість наданих третій особі послуг.
Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного господарського суду встановила, що Заява щодо судових витрат заявником подано у порядку та в межах, визначених чинним законодавством, зокрема частиною 8 статті 129 ГПК України.
На підтвердження понесених ТзОВ «Діджитал Солюшнс» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в матеріалах справи також наявні:
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди №2/2023 від 23.03.2023 року до Договору №01/2020, адвокат зобов'язується надати клієнту, а клієнт зобов'язується прийняти і оплатити наступну правову допомогу: представництво і захист прав та інтересів клієнта у господарських судах всіх інстанцій у справі №910/5316/21 (пункт 1 Додаткової угоди №2/2023 від 23.03.2023 року).
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №2/2023 від 23.03.2023 року ставка гонорару адвоката, враховуючи рівень складності вказаної справи, кваліфікацію та досвід адвоката, встановлюється сторонами у ромірі 8 000 грн за одну годину роботи адвоката по вказаній справі.
Разом з тим, з попереднього розрахунку витрат ТзОВ «Діджитал Солюшнс» на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанці вбачається, що адвокат надав такі послуги:
- Правовий аналіз апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", тривалістю 0.5 години на загальну суму 4000 грн;
- Підготування та подання до апеляційного суду письмової заяви у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження, тривалістю 1.5 години на загальну суму 12 000 грн;
- Підготовка та участь в судовому засіданні по справі в Північному апеляційному господарськиму суді, включаючи час на дорогу до суду та у зворотному напрямку, а також час очікування судового засідання (вказаний мінімальний витрачений час), тривалістю 3 години на загальну суму 24 000 грн.
Крім того, матеріали справи також містять Рахунок-фактуру (інвойс) № 8/08-2023 від 22.08.2023 року та Рахунок-фактуру (інвойс) 9/08-2023 від 29.08.2023 року на сплату гонорару за надання адвокатом правової допомоги №01/2020 від 21.12.2020 року.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного вище Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
У Постанові від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Колегія апеляційного господарського суду виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати у визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Також у частинах 4-7, 9 статті 129 ГПК України, визначено випадки, коли суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку / дії / бездіяльність обох сторін у вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Як вже зазначалося вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними у частинах 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає таких витрат повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція наведена у Постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, у Постановах Верховного Суду від 01.08.2019 року у справі №915/237/18, від 24.10.2019 року у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 року у справі №904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 Додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у Рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у Додаткових Постановах від 20.05.2019 року у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 року у справі №909/371/18, у Постановах від 05.06.2019 року у справі №922/928/18, від 30.07.2019 року у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 року у справі №915/237/18).
До того ж у Постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено в документи інформації щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно зі статтею 74 ГПК України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75- 79 ГПК України.
Водночас колегія суддів апеляційного господарського суду, у контексті оцінки доказів, поданих адвокатом Купайгородським Е.О. на обґрунтування Заяви, звертається до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у Постанові від 16.11.2022 року у справі №922/1964/21, зокрема:
"127. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини" (пункт 28 Додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 Додаткової Постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19).
133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
135. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність." Подібний висновок наведений у пункті 5.44 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18.
145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо".
Апеляційний господарський суд також звертається до правового висновку об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеного в ухвалі від 21.02.2024 року у справі №910/9714/22, зокрема:
"…норми статті 244 ГПК України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у Постановах Верховного Суду від 21.05.2021 року у справі №905/1623/20, від 22.10.2019 року у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 року у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 року у справі №522/17366/13-ц, від 25.03.2021 року у справі №640/15192/19).
Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка згідно з частиною першою статті 244 ГПК України, полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Водночас, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (такий висновок наведений у пункті 49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №242/4741/16-ц та у Постанові Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі №907/418/21)".
Крім того, суд апеляційної інстанції підкреслює, що підготування та подання до Північного апеляційного господарського суду письмової Заяви у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження, яка включена представником третьої особи - ТзОВ «Діджитал Солюшнс» та на яку у останнього витрачено 1.5 години є фактично Заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої Заяви не підлягають відшкодуванню.
Разом з тим, з приводу відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 20 000 грн за підготовку та участь в судовому засіданні по справі у Північному апеляційному господарськиму суді (29.08.2023 року), включаючи час на дорогу до суду та у зворотному напрямку, а також час очікування судового засідання (вказаний мінімальний витрачений час) колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Так, з протоколів судових засідань від 22.08.2023 року, від 29.08.2023 року та 12.09.2023 року, вбачається що тривалість судового засідання від 22.08.2023 року - тривало 15 хвилин та тривалість судових засіданнь 29.08.2023 року та 12.09.2023 року - тривали по 10 хвилин, в той же час представником ТзОВ «Діджитал Солюшнс» зазначено, що на участь в судовому засіданні останнім витрачено 3 години, що не відповідає дійсності.
З приводу доказів здійснення витрат на проїзд до суду, апеляційний господарський суд зазначає, що подані документи не є документами фінансової звітності та з яких не вбачається, що послуги надавалися саме представнику третьої особи, як не вбачається необхідності та обґрунтованості в наданні таких послуг (ухвалами Північного апеляційного господарського суду явка представника третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалась).
При цьому, апеляційний господарський суд, в силу приписів ст. 77 ГПК України, критично сприймає пояснення адвоката Купайгородського Е.О., що роздруківки про користування послугою таксі компанією «Uklon Ukraine», які заявник визначає як «квитанція служби таксі» (том 5, арк. справи 95,96) можуть підтверджувати час котрий заявником кваліфікується як «участь у судовому засіданні, включаючи час на дорогу до суду та у зворотньому напрямку, а також час очікування судового засідання».
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що адреса представника ТзОВ «Діджитал Солюшнс», яка вказана ним в матеріалах справи, не співпадає з адресою, яка вказана в наданих представником ТзОВ «Діджитал Солюшнс» «квитанціях служб таксі» (адреса, яка вказана в матеріалах справи: проспект П. Григоренка, буд. 14/135, адреса, яка вказана в «квитанціях служб таксі»: проспект П. Григоренка, буд. 18).
Одночасно, з приводу Заяви представника ТзОВ "Діджитал Солюшнс», адвоката Купайгородського Е.О про розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом касаційної скарги у суді касаційної інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
На підтвердження понесення відповідних витрат, представником третьої особи, адвокатом Купайгородським Е.О. до матеріалів справи надано копії Договору від 21.12.2020 року № 01/2020 про надання правової допомоги, Додаткової угоди від 23.03.2023 року № 2/2023 до Договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 року № 01/2020, ордеру від 04.04.2024 року, Рахунок-фактуру (інвойс) від 05.04.2024 року № 24/04-2024 на суму 72 000,00 грн, рахунок-фактуру (інвойс) від 25.05.2024 року № 25/05-2024 на суму 72 000,00 грн.
Поряд з цим, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що Купайгородським Е.О. подано касаційну скаргу на Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року, Пояснення ТзОВ "Діджитал Солюшнс" щодо подання відповідних доказів (договору, рахунків) та Заяви про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги.
З матеріалів справи вбачається, що представник третьої особи адвокат Купайгородський Е.О. приймав участь в судових засіданнях касаційної інстанції від 16.05.2024 року, від 23.05.2024 року та від 30.05.2024 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» подано до касаційного господарського суду Заяву, в якій просило зменшити заявлену ТзОВ «Діджитал Солюшнс» суму судових витрат на професійну правничу допомогу до 0 грн.
Одночасно, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що судове засідання в суді апеляційної інстанції 29.01.2024 року було відкладено за Клопотанням представника - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" у зв'язку із хворобою, в судовому засіданні від 19.02.2024 року оголошено перерву у зв'язку з заявленим усним відводом головуючому суддів Полякову Б.М., в судовому засіданні від 04.03.2024 Заяву представника - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про відвід головуючого судді Полякова Б.М. визнано необґрунтованою, в судовому засіданні від 18.03.2024 року судом залишено без розгляду усне Клопотання про відвід головуючого судді Полякова Б.М., визнано заявлений усно відвід головуючому судді Полякову Б.М. зловживанням процесуальними правами.
В свою чергу, колегія суддів підкреслює, що з огляду на наведене вбачається, що розгляд Заяви представника третьої особи, адвоката Купайгородського Е.О. у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат у судових засіданнях від 19.02.2024 року, від 04.03.2024 року та від 18.03.2024 року не відбувався у зв'язку зі зловживанням процесуальними прави представника третьої особи адвокат Купайгородського Е.О. (про що свідчить ухвала Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 року). Поряд з цим, колегією суддів враховано, що заявлений представником ТзОВ "Діджитал Солюшнс" Купайгородським Е.О. в суді касаційної інстанції відвід судді Малашенковій Т.О., в свою чергу, визнаний необґрунтованим.
Крім того, представник ТзОВ "Діджитал Солюшнс" 01.10.2024 року подав Заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції (Північний апеляційний господарський суд, третій апеляційний розгляд) за період з 14.08.2024 рік - 01.10.2024 рік (про покладення на КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" вказаних витрат), в якому представник ТзОВ "Діджитал Солюшнс" просить апеляційний господарський суд покласти на КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» витрати третьої особи на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції під час дійсного третього апеляційного розгляду Заяви третьої особи про розподіл судових витрат та, крім заявленої раніше суми у розмірі 152 000,00 грн, додатково стягнути з КП «Головний інформаційний обчислювальний центр» на користь ТзОВ «Діджитал Солюшнс» 112 000,00 грн.
З цього приводу пеляційний господарський суд зазначає наступне.
На понесення вказаних витрат представником ТзОВ "Діджитал Солюшнс" до Заяви долучено Рахунок-фактуру (інвойс) №28/09-2024 від 30.09.2024 року на суму 112000,00 грн за правову допомогу адвоката, до якого надійшли наступні адвокатські послуги:
- підготування та подання до Північного апеляційного господарського суду письмових Пояснень (13.08.2024 року), тривалість 1 год., вартістю 8000,00 грн;
- підготування та подання до Північного апеляційного господарського суду Письмових тез виступу (25.09.2024 року), тривалість 1 год., вартістю 8000,00 грн;
- підготування та подання до Північного апеляційного господарського суду Письмових додаткових пояснень щодо укладення Додаткової угоди між адвокатом та тертьою особою (30.09.2024 року), тривалість 1 год., вартістю 8000,00 грн;
- підготування та подання до Північного апеляційного господарського суду Заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката (30.09.2024 року), тривалість 1 год., вартістю 8000,00 грн;
- підготовка та участь в судових засіданнях по справі в Північному апеляційному господарському суді, включаючи час на дорогу до суду та у зворотньому напрямку, а також час очікування судового засідання: 17.09.2024 року (судове засідання не відбулось через неможливість зібратись колегії суддів, 2.00 год.); 24.09.2024 року (судове засідання не відбулось через неможливість зібратись колегії суддів, 2.00 год.); 26.09.2024 року (судове засідання не відбулось через неможливість зібратись колегії суддів, 2.00 год.); 01.10.2024 року (судове засідання, продовження після перерви, 3.00 год.) тривалістю 10 год., вартістю 80000,00 грн.
Таким чином, з аналізу змісту описаних робіт вбачається, що представник ТзОВ «Діджитал Солюшнс» визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - кількість витрачених годин. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що судові засідання 17.09.2024 року, 24.09.2024 року та 26.09.2024 року не відбувались у зв'язку з заміною колегії суддів у цій справі (про що учасники судового провадження повідомлялись належним чином), таким чином, відкладення розгляду за ініціативи суду не може слугувати додатковим обтяженням сторони для витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Разом з цим, апеляційний господарський суд також враховує, що правова позиція ТзОВ "Діджитал Солюшнс" була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору у судах першої та апеляційної інстанції, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, адвокат Купайгородський Е.О. надавав правову допомогу у суді першої та апеляційної інстанції, а відтак, був обізнаний у справі з усіма обставинами справи та правовоми позиціями, що з неї випливають. Тобто, підготовка адвоката до розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційної скарги на ухвалу Господарського сдуу міста Києва від 04.03.2023 року у цій справі не вимагала значного обсягу юридичної роботи.
Поряд з цим, відшкодування витрат на правничу правову допомогу в суді апеляційної інстанції з приводу вирішення питання про розподіл судових витрат (під час нового розгляду) не може бути підставою для отримання доходу адвокатом (чи суб'єктом звернення), оскільки судовий спір під час таких судових засідань не роглядається, а вирішується питання компенсації за юридичний супровід суб'єкта господарювання в суді.
Водночас, слід зауважити, що правові акти з приводу порядку визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу досить сталі в часі, і за період розгляду в суді апеляційної інстанції та касаційної інстанції цієї справи не змінювались.
При цьому, не зважаючи на час, що пройшов з моменту виставлення адвокатом рахунку 29.08.2023 року та 05.09.2023 року, заявником до матеріалів справи не долучено будь-яких доказів на підтвердження понесення ТзОВ «Діджитал Солюшнс» витрат на професійну правничу допомогу.
Апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази про те, що ТзОВ «Діджитал Солюшнс» отримувало рахунки-фактури (інвойс) від адвоката Купайгородського Е.О., оскільки відповідно до п. 3.2.2. Договору №01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020 року, клієнт зобов'язаний протягом 3 (трьох) банківських днів, що йдуть за дактою виставлення адвокатом відповідної вимоги (електронною поштою, державною поштовю України чи комерційною службою кур'єрської доставки) відшкодувати адвокату фактичні витрати, які адвокат фактично поніс для належного виконання Договору та які підтверджуються відповідними документами (проїздні квитки, квитанції, чеки, тощо).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять двосторонні Акти приймання-передачі виконаних робіт та здійснення оплати за надані адвокатом Купайгородським Е.О. послуг.
Крім того, апеляційний господарський суд зазначає, що в силу приписів п. 6.1. Договору №01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020 року, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, та відповідно до п. 6.2. цього Договору, строк дії цього Договору становить (три) роки з дати набрання ним законної сили. Тобто, по переконанню колегії суддів апеляційної інстанції, адвокатом Купайгородським Е.О. мали бути здійсненні всі необхідні дії пов'язані як з інформуванням ТзОВ "Діджитал Солюшнс» щодо розгляду в судах, так і щодо наданих послуг за юридичним супроводом.
Таким чином, апеляційний господарський суд зазначає, що станом на дату подання представником ТзОВ «Діджитал Солюшнс», адвокатом Купайгородським Е.О. Заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції за період з 14.08.2024 рік - 01.10.2024 рік, строк дії Договору №01/2020 про надання правової допомоги від 21.12.2020 року закінчився.
Підсумовуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що необхідна підготовка до розгляду справи у суді апеляційної та касаційної інстанцій, не потребувала значних витрат часу представника та не відповідає критеріям реальності, необхідності, пропорційності та розумності (при цьому апеляційним господарським судом враховано, що Постанова апеляційного господарського суду від 12.09.2023 року у цій справі, якою залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.03.2023 року в суді касаційної інстанції не переглядалась).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що складність виконаних представником третьої особи - ТзОВ «Діджитал Солюшнс» робіт (наданих послуг) з надання клієнту правової допомоги в господарському суді апеляційної інстанції та в суді касаційної інстанції не є співмірною із заявленим розміром витрат на правничу допомогу.
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (Постанова Верховного Суду від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).
Враховуючи наведене, оцінивши доводи Заяви представника ТзОВ "Діджитал Солюшнс", адвоката Купайгородського Е.О. про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 та Заперечення відповідача, оцінивши докази, відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з'язувавши з "необхідність" та "неминучість" таких витрат саме для ТзОВ «Діджитал Солюшнс» при перегляді в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року про скасування заходів забезпечення позову, які стосувалися відповідачів у справі та зважаючи на зазначені вище критерії їх оцінки та керуючись статтями 2, 123, 80, частиною 4 статті 126, 129 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення Заяви представника третьої особи у справі - ТзОВ "Діджитал Солюшнс" про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 та стягнення з КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на користь ТзОВ "Діджитал солюшнс" 10000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також, про часткове задоволення клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на користь ТзОВ "Діджитал солюшнс" 10000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критеріям пропорційності, справедливості, необхідності та розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву представника третьої особи у справі - Товариства з обмеженою відповідальності "Діджитал Солюшнс" адвоката Купайгородського Еміля Омельяновича про розподіл судових витрат при розгляді апеляційної скарги Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 року у справі №910/5316/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (02192, місто Київ, вулиця Космічна, будинок 12-А, ідентифікаційний код 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджитал Солюшнс" (02002, місто Київ, вулиця Євгена Сверстюка, будинок 21, офіс 907-3, ідентифікаційний код 42254523) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
3. Матеріали справи № 910/5316/21 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання п.2 цієї додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 07.10.2024 року.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя В.Ю. Поліщук
Судді С.А. Гончаров
А.Г. Майданевич