ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
30 вересня 2024 року м. ОдесаСправа № 916/3393/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої судді Принцевської Н.М.;
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І,;
(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)
За участю секретаря судового засідання: Ісмаілова А.Н.;
Представники сторін:
Прокурор: Коломійчук І.О.;
Від Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області: Тишевич Н.М.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой»: Демура Р.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 (про забезпечення позову)
по справі №916/3393/24
за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби
до відповідачів:
- Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой»;
- Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області;
про припинення правовідносин,
(суддя першої інстанції: Д'яченко Т.Г., дата та місце ухвалення рішення: 05.08.2024 року, Господарський суд Одеської області, м.Одеса)
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24 заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області від 01.08.2024 вх. № ГСОО 2-1268/24 задоволено повністю; вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній казначейській службі України (Україна, 01601, м. Київ вул. Бастіонна буд. 6, ЄДРПОУ 37567646) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031, Одеська область, м.Одеса, вул. М. Грушевського, 49; ЄДРПОУ 25829550), пов'язані з виконанням умов Договору від 26.11.2021 № 36П/21 та Додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до Договору, укладеними між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031 Одеська область, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49, ЄДРПОУ 25829550) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865); вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49; код ЄДРПОУ 25829550) вчиняти певні дії, а саме передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за Договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та Додатковою угодою від 13.12.2023 № 6 до Договору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865); вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865) здійснювати виконання робіт за Договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та Додатковою угодою від 13.12.2023 № 6 до Договору з надання послуг поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - 3нам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000.
13.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24.
Служба не погоджується з висновками місцевого господарського суду та вважає, що ухвала від 05.08.2024 у даній справі підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що в даному провадженні предметом спору є правовідносини між двома юридичними особами, що склалися в результаті укладення договору підряду щодо надання послуг з поточного середнього ремонту, тому постає питання, які недобросовісні дії з боку відповідачів можуть вплинути на інтереси позивача. При вирішенні питання щодо заборони вчиняти відповідні дії сторонам, суд першої інстанції не надав належної правової оцінки, необґрунтовано оцінив доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, тим самим допустив значні порушення прав відповідачів, які за договором підряду не зможуть надавати послуги з поточного середнього ремонту та сплачувати кошти за виконані роботи.
На думку заявника, судом першої інстанції не враховано факт, що позивач звернувся до суду в інтересах держави з позовною вимогою немайнового характер. В таких спорах має досліджуватись, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав. Обгрунтуванням для забезпечення позову має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. З цією метою та урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язком є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову та особа, яка подала заяву, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Крім того, апелянт звертає увагу, що під час розгляду заяви про забезпечення позову питання обґрунтованості та підставності самого позову судом не вирішуються, адже дані обставини є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Відповідач вказує, що втручання в господарські правовідносини сторін під час виконання укладеного договору, до вирішення питання щодо можливого припинення правовідносин за договором та до перевірки доводів прокурора про нікчемність спірного правочину, не є виправданим та не відповідає адекватності заходів забезпечення позову, заявленим у справі позовним вимогам, а прокурором не доведено належними та допустимими доказами обставин, за яких вжиття заявлених заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача. Обраний прокурором спосіб забезпечення позову в даному випадку фактично є спонуканням сторін на невиконання умов договору при тому, що на даний час у відносинах діє презумпція правомірності правочину.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24 залишено без руху.
23.08.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24, встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, призначено розгляд справи №916/3393/24 за апеляційною скаргою Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 на: 30.09.2024 о 12-00 год,
05.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приморської окружної прокуратури міста Одеси надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Прокурор у відзиві вказує, що ним не лише обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а і зазначене підтверджено численними документами, долученими до позову, що свідчить про відсутність бюджетних асигнувань за цим договормо та спростовує твердження відповідача про недоцільність вжитих судом заходів.
На переконання прокурора, Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області не доведено належними та допустимими доказами, що заходи забезпечення позову заважають виконувати спірні договірні зобов'язання, оскільки вони і не розпочинались.
Прокурор вказує, що в даному випадку тільки вжиття заходів забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
В судовому засіданні прокурор та відповідачі по справі підтримали доводи та вимоги, викладені ними письмово.
Представник Південного офісу Держаудитслужби в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов'язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби, за наявними у справі матеріалами.
За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа №916/3393/24 за позовом Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» про припинення правовідносин.
Позовні вимоги направлено на припинення правовідносин між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой», які виникли внаслідок укладання договору підряду від 26.11.2021 №36П/21 із закупівлі послуг за ID UA-2021-09-17-004090-с: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000» на суму 350078550,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурором було зазначено суду, що зокрема, проведення відкритих торгів укладання Договору №36П/21 від 26.11.2021 не відповідає вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України та свідчить про нікчемність спірного договору.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду прокурором було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої він просив суд:
-заборонити Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов Договору від 26.11.2021 №36П/21 та Додаткової угоди від 13.12.2023 №6 до Договору, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»;
- заборонити Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору з надання послуг поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000».
В обґрунтування поданої заяви прокурором було зазначено суду, що відкриті торги з публікацією англійською мовою із закупівлі послуг: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т -16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000» за ідентифікатором UA-2021-09-17-004090-c, проведено Службою автомобільних доріг в Одеській області за відсутності бюджетного асигнування, що суперечить приписам ст. 48 Бюджетного кодексу України.
Прокурором було зазначено суду, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2024 у справі № 916/5801/23 закрито провадження за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби до Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой» про визнання недійсним Договору підряду від 26.11.2021 № 36 П/21 та Додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до Договору, та зауважено, що ухвалюючи рішення у справі №916/5801/23, господарський суд дійшов висновку, що оскаржуваний договір укладено всупереч вимогам закону, зокрема, нормам ст. 23 Бюджетного кодексу України та на нього поширюються правила недійсності, визначені ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України які безпосередньо встановлюють недійсність такого договору, то це вказує на його нікчемність (недійсність якого прямо встановлена законом) тоді як закон не вимагає визнання такого правочину недійсним.
За посиланням прокурора, заборона Головному правлінню Державної казначейської служби України в Одеській області здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком/рахунками Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язаних з виконанням Договору підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до Договору не дозволить Замовнику у подальшому вільно розпорядитися наявними на зазначеному у договорі та Додаткових угодах рахунку бюджетними коштами, що є ефективним та справедливим способом захисту державних інтересів.
Також прокурором було зауважено, що з моменту укладення Договору підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та Додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до Договору і до теперішнього часу, перерахування коштів за договором та додатковою угодою не відбувалось, між тим вказаний Договір та Додаткова угода не припинені.
Прокурор вказує, що через процесуальну процедуру судового розгляду справи несплачені кошти за договором підряду та додатковою угодою можуть бути у подальшому безпідставно сплачені та, як наслідок, остаточне рішення суду прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, уже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави.
Як зазначалося раніше, ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24 заяву Заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області від 01.08.2024р. вх. № ГСОО 2-1268/24 задоволено повністю; вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Державній казначейській службі України (Україна, 01601, м. Київ вул. Бастіонна буд. 6, ЄДРПОУ 37567646) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031, Одеська область, м.Одеса, вул. М. Грушевського, 49; ЄДРПОУ 25829550), пов'язані з виконанням умов Договору від 26.11.2021 № 36П/21 та Додаткової угоди від 13.12.2023 № 6 до Договору, укладеними між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031 Одеська область, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49, ЄДРПОУ 25829550) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865); вжито заходів забезпечення позов шляхом заборони Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області (65031, Одеська область, м. Одеса, вул. М. Грушевського, 49; код ЄДРПОУ 25829550) вчиняти певні дії, а саме передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за Договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та Додатковою угодою від 13.12.2023 № 6 до Договору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865); вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Ростдорстрой» (65009, м. Одеса вул. Генуезька 1-А; код ЄДРПОУ 33658865) здійснювати виконання робіт за договором підряду від 26.11.2021 № 36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 № 6 до Договору з надання послуг поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - 3нам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000.
В ухвалі місцевий господарський суд зазначив, що викладені Заступником керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області обставини, дійсно породжують обґрунтоване припущення стосовно можливості настання зазначених прокурором обставин, у зв'язку з чим суд вважає, що наразі наявні реальні передумови для вжиття заходів забезпечення позову згідно ст.ст.136,137 Господарського процесуального кодексу України.
Обираючи заходи забезпечення позову, які підлягають застосуванню, суд першої інстанції вважав за необхідне заборонити Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов Договору від 26.11.2021 №36П/21 та додаткової угоди від 13.12.2023 №6 до Договору, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»; заборонити Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору з надання послуг поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000».
На думку суду, такі заходи забезпечення позову є адекватними, достатніми для запобігання порушенню прав, дозволять виконати судове рішення в разі його ухвалення на користь прокурора, в той час як відповідні заборони, вжиті судом, на думку суду, не будуть мати наслідком втручання в господарську діяльність.
Перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Так, предметом апеляційного перегляду у даному разі є наявність або відсутність правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Забезпечення позову врегульовано главою 10 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Тобто, положення зазначеної статті пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
В силу приписів ч. 1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Отже, в ухвалі про вжиття заходів до забезпечення позову має міститись мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Судова колегія зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Так, згідно зі ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову у немайнових спорах є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20, від 27.12.2022 року у справі №916/1324/22).
Водночас, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 року у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч. 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарським процесуальним кодексом України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Тому обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При вжитті таких заходів суд повинен з'ясувати наявність зв'язку між конкретним видом забезпечувальних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Отже, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі на момент прийняття оскаржуваної ухвали є вимоги немайнового характеру про припинення правововідносин, які виникли внаслідок укладання Договору підряду від 26.11.2021 №36П/21 із закупівлі послуг за ID UA-2021-09-17-004090-с: «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000» на суму 350078550,00 грн.
Таким чином, оскільки у цій справі прокурор звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 року у справі № 910/8225/20, від 13.01.2021 року у справі № 910/9855/20, від 07.10.2021 року у справі № 910/2287/21.
Також, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2022 року у справі № 911/266/22 зазначено, що у немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Так, прокурор в заяі про забезпечення позову просив суд:
-заборонити Державній казначейській службі України здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області, пов'язані з виконанням умов Договору від 26.11.2021 №36П/21 та додаткової угоди від 13.12.2023 №6 до Договору, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»;
- заборонити Службі відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області вчиняти певні дії, а саме: передавати відповідні документи до органів казначейської служби для подальшого здійснення платежів за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой»;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю “Ростдорстрой» здійснювати виконання робіт за Договором підряду від 26.11.2021 №36П/21 та додатковою угодою від 13.12.2023 №6 до Договору з надання послуг поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Т-16-15 Контрольно-пропускний пункт «Великоплоске» - Новопетрівка - Цебрикове - Знам'янка - Березівка на ділянці км 27+000 - км 38+000».
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду та зазначає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом заборони відповідачам у справі вчиняти дії щодо виконання зобов'язань згідно з договором про закупівлю послуг є адекватними та співмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів держави, не будуть мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідачів, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов'язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті.
Крім того, обрані заявником способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, а отже, існує зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами. Застосовані судами заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.
Крім того, обрані прокурором заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними та не вплинуть на господарську діяльність відпоівдачів, оскільки є тимчасовими, не призведуть до погіршення стану, в якому перебувають учасники правовідносин, у зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині судовою колегією не приймаються до уваги.
Також судова колегія наголошує, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову стосуються виключно заборони виконання зобов'язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті.
Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку у разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони проводити фінансові розрахунки між відповідачем - 1 та відповідачем -2 за умовами договору, за яким прокурор ставить питання про припинення правовідносин та заборони здійснення відповідачем - 2 робіт до розгляду справи судом існує можливість настання обставин, коли позивач буде позбавлений можливості ефективного захисту своїх прав у визначений законом спосіб, що також може призвести до виникнення між сторонами інших суперечок, неспіврозмірно збільшити тягар витрат на відновлення заявлених до захисту прав.
При цьому, прокурором доведено у справі належними та допустимими доказами необхідність вжиття таких заходів, оскільки допущення необґрунтованого витрачання бюджетних коштів у випадку задоволення позову дійсно може утруднити або унеможливити ефективний захист чи поновлення порушених прав або інтересів територіальної громади, у зв'язку із чим, позивач буде змушений повторно звертатися до господарського суду задля захисту прав та інтересів з позовами про задоволення додаткових вимог.
З огляду на вищевикладене, судовою колегією не приймаються до уваги доводи апелянта, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо необхідності задоволення заяви прокурора.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність судового рішення та остаточний висновок.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 про забезпечення позову по справі №916/3393/24 є законною, обґрунтованою та такою, що прийнята з додержання норм матеріального та процесуального права та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 136-140, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Одеській області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 про забезпечення позову по справі №916/3393/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 по справі №916/3393/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку та строки, передбачені статтями 287-288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 04.10.2024 року.
Головуючий суддя: Н.М. Принцевська
Судді: Г.І. Діброва
А.І. Ярош