Справа № 761/12660/16-к
Провадження № 1-кп/761/2321/2024
11 вересня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12013110100014684 від 19.09.2013 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України
В провадження Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду, з огляду на відповідність його вимогам КПК України та підсудності Шевченківському районному суду м. Києва.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, з огляду на невідповідність його вимогам КПК України, на порушення формулювання обвинувачення, вказано відомості про особу матеріали відносно якої було виділено в інше кримінальне провадження, відсутні відомості щодо потерпілої ОСОБА_7 та яку саме шкоду їй було завдано внаслідок кримінального правопорушення. Крім того, даний обвинувальний акт неодноразово повертався прокурору, однак недоліків усунено не було, долучив додаткові документи.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 , з огляду на його необґрунтованість, зазначив, що кваліфікацію кримінального правопорушення зазначено вірно, вказав, що всі дані потерпілих вказано в обвинувальному акті, просив відмовити в задоволенні клопотання.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, з огляду на приписи ч. 3 ст. 314 КПК України, вважає, насамперед вирішити питання щодо відповідності обвинувального акту положенням ст. 291 КПК України, як першочергове.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Тобто, після отримання обвинувального акту суд зобов'язаний перевірити його на відповідність вимогам ст.291 КПК України, з'ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття одного з рішень, передбачених ч.3 ст.314 КПК України, та вирішити питання, пов'язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. Завданням підготовчого провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.
Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.
Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі.
Згідно з ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
За змістом ч.2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Аналіз змісту зазначених вимог закону у сукупності свідчить про те, що конкретне обвинувачення, фактичні обставини по справі та визначена правова кваліфікація злочину є важливішим елементом кримінального переслідування, оскільки не тільки впливає на право обвинуваченого захищатись від обвинувачення але й на весь визначений КПК України порядок судового розгляду.
Разом з тим, обвинувальний акт повинен містити не тільки виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, але й формулювання обвинувачення.
В обвинувальному акті формулювання обвинувачення з достатньою повнотою повинно містити конкретні обставини, що були встановлені органом досудового розслідування та, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно за ст. 91 КПК України, логічно узгоджуватися та відповідати наведеній правовій кваліфікації кримінального правопорушення, яке ставиться у вину особі, з тією метою, щоб вона мала змогу зрозуміти суть пред'явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обирати власну правову позицію захисту.
При цьому, важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Отже, фабула обвинувачення (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З даного приводу Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2000 року у справі «Маттоціа проти Італії» зазначив, що «…обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.».
При цьому, Європейський суд з прав людини також вказав «…межі гарантій, передбачених підпунктом «а» пункту 3 статті 6 Конвенції, мають оцінюватись, зокрема, у світлі більш загального права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції. У кримінальних справах надання повної та докладної інформації щодо висунутих особі обвинувачень, які в подальшому можуть бути сприйняті судом як юридична кваліфікація діяння, є неодмінною передумовою забезпечення справедливості провадження.» (рішення: від 9 березня 2011 року у справі «Жупнік проти України», від 25 березня 1999 року у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції»).
З огляду на вищенаведене та враховуючи специфіку судового розгляду, який відповідно ч. 1 ст.337 КПК України проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, на основі засад змагальності сторін, у підготовчому судовому засіданні суд наділений повноваженнями перевірити повноту і правильність викладених в обвинувальному акті відомостей, які вимагаються ст. 291 КПК України, з правової точки зору, але не вдаючись до їх оцінки, а звідси дійти висновку про можливість чи неможливість здійснення судового розгляду на підставі такого обвинувального акту.
В порушення вищезазначених вимог закону в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 не зазначені всі обов'язкові складові формулювання обвинувачення, які мають містити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та відповідати наведеній стороною обвинувачення правовій кваліфікації.
Так, дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, спрямованому на заволодіння майном у особливо великих розмірах.
Водночас, в обвинувальному акті зазначено, що потерпілим в даному кримінальному провадженні є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що зокрема і підтверджено прокурором у судовому засіданні.
Крім того, згідно обвинувального акту «..скоїли напад на співробітниць офісу «Прайм Холідей» ОСОБА_7 та ОСОБА_10 » (абз. 1 арк. Справи 8); «..наніс удар в область лоба ОСОБА_8 , а потім коліном наніс ще один удар в область лоба ОСОБА_8 ,..», «..з метою досягнення швидкого підкорення ОСОБА_8 та ОСОБА_7 продовжив їх залякувати»; «..зв'язали ОСОБА_8 та ОСОБА_7 » (абз. 2 арк. справи 8); «для ще більшого залякування ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ….», «прямував до ОСОБА_7 з метою залякування її…» (абз. 3 арк. справи 8); «..відчинив сейф та відкрито заволодів грошовими коштами ТОВ «Прайм Холідей» в сумі 135000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, грошовими коштами, які належать ОСОБА_9 в суму в сумі 15300 доларів СЩША, що згідно офіційного курсу НБУ на день вчинення злочину складає 122292 (сто двадцять дві тисячі двісті дев'яносто дві) гривні 90 копійок, 5000 Євро, що згідно офіційного курсу НБУ на день вчинення злочину складає 533612 (п'ятдесят три тисячі триста шістдесят одну) гривню 27 гривень, а також золотими виробами, що належать ОСОБА_8 …» (абз. 4 арк. справи 8, та арк. 9).
Разом з тим, як вбачається з обвинувального акту, спричинено майнової шкоди ТОВ «Прайм Холідей» на суму 135000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень 00 копійок, ОСОБА_8 на суму 102 201 (сто дві тисячі двісті одна) гривня 68 копійок, ОСОБА_9 на суму 175 654 (сто сімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири) гривні 17 копійок.
Обвинувальний акт містить суперечні відомості щодо потерпілих осіб, оскільки згідно реєстру матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні у якості потерпілої було допитано також ОСОБА_7 , щодо процесуального статусу останньої прокурором жодних відомостей надано не було, а також не спростовано обставин того, що ОСОБА_7 має статус потерпілої у вказаному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Разом з тим, формулювання обвинувачення ОСОБА_4 , викладене у обвинувальному акті як за ч.4 ст. 187 КК України, містить посилання на те, що відносно ОСОБА_7 вчинялись протиправні дії, однак взагалі не містить посилання на те, що ОСОБА_7 , внаслідок протиправних дій завдано шкоду.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що обвинувачення в цій частині є не зрозумілим, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист.
Вказані обставини свідчать про те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому у даному випадку суд вважає, що обвинувачений буде позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту в судовому засіданні, що є безумовною підставою для повернення акту прокурору в порядку п. 3 ч. 2 ст. 314 КПК України.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Згідно з ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, обвинувальний акт поданий до суду містить суперечливі відомості щодо потерпілої сторони у даному кримінальному провадженні.
Таким чином, з урахуванням того, що за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, наявні обставини, що перешкоджають подальшому судовому розгляду, а тому обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
При цьому суд враховує, що ст.338 КПК України передбачена можливість зміни обвинувачення в суді, однак це є правом прокурора, а не обов'язком, а відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Окрім того, такий недолік обвинувального акта в подальшому є перешкодою для суду розглянути кримінальне провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України та порушенням права особи на розгляд кримінального провадження у найкоротший строк.
За таких умов, обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110100014684 від 19.09.2013, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягає поверненню прокурору, як такий, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 291, 314 КПК України, суд
Клопотання захисника задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесені 19.09.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110100014684 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України повернути прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуюча суддя ОСОБА_1