СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/6083/24
ун. № 759/20183/24
04 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні,
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2024 року визначено головуючого суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. 02.10.2024 року справу передано судді.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної позовної заяви судом встановлено, що її подано без додержання усіх вимог, визначених статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), з огляду на наступне.
Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом зазначеної норми особа, яка звертається до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, повинна дотриматися встановленого цивільним процесуальним кодексом порядку, в тому числі щодо форми, змісту позовної заяви, сплати судового збору, тощо.
Статтею 175 ЦПК України визначено вимоги до позовної заяви.
Так, згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами частини першої статті 48 ЦПК України, сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, саме останній є особою, яка є процесуальним суб'єктом, який на думку позивача, своєю діяльністю (діями або бездіяльністю) порушив його права та до якого позивач направляє свої позовні вимоги (свій позов) звернувшись при цьому до органу суду.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношень, з приводу яких виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
У позовній заяві позивач вказує відповідачем - ОСОБА_2 .
Однак, позивач не визначив зміст позовних вимог щодо відповідача ОСОБА_2 , не вказано чим остання порушила, не визнала чи оспорила її суб'єктивні права, свободи чи інтереси.
Суд звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідачів, які як і позивач мають право на судовий захист, а для реалізації цього права мають бути обізнаними з тим, які вимоги заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Стаття 46 ЦПК України визначає, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
За приписами ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Згідно ст.48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
У відповідності до ч.1 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Аналіз вищевказаних норм вказує на те, що цивільне процесуальне законодавство розрізняє статус позивача та законного представника.
Позивач просить встановити юридичний факт, що неповнолітній ОСОБА_3 перебував на утриманні ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак позивачем неповнолітнього ОСОБА_3 , в інтересах якого як його законного представника діє вона, не зазначено. Також не вказано щодо наявності електронного кабінету.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за вимогою немайнового характеру, яка заявлена фізичною особою сума судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Отже, позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору як дружина військовослужбовця , проте як убачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом прав ОСОБА_3 , а тому належить сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн чи надати докази звільнення від його сплати.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає її вимоги, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення позовної заяви позивачу це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту перебування на утриманні залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.О. Твердохліб