Ухвала від 30.09.2024 по справі 757/44169/24-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44169/24-к

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю - прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 про застосування у кримінальному провадженні № 62024100130000858 від 16.04.2024, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не адвоката, не депутата, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на те, що Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024100130000858 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом командира НОМЕР_2 бригади Національної гвардії України (по стройовій частині) від 19.04.2023 № 80 солдата ОСОБА_5 , призваного на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022, зараховано до списків особового складу частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 3 відділення 3 стрілецького взводу 15 стрілецької роти 6 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

В подальшому наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 11.09.2023 № 190 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду стрільця 2 відділення 3 стрілецького взводу 12 стрілецької роти (при штабі батальйону з охорони та оборони важливих державних об'єктів: №142, № 144, № 182/184, № 163) 5 стрілецького батальйону.

Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.

Однак, під час дії воєнного стану військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст.1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, близько о 08 год 30 хв 06.09.2023 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.

06.04.2024 солдат ОСОБА_5 розуміючи протиправність своїх дій, добровільно прибув до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, під час дії воєнного стану військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст.1, 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, близько о 10 год 30 хв 08.04.2024 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України, що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд не пов'язуючи його з проходженням військової служби не вживаючи жодних заходів для повернення до місця служби, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, до моменту його затримання 29.09.2024 у порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У зв'язку з чим, о 10 год. 20 хв. 29.09.2024 солдата ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 29.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме: повідомленнями командира військової частини НОМЕР_1 НГУ про вчинення кримінальних правопорушень солдатом ОСОБА_5 , протоколами допиту свідка військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_7 від 28.09.2024, протоколами допиту свідка військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_8 від 28.09.2024, протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 28.09.2024, протоколом затримання ОСОБА_5 від 29.09.2024 та іншими матеріалами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 НГУ.

На даний час є необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав, тобто застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний та його захисник проти клопотання заперечували, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024100130000858 від 16.04.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У зв'язку з чим, о 10 год. 20 хв. 29.09.2024 солдата ОСОБА_5 затримано, у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та 29.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження його дії.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, ніж до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 407 КК України особу підозрюваного, вік, майновий та сімейний стан, характер вчинення кримінального правопорушення, та доходить висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з чим виникла необхідність у застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведені в судовому засіданні, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі і домашнього арешту. А відтак клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Також, відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя при визначенні розміру застави підозрюваному ураховує підходи, закріплені у прцедентній практиці Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Істоміна проти України»(Заява № 23312/15), згідно з якими розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати особисту поруку, іншими словами, на ступінь впевненості щодо можливої перспективи того, що втрата застави або позов проти гарантів у разі неявки підсудного в судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб запобігти бажанню втекти з його або її боку.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , соціальний та майновий стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у межах нижче мінімального розміру визначеного законом - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (з урахуванням одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становить 3028 грн.) 60 560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та відповідно до його майнового стану, буде достатнім стримуючим приписом від порушення процесуальних обов'язків.

Оцінивши зазначені обставини слідчий суддя вважає, що саме такий розмір застави не буде непомірним для підозрюваного.

Крім того, у відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України вважаю необхідним покласти на підозрювану у разі звільнення його з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Аргументи прокурора щодо застосування до підозрюваного ініційованого запобіжного заходу без визначення розміру застави, оскільки на це вказує КПК України слідчий суддя відхиляє, оскільки чинний кримінальний процесуальний закон у абзаці третьому частини четвертої ст.183 КПК України під час дії воєнного стану не встановлює обов'язок, а надає право слідчому судді/суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, передбаченого ст.407 КК України.

Керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_3 ), в межах строку досудового розслідування, тобто до 28 листопада 2024 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60 560, 00 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

р/р UA128201720355259002001012089

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

МФО 820172;

Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування, тобто до 28 листопада 2024 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
122111994
Наступний документ
122111996
Інформація про рішення:
№ рішення: 122111995
№ справи: 757/44169/24-к
Дата рішення: 30.09.2024
Дата публікації: 08.10.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.09.2024)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 30.09.2024
Предмет позову: -
Розклад засідань:
30.09.2024 15:00 Печерський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРИДАСОВА АННА МИХАЙЛІВНА
суддя-доповідач:
ГРИДАСОВА АННА МИХАЙЛІВНА