печерський районний суд міста києва
Справа № 757/31004/24-ц
"05" вересня 2024 р.
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді
при секретарі Сміян А. Ю.
за участю:
представника заявника: не з'явився,
заінтересованої особи-1: не з'явився,
представника заінтересованої особи-2: не з'явився,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області (далі - заявник, ГУ ДПС у Запорізькій області) звернулось до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, у якій просить суд: зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - заінтересована особа-2, АТ КБ «Приватбанк») розкрити банківську таємницю по рахунку: р/р № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , який належить платнику податків Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (далі - заінтересована особа-1, ФОП ОСОБА_1 ), за період з 17.06.2023 року по теперішній час у розрізі контрагентів з наданням дати проведення операцій, суми платежів, призначення платежів найменування, кодів ЄДРПОУ.
В обґрунтування заяви зазначає, що ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов лист ДПС України від 01.02.2023 року № 22338/7/99-00-07-05-02-07 з податковою інформацією Національного банку України, наданою АТ «ОТП Банк» (МФО300528), про встановлені станом на 17.06.2023 року факти порушень валютного законодавства , вчинені ФОП ОСОБА_1 по операціям з експорту/імпорту товару.
Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1.14 п.20.1 ст. 20, абз. 3,4 пп. 1 п.73.3 с. 73, «б» пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами), на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено запит від 27.07.2023 року № 30545/6/08-01-24-07-09 про надання інформації та її документального підтвердження у зв'язку із виявленням фактів, які можуть свідчити про порушення платником податків валютного законодавства стосовно перевищення граничного строку розрахунків по операціям з експорту/імпорту товару, дата поставки товару або дата авансового платежу відбулась 19.12.2022 року та щодо перевищення граничного строку 17.06.2023 року. Лист повернувся 28.08.2023 року з відміткою за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з вищенаведеним та на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 31.05.2024 року № 1105-п та направлень від 03.06.2024 року № 1706 та № 1707, з 03.06.2024 року повинна була розпочатись документальна позапланова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 .
Фахівцями ГУ ДПС у Запорізькій області 03.06.2024 року, 04.06.2024 року, 05.06.2024 року, здійснено вихід за податковою адресою платника: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою знаходиться багатоповерховий будинок, на дзвінок домофону ніхто не відповідає.
За результатами якої складено акти про відсутність ФОП за податковою адресою від 03.06.2024 року № 1638/08-01-24-07/2831201377, 04.06.2024 року № 1647/08-01-24-07/2831201377, 05.06.2024 року № 1665/08-01-24-07/2831201377 та акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю ФОП за податковою адресою від 05.06.2024 року № 1666/08-01-24-07/2831201377.
07.06.2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит № 7275/5/08-01-24-07-08 до Головного управління національної поліції у Запорізькій області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою.
21.06.2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області направлено запит № 7780/5/0801240709 до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про реєстрацію місця проживання платника податків.
На адресу ФОП ОСОБА_1 були направлені запити від 03.06.2024 року № 22139/6/08-01-24-07-09 про надання інформації та документального підтвердження. Запитувана інформація надана не була.
Згідно інформаційних даних АІС «Податковий блок», ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) для проведення розрахункових операцій використовував наступні банківські рахунки в АТ КБ «ПриватБанк»: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .
Посилаючись на те, що метою розкриття банківської інформації, яка містить банківську таємницю, є з'ясування наявності та розміру доходів платника податків - ФОП ОСОБА_1 для визначення сум його податкового зобов'язання, ураховуючи, що він має рахунок в АТ КБ «ПриватБанк», на підставі ст.ст. 347, 347, 348 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Закону України «Про банки і банківську діяльність», заявник просить зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» розкрити заявнику інформацію, яка містить банківську таємницю, відносно ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.07.2024 року відкрито провадження у справі окремого провадження за заявою ГУ ДПС у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, ФОП ОСОБА_1 . АТ КББ «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю у справі та призначено розгляд справи на 05.09.2024 року.
У серпні 2024 року представник ГУ ДПС у Запорізькій області подав до суду клопотання, у якому зазначив, що станом на день подачі клопотання, відсутні обставини, які були підставою для звернення з заявою про розкриття банківської таємниці, ФОП ОСОБА_1 надано всі необхідні документи для проведення перевірки, а тому заявник відмовляється від заяви про розкриття банківської таємниці АТ КБ «ПриватБанк» відносно ФОП ОСОБА_1 та просить повернути 50% судового збору, сплаченого при подачі цієї заяви.
В судове засідання 05.09.2024 року учасники справи не з'явились; про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Перевіривши заяву про відмову від заяви, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із частиною першою ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За умовами частини третьої ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Як визначено у ч. 5 ст. 206 ЦПК України, суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Як визначено у ч. 1 ст. 62 ЦПК України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Так, заяву про відмову подано представником заявника - Лисенко О.В. , повноваження якої підтверджуються витягом з ЄДРПОУ ГУ ДПС у Запорізькій області.
За таких обставин, оскільки заявник подав заяву про відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства, наслідки відмови заявнику відомі та зрозумілі, про що він зазначив у заяві, суд вважає за можливе прийняти відмову від заяви.
Частиною 3 ст. 206 ЦПК України, визначено, що у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
ГУ ДПС у Запорізькій області було сплачено судовий збір у розмірі 1 514,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції від 27.06.2024 року № 2576.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути ГУ ДПС у Запорізькій області з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні заяви, у розмірі 757,00 грн.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 135, 142, 206, 255, 256, 259-261, 268, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника Головного управління ДПС у Запорізькій області - Лисенко Ольги Володимирівни про відмову від заяви у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - задовольнити.
Провадження у цивільній справі № 757/31004/24-ц за заявою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області, за участю заінтересованих осіб, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - закрити.
Повернути Головному управлінню ДПС у Запорізькій області з державного бюджету 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн 00 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову згідно квитанції від 27.06.2024 року № 2576.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 05.09.2024 року.
Суддя Є.С. Хайнацький