печерський районний суд міста києва
Справа № 757/48083/23-ц
02 жовтня 2024 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді Григоренко І.В.,
при секретарі: Андрієнко І.І.,
перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про іпотеку, визнання протиправним та скасування рішення про обтяження, витребування майна, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.03.2024 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - відповідач-2, ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - відповідач-3, ОСОБА_4 ), ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК (далі - відповідач-4, ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича (далі - третя особа-1, Приватний нотаріус Лігун А.І.), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа-2, Департамент з питань реєстрації) про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про іпотеку, визнання протиправним та скасування рішення про обтяження, витребування майна.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 757/48083/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про іпотеку, визнання протиправним та скасування рішення про обтяження, витребування майна із цивільною справою № 757/59001/19-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК, треті особи: ОСОБА_6 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зуєва Наталія Василівна, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та визнання права власності. Об'єднаній справі присвоєно № 757/59001/19-ц.
Ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 07.08.2024 року у цивільній справі № 757/59001/19-ц у прийнятті до свого провадження матеріалів цивільної справи № 757/48083/23-ц відмовлена та повернуто до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. матеріали справи для продовження розгляду.
02.10.2024 року на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.10.2024 року матеріали справи передано головуючому судді.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявити самовідвід з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з ч. 10 ст. 188 ЦПК України, справи, об'єднані в одне провадження, роз'єднанню не підлягають.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 року об'єднано в одне провадження цивільну справу № 757/48083/23-ц із цивільною справою № 757/59001/19-ц.
Разом з цим, ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Підпалого В.В. від 07.08.2024 року у цивільній справі № 757/59001/19-ц у прийнятті до свого провадження матеріалів цивільної справи № 757/48083/23-ц відмовлена та повернуто до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. матеріали справи для продовження розгляду.
В свою чергу, з урахуванням положень ст. 188 ЦПК України, відсутні правові підстави для розгляду справи раніше визначеним складом суду.
Як визначено у ч.ч. 1, 2, 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України», від 28 жовтня 1998 року «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві.
У відповідності до пункту 46 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гаусшильдта (Hauschildt Case)», номер 11/1987/134/188, зазначено, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (серед інших прецедентів, рішення у справі «Де Каббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium) від 26 жовтня 1984 року).
В свою чергу, у Рішенні по справі «П'єрсак проти Бельгії» (Piersack v. Belgium) від 01.10.1982, заява № 8692/79, Європейський Суд з прав людини вказав (п.30): не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу. Вказаний висновок, що потім був підтриманий у наступних рішеннях Суду, зокрема, у справі «МакГоннелл проти Сполученого Королівства» (McGonnell v. the United Kingdom), заява № 28488/65, § 51, ECHR 2000, та Клейн та інші (Kleyn and Others), започаткував розмежуванням критеріїв неупередженості (безсторонності): - суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; - об'єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад відсутність будь яких сумнівів у його безсторонності.
Таким чином, судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у його об'єктивності.
Визначаючи, чи є суд незалежним, ЄСПЛ звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд ЄСПЛ іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Белілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини»). ЄСПЛ застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілдт проти Данії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
У преамбулі «Бангалорських принципів поведінки суддів» йдеться про те, що «компетентність, незалежність і неупередженість судових органів має велике значення у питанні захисту прав людини, оскільки здійснення всіх інших прав цілком залежить від належного здійснення правосуддя».
Об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об'єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При цьому, суб'єктивна впевненість сторони в упередженості судді навіть за відсутності об'єктивних підстав для неї є чинником, що перешкоджає реалізації її права на справедливий суд.
Підставою заявлення самовідводу є намір уникнути сумнівів у осіб, які приймають участь у справі, стороннього спостерігача у неупередженості головуючого судді, адже ухвалою суду об'єднано в одне провадження цивільну справу № 757/48083/23-ц із цивільною справою № 757/59001/19-ц, що унеможливлює подальший розгляд раніше визначеним складом суду.
Отже, з урахування викладеного, оскільки відсутні правові підстави для подальшого розгляду справи раніше визначеним складом суду, з метою уникнення будь яких сумнівів в неупередженості або об'єктивності головуючого судді, попередження надходження скарг на дії головуючого по даній справі, розгляд яких займає тривалий час, попередження конфліктних ситуацій, з метою процесуальної економії вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду даної цивільної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 33, 36, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
Заявити самовідвід від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФАПД ІНТЕРНЕШНЛ БІЗНЕС ІНК за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Лігуна Андрія Івановича, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання правочинів недійсними, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, визнання протиправним та скасування рішення про іпотеку, визнання протиправним та скасування рішення про обтяження, витребування майна.
Цивільну справу № 757/48083/23-ц передати для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Григоренко