Справа №:755/12038/15-ц
Провадження №: 2-во/755/243/24
"25" вересня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Валенко А.С., за участі заінтересованих осіб: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2», ОСОБА_1 про про виправлення описки в ухвалі суду від 25.04.2024 року, -
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Валенко А.С., за участі заінтересованих осіб: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2», ОСОБА_1 про про виправлення описки в ухвалі суду від 25.04.2024 року.
За результатами розгляду даної цивільної справи 29 квітня 2024 р. судом було постановлено ухвалу, відповідно до тексту якої були задоволенні вимоги представника ОСОБА_1 - адвоката Валенко А.С., подані в рамках цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги про визнання виконавчих листів таких, що не підлягає виконанню.
Але при виготовлені тексту судового рішення було допущено помилку в другому та третьому абзаці резолютивній частини судового рішення, а саме не зазначено яке рішення було прийнято судом за результатами розгляду даної скарги - а саме не вказано що вказані виконавчі листи « визнано такими таким , що не підлягає виконанню».
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
До суду від позивача надійшла заява про виправлення описки в судовому рішенні.
Відповідно до ч. 2 ст. 269 ЦПК України, питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала.
Сторони по справі у судове засідання не з'явилися, повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, їх неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень у судове рішення.
Як роз'яснено п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
Розглядаючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що у відкритті провадження слід відмовити за таких підстав.
Як встановлено судом, в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала аналогічна цивільна справа за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Валенко А.С., за участі заінтересованих осіб: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2», ОСОБА_1 про про виправлення описки в ухвалі суду від 25.04.2024 року (справа №:755/12038/15-ц, провадження №: 6/755/438/24, суддя Гончарук В.П.).
Разом з тим, ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва у даній справі від 22 серпня 2024 року, виправлено описку в другому та третьому абзаці резолютивної частини ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25.04.2024 р по справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Валенко А.С., подану в рамках цивільної справи за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та вважати вірним читати другий та третій абзац резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
«Визнати виконавчий лист №755/12038/15-ц, виданий 12.07.2019 р. Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» заборгованості за житлово- комунальні послуги в розмірі 14335,84 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» судових витрат у розмірі 243,6 грн. таким, що не підлягає виконанню;
Визнати виконавчий лист №755/12038/15-ц, виданий 12.07.2019 р. Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» втрат від інфляції в розмірі 5607,56 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» 3% відсотків річний в розмірі 701,85 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» сулдових витрат по сплаті судового збору в розмірі 365,4 грн.; стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Тичини - 16/2» витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. таким, що не підлягає виконанню.».
Беручи до уваги наведене, судом встановлено, що у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебував спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 вказаної Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Положення ст.44 ЦПК України, відповідно до якої учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що за таких обставин необхідно відмовити у відкритті провадження у даній справі.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 10, 186, 352-357, 442 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження по справі за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Валенко А.С., за участі заінтересованих осіб: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Тичини - 16/2», ОСОБА_1 про про виправлення описки в ухвалі суду від 25.04.2024 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: