ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8076/24
провадження № 2/753/5816/24
19 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Шаповалової К.В.
за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. О. Кошиця, 5а у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та витребування автомобіля,
22 квітня 2024 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява ФОП " ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та витребування автомобіля.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 29 вересня 2023 року між ним та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір оренди автомобіля № 29/09/23, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у платне користування легковий автомобіль марки "Skoda", модель "Superb" 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 . В порушення умов договору орендарі перестали сплачувати кошти за оренду авто. На вимогу позивача щодо повернення автомобіля відповідачі не реагують, а тому він просить у судовому порядку розірвати згаданий договір оренди автомобіля, зобов'язати відповідачів повернути позивачу автомобіль, договірна вартість якого складає 9 910,00 доларів США. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів суму сплаченого судового збору, а також кошти понесені позивачем на професійну правову допомогу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2024 року цивільну справу № 753/8076/24 передано судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 26 квітня 2024 року.
02 травня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 .
Окрім того, судом було направлено запит до Межирічанської сільської ради про надання відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 , який було отримано адресатом 08 травня 2024 року. Станом на 10 червня 2024 року відповіді на вказаний запит до суду не надійшло.
Згідно відомостей, які містяться у Єдиному державному демографічному реєстрі, ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 11 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 31 липня 2024 року.
У судове засідання 31 липня 2024 року з'явився позивач, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що відповідачі не виходять на зв'язок з ним, кошти за оренду автомобіля не платять, автомобіль не повертають, а тому просив розірвати договір оренди та зобов'язати відповідачів повернути йому автомобіль.
У зв'язку із неявкою відповідачів у справі у судовому засіданні було оголошено перерву до 19 вересня 2024 року.
У судове засідання 19 вересня 2024 року учасники справи не з'явились, відповідачі про день та час судових засідань повідомлялись належним чином шляхом надсилання позовної заяви з додатками за адресами місця їх реєстрації, проте конверти повернулись до суду із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 вересня 2023 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір № 29/09/23 оренди (найму) автомобіля, відповідно до умов якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (орендарі) прийняли від ФОП ОСОБА_1 (орендодавець) в платне користування легковий автомобіль марки «Skoda» модель «Superb», 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір сірий, тип загальний легковий хечбек, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 20 вересня 2023 року в м. Києві, автомобіль у відмінному стані, без пошкоджень. Строк оренди - 24 місяців до 29 вересня 2025 року, ціна оренди - 95 доларів США в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день здійснення оплати та 4955 доларів США на рік (п.1.2.). Оренда плата здійснюється один раз на тиждень у розмірі 95 доларів США (п. 6.1).
Відповідно до п.3.2 договору у випадку бажання орендаря викупити орендований автомобіль, викупна вартість становить 9910 доларів США; після закінчення строку оренди (24 місяців, тобто 2 роки) і виплати орендарем орендної суми у розмірі 9910 доларів США, ця сума рахується як сума вартості автомобіля.
Пунктом 4.1.7 договору оренди визначено, що орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсязі сплачувати оренду плату. Пунктом 4.1.10 договору оренди встановлено, що орендар зобов'язаний на першу вимогу орендодавця надати автомобіль на перевірку.
Згідно положення п.5.1.1. договору оренди, у випадках несплати повної суми оренди автомобіль повинен бути повернутий орендодавцю в день, коли була закінчена оплата за оренду у повній комплектності та в тому технічному стані, в якому він був отриманий з урахуванням нормального зносу, що виник в період експлуатації.
Відповідно до п.7 договору оренди щодо дострокового розірвання договору встановлено випадок затримання орендарем більше ніж на один день виплату орендної плати (п.7.1.3).
Пунктом 7.3 встановлено, що у разі порушення орендарем будь-якого з положень договору, орендодавець має право в однобічному порядку без попереднього повідомлення розірвати договір з можливим подальшим вилученням автомобіля незалежно від його місцезнаходження.
Актом прийому-передачі легкого автомобіля від 29 вересня 2023 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли вищевказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію автомобіля серії НОМЕР_3 , видане 20 вересня 2023 року, автомобіль отримано у відмінному стані, без пошкоджень, про що також вказано і у акті прийому -передачілегкового автомобіля (а.с.11).
Як зазначає позивач відповідачі здійснювали оплату оренди автомобіля з 29 вересня 2023 року по 19 січня 2024 року. 19 січня 2024 року відповідачі не здійснила черговий платіж. 26 січня 2024 року відповідачі здійснили останній платіж на виконання умов договору. 2 лютого 2024 року черговий платіж відповідачами здійснено не було. З цього часу відповідачі не здійснювали оплату за оренду автомобіля, автомобіль позивачу не повернули. На час звернення позивача із позовом до суду автомобіль не повернуто позивачу, для огляду відповідачами він не надається, кошти не сплачуються.
Стосовно вимоги позивача про розірвання договору оренди.
Відповідно до вимог статті 759 ЦК України, яка є нормою, що регулює загальні положення найму, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно із статтею 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається в письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Укладений між позивачем та відповідачами договір оренди (найму) автомобіля від 29 вересня 2023 року не був нотаріально посвідчений.
При цьому, позивачем до позовної заяви долучені, зокрема вимога позивача від 23 січня 2024 року адресована відповідачам про необхідність з'явитись не пізніше наступного дня після отримання цього листа до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Шкоди О.М. чи до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Козаєвої Н.М. для належного нотаріального посвідчення договору оренди.
Відповідно до долученого зворотного повідомлення до такого листа, він був отриманий батьком відповідача ОСОБА_2 , відомостей про отримання вимоги особисто відповідачами до позовної заяви надано не було.
Однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним у судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-1288цс17.
Згідно вимог частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першої статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Для визнання такого договору дійсним обов'язковою умовою, як і для будь-якого іншого договору, є відповідність його змісту ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина третя статті 209, частина перша статті 203 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення, не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
Звертаючись із позовом до суду позивач не ставив вимогу про визнання договору оренди від 23 вересня 2023 року дійсним, при цьому ставить лише вимогу про розірвання такого договору.
Отже, враховуючи те, що договір оренди (найму) автомобіля між позивачем та відповідачами не був нотаріально посвідчений, позивачем вимога про визнання його дійсним з відповідним обґрунтуванням та наданням належних доказів до суду не подавалась, рішення суду з цього приводу відсутнє, договір оренди від 23 вересня 2023 року є нікчемним.
Суд звертає увагу на те, що позивач є підприємцем, діяльність якого полягає у наданні транспортних засобів у оренду фізичним особам, при цьому позивачу було відомо про те, що орендований відповідачами автомобіль буде використовуватись як таксі, оскільки про це зазначалось відповідачами в анкетах, а відтак саме позивач повинен забезпечувати нотаріальне посвідчення договору оренди автомобіля під час його підписання.
Відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Отже, враховуючи те, що договір оренди автомобіля від 23 вересня 2023 року є нікчемним, вимога про його розірвання не є обґрунтованою та, відповідно, не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року, справа № 616/137/16-ц .
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вказане, зважаючи на те, що матеріали справи містять належні та достатні докази того, що відповідачами було отримано від позивача в платне користування легковий автомобіль марки «Skoda» модель «Superb», 2007 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір сірий, тип загальний легковий хечбек, державний номерний знак НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 20 вересня 2023 року в м. Києві за договором оренди від 23 вересня 2023 року, який є нікчемним, оскільки не був посвідчений нотаріально та не визнавався дійсним у визначеному законом порядку, протилежного суду доведено не було, відповідачі мають повернути вказаний автомобіль позивачу.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги частково ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовну заяву необхідно задовольнити частково.
Відповідно до приписів статті 141 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12,77,79,80,81, 263-265,279,354 ЦПК України, -
позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та витребування автомобіля - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 транспортний засіб "Skoda", модель "Superb", 2007 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , колір сірий, тип загальний легковий хечбек, д.н.з. НОМЕР_2 , у стані, в якому він був отриманий за актом прийому-передачі легкового автомобіля від 29 вересня 2023 року та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , видане 20 вересня 2023 року в м. Києві.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 порівну судовий збір у розмірі 3924,37 грн, тобто по 1962,18 грн з кожного.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: фізична-особа підприємець ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3
Повний текст рішення суду складено 4 жовтня 2024 року.
Суддя К.В. Шаповалова