ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13537/24
провадження № 2/753/7873/24
26 вересня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючої судді Шаповалової К.В.
за участі секретаря судового засідання Давидюк В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: місто Київ, вулиця Олександра Кошиця, 5а в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
у липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що 18 вересня 2019 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Протягом останніх років стосунки поступово погіршувалися, зникло взаєморозуміння та взаємоповага. Тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, сім'я фактично припинила своє існування. Подальше збереження шлюбу неможливе, а тому позивач просить суд розірвати шлюб.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 17 липня 2024 року.
Відповідно до інформації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі. відповідач значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .
23 липня 2024 року до суду з Управління соціального захисту населення Дарницької в м. Києві РДА надійшла інформація, у якій вказано про те, що ОСОБА_2 з 25 травня 2022 року перебуває на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа, та задекларував адресу свого фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 24 липня 2024 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 27 серпня 2024 року на 09:30 год.
Судове засідання призначене на 27 серпня 2024 року було відкладено на 26 вересня 2024 року на 09:15 год. для повторного виклику відповідача.
У судове засідання призначене на 26 вересня 2024 року сторони не з'явилися, у прохальній частині позову представник позивача просив суд проводити розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме, шляхом надсилання повістки про виклик до суду на адресу його місця реєстрації, яка відповідно до трекінгу поштового відправлення не була вручена відповідачу. Поряд з цим, відповідно до зворотного повідомлення, яке повернулось до суду 3 вересня 2024 року відповідач отримав позовну заяву з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі 15 серпня 2024 року, в той же час відзив на позовну заяву чи будь-яких заяв до суду не подавав.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку.
У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.
Проаналізувавши обставини справи у сукупності, суд доходить наступного висновку.
Встановлено, що 18 вересня 2024 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1849, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 (а.с.3).
Позивач зазначає, що неповнолітніх дітей від шлюбу сторони не мають.
Як зазначено позивачем у позовній заяві, родина фактично припинила своє існування, шлюбних стосунків сторони не підтримують, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Згідно із статтею 21 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Так, відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частини перша статті 24 СК України).
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно із статтею 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на зазначене, зважаючи на те, що судом встановлено, що сім'я фактично розпалась та зберегти її неможливо, оскільки збереження сім'ї призведе до порушення інтересів кожного з подружжя, наявні підстави для задоволення позову щодо розірвання шлюбу.
Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265 ЦПК України , суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 18 вересня 2019 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1849.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП невідомий.
Суддя Шаповалова К.В.