Справа № 752/14509/24
Провадження № 1-кс/752/6986/24
Іменем України
26 вересня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024100000000774 від 28.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Прокурор звернувся до слідчого судді із клопотання про накладення арешту на майно та просить накласти арешт з метою збереження речових доказів на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку 23.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (752/14509/24) за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 06 години 43 хвилин по 12 годину 16 хвилини, а саме на: посвідчення офіцера на ім'я ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 ; дозвіл № НОМЕР_2 , виданий 27.05.2014 року, на право зберігання «ОПСКС» 7.62 № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_5 ; дозвіл НОМЕР_4 від 16.07.2016 р. на право зберігання «МП СКС» К-7.62мм № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_6 , шкіряна обкладинка з значком «ФСБ», чорного кольору; чорнові записи ОСОБА_5 на 18 арк.
В обґрунтування доводів клопотання прокурор зазначає, що СУ ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні за №12024100000000774, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Київською міською прокуратурою здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Встановлено, що до слідчого управління ГУНП у м. Києві надійшла інформація від оперативних співробітників про те, що на території України діє група осіб, яка здійснює незаконне зберігання та збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Так, 23.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва (752/14509/24) за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 06 години 43 хвилин по 12 годину 16 хвилини, проведено обшук.
Вилучені в ході обшуку предмети є доказом фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за № 12024100000000774 від
28.06.2024, на підставі постанови слідчого від 23.08.2024 визнано речовим доказом.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, оскільки вказані речі мають значення речового доказу у кримінальному провадженні, та забезпечення збереження речового доказу, недопущення подальшого відчуження, та з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи, що ненакладання арешту може призвести до його відчуження або інших наслідків, слідство вважає, що є необхідність у накладанні арешту на зазначені речі.
Метою арешту майна прокурор зазначає забезпечення збереження речових доказів, що відповідає положенням п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -
1. Клопотання задовольнити.
2. Накласти арешт на наступні речі та документи: посвідчення офіцера на ім'я ОСОБА_4 серія НОМЕР_1 ; дозвіл № НОМЕР_2 , виданий 27.05.2014 року на право зберігання «ОПСКС» 7.62 № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_5 ; дозвіл НОМЕР_4 від 16.07.2016 р. на право зберігання «МП СКС» К-7.62мм № НОМЕР_3 , виданий на ім'я ОСОБА_6 шкіряна обкладинка із значком «ФСБ», чорного кольору; чорнові записи ОСОБА_5 на 18 арк.
3. Ухвала виконується негайно слідчим, прокурором у кримінальному провадженні.
4. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1