Справа №707/2198/24
Провадження №2-о/707/79/24
07 жовтня 2024 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Костроміної Л.В.,
представників заявниці ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту перебування матері на утриманні сина, за участю заінтересованих осіб - Черкаської районної державної адміністрації, військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 ,-
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_3 звернулася через свого представника до Черкаського районного суду Черкаської області з заявою про встановлення факту перебування матері на утриманні сина, посилаючись на наступне.
Заявниця ОСОБА_3 перебуває в шлюбі з ОСОБА_5 . У заявниці та її чоловіка народився син - ОСОБА_4 .З 29.10.2016 ОСОБА_4 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , проте шлюб був розірваний рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 28.08.2019. В даному шлюбі народилась спільна дитина - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Після розірвання шлюбу ОСОБА_6 залишилась проживати з своїми батьками в АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 повернувся до своїх батьків в АДРЕСА_2 .Після розлучення сина заявниця - ОСОБА_3 була повністю на утриманні сина.З березня 2024 року ОСОБА_4 було мобілізовано до Збройних Сил України і він частину грошового забезпечення, яке отримував за місцем служби, віддавав матері, яка в свою чергу вказані кошти витрачала на оплату комунальних послуг, продуктів харчування, придбання одягу та ліків. Допомога, яка надавалась ОСОБА_3 , була постійним та основним джерелом існування, оскільки пенсії не вистачало на необхідні потреби. ОСОБА_4 перераховував кошти з власного карткового рахунку на рахунок матері на її утримання. Заявниця неодноразово у відділенні банку знімала кошти з банківського рахунку сина на свої потреби.26 червня 2024 року ОСОБА_3 отримала сповіщення сім'ї № НОМЕР_2 , що її син - солдат ОСОБА_4 , 19.06.2024 року зник безвісти. Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження № 12024250310002215 за ч. 1 ст. 115 КК України, згідно з яким 18.06.2024 втрачено зв'язок з ОСОБА_4 , який являється військовослужбовцем ЗСУ, останнє відоме місцеперебування населений пункт Іванівське Бахмутського району Донецької області.26.06.2024 заявниця звернулась до військової частини НОМЕР_1 з приводу виплати грошового забезпечення та інших виплат, які по праву належать зниклому безвісти її сину.12.07.2024 заявниця отримала лист-відмову від військової частини НОМЕР_1 щодо виплати грошового забезпечення в зв'язку з тим, що зниклий безвісти військовослужбовець має неповнолітнього сина, а законний представник дитини має першочергове право на отримання грошового забезпечення.
Встановлення факту перебування ОСОБА_3 на утриманні її сина ОСОБА_4 має юридичне значення для заявниці, оскільки заявниця бажає реалізувати своє право на отримання грошової компенсації та виплат як за члена сім'ї, що рахується зниклим безвісті.
1.2. Представник військової частини НОМЕР_1 надав письмові пояснення, в яких вказав, що листом військової частини НОМЕР_1 № 33/4223 від 02.07.2024 про виплату грошового забезпечення належного військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який зник безвісті 19.06.2024, під час виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, заявниці було відмовлено у зв'язку із тим, що зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_4 має неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку із чим законний представник неповнолітньої дитини військовослужбовця має першочергове право на отримання грошового забезпечення. Заявниця отримує пенсію за віком, має чоловіка не пенсійного віку, та на сьогодні працює на роботі у відділі освіти, і отримує достатнього власних коштів, які є основним джерелом засобів для її існування, що спростовує факт перебування заявниці на утриманні її сина ОСОБА_4 .
1.3. Законний представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_9 надала письмові заперечення, в яких вказала, що вважає заяву такою, що необґрунтована достатніми доказами. Заявниця не надала документів, які би свідчили про те, що заявниця потребує матеріальної допомоги і те, що вона перебувала на утриманні свого сина ОСОБА_4 з часу розірвання шлюбу ОСОБА_4 з ОСОБА_9 .
1.4. В судовому засіданні представники заявниці вказали, що вони вважають за необхідне розглянути заяву по суті.
Законний представник заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , в судовому засіданні присутня не була, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник Черкаської районної державної адміністрації в судовому засіданні присутній не був, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
2. Обставини справи, які мають значення для визначення наявності спору про право
2.1. Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 23.04.1993 Придніпровським райвідділом РАЦС м. Черкаси, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьком записаний ОСОБА_5 , а матір'ю - ОСОБА_3 .
Відповідно до судового наказу від 18.12.2018, виданого Тальнівським районним судом Черкаської області у справі № 704/1457/18, з ОСОБА_4 були стягнуті аліменти на користь ОСОБА_9 на утримання його сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
2.2. Відповідно до сповіщення сім'ї № 141, виданого 26.06.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 , солдат ОСОБА_4 19.06.2024 зник безвісти.
Відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250310002215 за ч. 1 ст. 115 КК України, згідно з фабулою якого 18.06.2024 втрачено зв'язок з ОСОБА_4 , який являється військовослужбовцем ЗСУ, останнє відоме місцеперебування населений пункт Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 204 від 20.07.2024, солдату ОСОБА_4 , колишньому розвіднику-санітару 2 групи спеціальної розвідки роти спеціальної розвідки розвідувального батальйону, який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , зниклому безвісті 19.06.2024, відновлено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди на ім'я законного представника неповнолітніх дітей ОСОБА_9 з 19 червня 2024 року.
З листа військової частини НОМЕР_1 № 21390 від 12.07.2024 вбачається, що ОСОБА_10 відмовлено у виплати грошового забезпечення та інших виплат, які належать зниклому безвісти військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , який зник безвісті 19.06.2024, під час виконання обов'язків військової служби із захисту Батьківщини, у зв'язку із тим, що зниклий безвісти військовослужбовець ОСОБА_4 має неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим законний представник неповнолітніх дітей військовослужбовця має першочергове право на отримання грошового забезпечення, яке по праву належать зниклому безвісти військовослужбовцю ОСОБА_4 .
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті, частини шостої 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
3.2. Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
3.3. Згідно з п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.
3.4. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 вказано, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
При цьому Велика Палата відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України.
4. Оцінка необхідності залишення заяви без розгляду та аргументів учасників справи
4.1. Суд враховує, що метою звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні сина ОСОБА_4 є реалізація права на отримання грошового забезпечення та інших виплат, які належать зниклому безвісти військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 5 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення може бути виплачено, в тому числі, законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку) військовослужбовця, який є безвісно відсутнім. В даному випадку законним представником малолітньої дитини ОСОБА_4 , який є зниклим безвісти, є його колишня дружина та мати його дитини - ОСОБА_9 .
Суд також враховує, що згідно з поясненнями представника військової частини та згідно з наказом командира військової частини від 20.07.2024 ОСОБА_9 вже звернулася за отриманням вищенаведеного виду виплат. При цьому у письмових запереченнях ОСОБА_9 категорично заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_3 про встановлення факту її перебування на утриманні сина ОСОБА_4 та вважає цей факт недоведеним.
З наведених вище обставин видно наявність спору між законним представником заінтересованої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , та заявницею ОСОБА_3 про наявність у ОСОБА_3 права на отримання грошових виплат у зв'язку із тим, що її син рахуєтеся як зниклий безвісті. Такий спір не може бути вирішений у порядку окремого провадження.
Враховуючи вищенаведені обставини та висновки, суд вважає за необхідне на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту перебування матері на утриманні сина.
При цьому суд звертає окрему увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 здійснено відступ від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), а тому правильним буде саме залишити цю заяву без розгляду, а не закрити провадження у справі.
Підстав для розподілу судових витрат у цій справі суд не вбачає. Проте, заявниця має право окремо заявити клопотання про повернення судового збору в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 255, 258, 260, 261, 279, 353-355 ЦПК України, суд
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_3 про встановлення факту перебування матері на утриманні сина, за участю заінтересованих осіб - Черкаської районної державної адміністрації, військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_4 .
Роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися за вирішенням спору на загальних підставах в порядку позовного провадження до суду за встановленою підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя Д. Б. Баронін