Справа № 712/11637/24
Провадження № 1-КС/712/4882/24
01 жовтня 2024 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участі:
секретаря судового засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси клопотання слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чаган, Тернозекського району, Кзил-Ординської обл., республіки Казахстан, казаха, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, який проходив військову службу за мобілізацією на посаді кулеметника 2 механізованого відділення 2 механізованого взводу 7 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», інвалідом, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не являється, неповнолітніх, малолітніх дітей, осіб похилого віку на утриманні не має, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимому, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні № 12024250310003187 від 29.09.2024,
Слідчий відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250310003187 від 29.09.2024, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , проходячи військову службу за призовом під час мобілізації у військовому званні «солдат» 28.09.2024 біля 20 год. 00 хв. перебуваючи поруч з Центром дитячої та юнацької творчості, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи злочинний намір, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 почав наносити удари кулаками та ногами по голові й тулубу останнього, від яких ОСОБА_8 впав на землю та ОСОБА_6 продовжуючи свій злочинний умисел дістав із кишені штанів в які був одягнутий складений ніж та наніс лежачому на правому боці ОСОБА_8 удар вказаним ножем в ділянку лівої лопатки, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: відкритої рани задньої стінки грудної клітки зліва проникаюча, травматичний гемопневмоторакс зліва, перелом 9, 11 ребер зліва без зміщення, 3ЧМТ, струс головного мозку, перелом кісток носа, забійна рана лівої брови та спинки носа, які відповідно до наказу МОЗ № 6 від 17.01.1995 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
29.09.2024 ОСОБА_6 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
30.09.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 121 КК України.
Причетність ОСОБА_6 , до вчинення кримінального правопорушення підтверджується: даними електронних рапортів; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , від 28.09.2024 ; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , від 28.09.2024; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , від 28.09.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , від 29.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 29.09.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 , від 29.09.2024; допитом підозрюваного ОСОБА_6 , від 30.09.2024.
Обґрунтовуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, так ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який посягає на життя та здоров'я особи, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років позбавленням волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та враховуючи факт відсутності будь-яких позитивних соціальних зав'язків. Окремої уваги заслуговує той факт, що ОСОБА_6 після вчинення кримінального правопорушення не викликав ШМД, 102, не намагався надати будь-якої медичної, допомоги, окрім того останній втік з місця скоєння злочину. Вказані факти висвітлюють намагання уникнути кримінальної відповідальності, а також враховуючи, тяжкість покарання яке йому загрожує, а саме до восьми років позбавлення волі, наявні підстави вважати, що останній перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги те, що ОСОБА_6 проживає в одному населеному пункті із свідками та потерпілим, а тому він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив, об'єктивно тиснути на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань, з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується, оскільки
ОСОБА_6 27.09.2024 вже наносив тілесні ушкодження потерпілому та був раніше засудженим за вчинення кримінального правопорушення передбаченого
ч. 1 ст. 121 КК України (що характеризує його, як особу схильну до вчинення насильницьких кримінальних правопорушень та небезпечну для суспільства), крім цього 25.08.2024 останній самовільно залишив тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 та по теперішній час не повернувся в її розпорядження.
Слідчим у клопотанні зазначено, що враховуючи встановлені обставини кримінального провадження, а також тяжкість наслідків, спричинених даним злочином, характер якого свідчить про нестійке неприйняття обвинуваченим загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності так, як вчинив злочин в умовах воєнного стану, особи обвинуваченого, все це свідчить про недостатність застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, а саме:
- особистого зобов'язання, оскільки такий запобіжний захід не забезпечить гарантій його належної процесуальної поведінки, так як знаходячись на волі, тобто перебуваючи неізольованим від суспільства може продовжити вчиняти аналогічні злочини, може незаконно впливати на свідків;
- особиста порука також не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки до органу досудового розслідування не надійшло звернень від осіб, які б заслуговували на довіру, про те, що вони можуть поручитись за обвинуваченого;
- домашній арешт також, на думку слідства, не може бути застосований до підозрюваного, оскільки ОСОБА_6 з метою затягування досудового розслідування, яке може виразитись в не з'явленні до слідчого, прокурора та суду за викликом та може безпосередньо або через родичів впливати на дачу від свідків неправдивих показів або зміну уже наданих під час досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на обставини, описані у клопотанні, зазначив, що менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та запобігти існуванню зазначеним ризикам. Вказав, що ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, крім того слід врахувати, що підозрюваний є військовослужбовцем та наявна інформація про самовільне залишення ним військової частини.
Слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що розкаюється у скоєному, хотів викликати потерпілому швидку, але не зробив цього, оскільки потерпілий покинув місце події, після події з місця мешкання не відлучався, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначив, що ОСОБА_6 розкаюється у скоєному, постійно знаходиться за місцем мешкання, активно сприяє розкриттю злочину, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наведені стороною обвинувачення є необґрунтованими, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
29.09.2024 ОСОБА_6 затримано відповідно до ст. 208 КПК України.
30.09.2024 ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 121 КК України у кримінальному провадженні № 12023250310003187 від 29.09.2024.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними електронних рапортів; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_3 , від 28.09.2024 ; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 , від 28.09.2024; даними протоколу огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , від 28.09.2024; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , від 29.09.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 29.09.2024; протоколом затримання ОСОБА_6 , від 29.09.2024; допитом підозрюваного ОСОБА_6 , від 30.09.2024.
При цьому надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що згідно практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997р. у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, §51; рішення від 30.08.1990р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).
Також слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Слідчий суддя вважає, що докази, надані органами досудового розслідування підтверджують наявність обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні за № 12023250310003187 від 29.09.2024, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Сторона обвинувачення в обґрунтування клопотання посилалась на наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenkov. Ukraine, заява №622/11).
Таким чином, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Оцінюючи зазначені у клопотанні ризики, їх обґрунтування та надані на підтвердження цього докази, слідчим суддею враховано таке.
Існує ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду. Про існування такого ризику свідчить суворість можливого покарання у випадку визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, за вчинення якого може бути призначене покарання у виді реального позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що саме по собі може бути підставою та мотивом змінити місце проживання з метою переховування від слідства та суду.
Матеріалами клопотання підтверджений ризик можливого впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні з боку підозрюваного. ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, відповідно до встановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА_6 наносив потерпілому удари кулаками та ногами, а потів дістав ніж, яким наніс потерпілому удар в ділянку лівої лопатки. Отже характер вчиненого кримінального правопорушення дає підстави передбачати можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків з боку підозрюваного.
Крім того, стороною обвинувачення доведена наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому ОСОБА_6 підозрюється.
Отже, слідчий суддя вважає, що прокурором належними та допустимими доказами на цій стадії досудового розслідування доведено обґрунтованість підозри, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи заявлене клопотання, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий.
Слідчий суддя бере до уваги довідку, відповідно до якої ОСОБА_6 25.06.2024 самовільно залишив частину, однак враховує, що на час складення довідки службове розслідування командиром військової частини не призначене.
Таким чином, на підставі викладеного вище для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, оскільки, на його переконання, саме такий вид запобіжного заходу, забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість органу досудового розслідування досягти завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя враховує доводи підозрюваного та захисника щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, проте вважає, що ними не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, та не доведено відповідними доказами обставин, на які вони посилалися при обґрунтуванні необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому вважає, що у даному випадку такі доводи про обрання більш м'якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.
Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан його здоров'я перешкоджає триманню під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим з урахуванням ризиків та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого слідчий суддя вважає за можливе визначити розмір застави, відповідно до вимог ст. 178, 182 КПК України.
Співставивши існуючі ризики, характер інкримінованого кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом виконання процесуальних обов'язків, особу підозрюваного, його майновий стан, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2024 становить 3028 грн, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 151 400 гривень.
Згідно з ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Керуючись ст. 2, 7, 9, 12, 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 392, 393, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 листопада 2024 року включно.
Строк тримання під вартою обраховувати з моменту затримання - 29 вересня 2024 року о 15 год. 21 хв.
Визначити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151 400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
Після внесення застави підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У випадку внесення підозрюваним або заставодавцем застави, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Роз'яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов'язки застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Строк дії ухвали до 27.11.2024, включно.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захиснику, слідчому, прокурору, направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» МЮУ.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 04.10.2024 о 14-00.
Слідчий суддя ОСОБА_1