Справа № 646/2642/24
№ провадження 1-кп/646/635/2024
07.10.2024 м. Харків
Колегія суддів Червонозаводського районного суду м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62023170020002360 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які унеможливлюють застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив розглянути клопотання на розсуд суду, захисник ОСОБА_6 у задоволенні клопотання прокурора просив відмовити, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, ним не доведені, а тому вважав можливим обрати інший запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 , не пов'язаний з триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачуєтьсяу вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, обставини, в яких він обвинувачується, підтверджують наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органу досудового розслідування або суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_7 є військовослужбовцем, місцезнаходження військової частини, в якій він проходить військову службу, в будь-який час може змінити місце дислокації в іншу область, враховуючи проведення бойових дій на території України, що створить умови для його переховування від органу досудового розслідування та суду в інших областях України, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець може вчинити військовий злочин, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачає виключно у виді реального позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_7 покладених на нього процесуальних обов'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.
Будь-яких нових обставин, що не досліджувались колегією суддів та не були враховані при застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , обвинуваченим чи захисником при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу не повідомлено.
Таким чином, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
Колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 196, 331, 333, 372 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 терміном до 60 днів, тобто до 06.12.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти діб з дня її оголошення до Харківського апеляційного суду.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3