Справа № 953/8898/24
н/п 1-кс/953/7337/24
"07" жовтня 2024 р. м.Харків
Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000742 від 24.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України,
04 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Харківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000742 від 24.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, яке було вилучено під час проведення 02 жовтня 2024 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 - у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки «Redmi» моделі М2101К6G, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім картками мобільних операторів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- системний блок чорного кольору без номеру та марки із жорстким диском 50026В725709620F, 1530.
Клопотання обґрунтовано тим, що слідчий відділ Управління СБ України в Харківській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000742 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії РФ проти України.
Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Харкова, використовуючи акаунт у месенджері «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 який зареєстрований за номером мобільного телефону НОМЕР_3 , поширив матеріали у каналах месенджеру «Telegram» під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 «Colonelcassad» ( ІНФОРМАЦІЯ_8
Відповідно до висновку судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № СЕ-19/119-24/14133-ЛД від 18 вересня 2024 року коментарі, поширені користувачем під ім'ям « ОСОБА_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 у каналах месенджеру «Telegram» під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » ( ІНФОРМАЦІЯ_7 та « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_5 містять виправдовування збройної агресії РФ проти України, виправдовування тимчасової окупації частини території України.
02 жовтня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова за місцем мешкання ОСОБА_5 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» моделі М2101К6G, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім картками мобільних операторів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; системний блок чорного кольору без номеру та марки із жорстким диском НОМЕР_5 В725709620F, 1530.
Слідчий вказує, що тимчасово вилучене майно являє собою матеріальні об'єкти, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України та можуть свідчити про причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
З урахуванням викладеного, є достатні підстави вважати, що предмети, вилучені під час проведення обшуку, відповідають вимогам ст. ст. 98, 170 КПК України з наведених вище підстав та з метою забезпечення збереження речових доказів, які мають значення для кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вказане майно.
Слідча ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, в якій просила клопотання задовольнити.
Власник майна - ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати клопотання за його відсутності, щодо накладення арешту заперечував.
Відповідно до ст. 172 КПК України неприбуття у судове засідання викликаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання дійшов такого висновку.
Слідчий суддя встановив, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені дані про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, що підтверджується Витягом з кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22024220000000742 від 24.06.2024.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000742 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, проводить УСБ України в Харківській області.
Зі змісту протоколу обшуку від 02 жовтня 2024 року вбачається, що 02 жовтня 2024 року у період часу з 11 години 10 хвилин до 13 години 01 хвилина на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2024 року за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , проведений обшук, під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi» моделі М2101К6G, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім картками мобільних операторів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ; системний блок чорного кольору без номеру та вказання марки із жорстким диском 50026В725709620F, 1530.
Постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_3 від 02 жовтня 2024 року зазначені вище предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 22024220000000742 від 24.06.2024.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститись у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Поряд з цим необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу зумовить труднощі чи перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене чи пошкоджене.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою виявлення та вилучення технічних засобів, комп'ютерної техніки (комп'ютерів, ноутбуків планшетів, тощо), засобів мобільного зв'язку, Sim-карток, магнітних носіїв інформації, документів, блокнотів, записників, чорнових записів, в яких містяться відомості щодо причетності ОСОБА_5 до вчинення розслідуваного кримінального правопорушення за вищевказаних обставин.
Зазначене свідчить про правомірність вилучення майна, яке було відшукане під час обшуку.
Слідчий, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене під час обшуку майно, посилається на мету збереження цього майна як речового доказу.
Положеннями ст. 170 КПК України встановлено, що арешт з метою збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку, що тимчасово вилучене майно, на яке слідчий просить накласти арешт зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Отже відповідно до ст. 91 КПК України вказане майно, на яке слідчий просить накласти арешт, має важливе доказове значення в рамках цього кримінального провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК України слідчий суддя при задоволенні клопотання про арешт майна, зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
Враховуючи правову підставу для арешту майна, а саме - внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за № 22024220000000742 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України, наслідки арешту, завдання кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, знищення, перетворення та відчуження вищевказаного тимчасово вилученого майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, тому приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Слідчий суддя зауважує, що питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна входить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування у визначених законодавством межах та відповідно до положень Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 131-132, 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС 2 відділення СВ УСБ України в Харківській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22024220000000742 від 24.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене під час проведення 02 жовтня 2024 року обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 , у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- мобільний телефон марки «Redmi» моделі М2101К6G, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім картками мобільних операторів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- системний блок чорного кольору без номеру та марки із жорстким диском 50026В725709620F, 1530.
Роз'яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1