Справа №621/732/24
Провадження №1-кп/621/169/24
Іменем України
07 жовтня 2024 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
за відсутності потерпілого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024221260000003 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Зміїв Харківської області, є громадянином України, має середньо - спеціальну освіту, не одружений, не працює, зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , раніше судимий:
1. вироком Зміївського районного суду Харківської області від 20 грудня 2018 року за частиною 2 статті 309 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 2 (два) роки; звільнений від покарання з випробуванням на строк 2 роки;
2. вироком Зміївського районного суду Харківської області від 08 січня 2020 року за сукупністю злочинів, передбачених частинами 2, 3 статті 185 Кримінального кодексу України по позбавлення волі на строк 3 роки; остаточно покарання призначено за сукупністю вироків на підставі статті 71 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці; звільнений від покарання за відбуттям строку 19 січня 2023 року;
3. вироком Зміївського районного суду Харківської області від 13 лютого 2024 року за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 (два) роки;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України
Згідно обвинувального акта від 01 березня 2024 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України за наступних обставин.
У період часу з 22:00 години 25 грудня 2023 року по 07:00 годину 26 грудня 2023 року ОСОБА_4 , з дозволу власника ОСОБА_5 , перебував на території домоволодіння АДРЕСА_2 де у нього виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
З метою реалізації свого умислу, того ж дня та часу, ОСОБА_4 переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, в умовах дії воєнного стану на території України, усвідомлюючи протиправність своїх дій та свідомо бажаючи настання наслідків, викрав з території подвіря АДРЕСА_2 велосипед марки «Україна», що належить потерпілому ОСОБА_5 , чим спричинив останньому матеріальну шкоду у розмірі 1460 грн. 00 к.
Вищевказані дії ОСОБА_4 , стороною обвинувачення кваліфіковані за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану та повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, тобто у зв'язку з декриміналізацією закону, який встановлював відповідальність за вчинення крадіжки, обвинувачений надав згоду на таке закриття кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Суд, вислухавши учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів про декриміналізацію крадіжок», яким скасовано кримінальну відповідальність за викрадення майна вартістю до одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, тобто 3028 грн. 00 к.
Ця сума в 2024 році становить 3028 грн., оскільки пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року».
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).
Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12, вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально - правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК України. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Як зазначалось вище, діями ОСОБА_4 було спричинено матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 , згідно висновку судової товарознавчої експертизи №19/24 від 03 січня 2024 у сумі 1460 грн. 00 к.
Згідно із пунктом 4-1 частини 1 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо: втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Таким чином, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України слід закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Арешт накладений на майно, згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 04 січня 2024 року, після набрання ухвалою законної сили - скасувати.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст. 58 Конституції України, ст. 4, 5 КК України, п. 4-1 ч.1 ст. 284, ч. 2 ст. 284, ст.ст. 372, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024221260000003 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України закрити на підставі пункту 4-1 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність такого діяння.
Арешт майна, згідно ухвали слідчого судді Зміївського районного суду Харківської області від 04 січня 2024 - скасувати.
- велосипед марки «Україна», що переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_5 вважати повернутим власнику;
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта при проведенні товарознавчої експертизи №19/24 від 03 січня 2024 у розмірі 260 грн. 00 к., віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий: