Справа №638/18250/24
Провадження № 1-кс/638/3211/24
02 жовтня 2024 року м.Харків
Слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024226240000873 від 25.09.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
27 вересня 2024 року слідчому судді Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024226240000873 від 25.09.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 6341 від 04.08.2024, що знаходиться в спеціалізованому експертному пакеті № НОМЕР_2 , яке на праві власності належить ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 24.09.2024 приблизно о 22 год. 21 хв. за адресою: АДРЕСА_1 співробітниками УПП в Харківській області ДПП було виявлено автомобіль Хюндай Соната, білого кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , за кермом якого перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який надав поліції посвідчення водія з ознаками підробки.
Харківським районним управлінням поліції № 3 ГУ Національної поліції в Харківській області було винесено постанову про визнання речових доказів та визначення місця їх зберігання, якою посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , визнано речовим доказом та прийнято рішення про його зберігання у матеріалах кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений. 30.09.2024 від ОСОБА_4 до суду надійшло клопотання, у якому він просив відкласти розгляд справи на іншу дату, щоб скористатися правовою допомогою адвоката.
Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.
Водночас суддя вважає, що право особи, чиє майно є предметом клопотання про арешт майна, на правову допомогу, превалює над строками встановленими КПК України. Тому для реалізації ОСОБА_4 права на правову допомогу суд відкладав розгляд вказаного клопотання.
01.10.2024 до суду надійшла заява від представника ОСОБА_4 , у якій він, зокрема, вказує на те, що датою винесення постанови про визнання речових доказів та визначення місця їх зберігання, якою посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , визнано речовим доказом та прийнято рішення про його зберігання у матеріалах кримінального провадження вказано 29.04.2024, що не відповідає дійсності.
У судове засідання, призначене на 02.10.2024, особи, які викликалися, не з'явилися.
Відповідно до ч. 1. ст. 172 КПК України неприбуття осіб, які викликалися, у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до протоколу огляду місця події 24 вересня 2024 у ОСОБА_4 було вилучено посвідчення водія № НОМЕР_1 . Клопотання про арешт вказаного посвідчення надійшло до суду 27 вересня 2024 року, тобто з порушенням строків встановлених ч. 5 ст. 171 КПК України. Водночас у випадку передбаченому ч. 5 ст. 171 КПК України питання щодо повернення майна повинно було вирішуватися слідчим або прокурором, а не судом.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події 24 вересня 2024 року посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 по базам НПУ має № НОМЕР_1 , натомість бланк посвідчення містить номер НОМЕР_4 , тобто наявні зміни номеру водійського посвідчення. Відповідно до пояснень, які були надані ОСОБА_4 начальнику ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, при отриманні водійського посвідчення у сервісному центрі МВС він помітив дефекти у номері водійського посвідчення, але з цією проблемою до сервісного центру не звернувся і вирішив виправити номер самостійно.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України передбачено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність використання даних речей, як доказів у кримінальному провадженні.
Що ж до того, що датою винесення постанови про визнання речових доказів та визначення місця їх зберігання, якою посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 , визнано речовим доказом та прийнято рішення про його зберігання у матеріалах кримінального провадження вказано 29.04.2024, що не відповідає дійсності, то з цього приводу суд зазначає, що це є очевидною опискою та не може впливати на розгляд клопотання про арешт майна у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1. ст. 172, ч. 6 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024226240000873 від 25.09.2024 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке на праві власності належить ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: посвідчення водія, серії НОМЕР_1 , видане ТСЦ 6341 від 04.08.2024, яке знаходиться в спеціалізованому експертному пакеті № НОМЕР_2 , з можливістю використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст складено 07.10.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1