Справа № 569/14167/24
1-кп/569/1806/24
04 жовтня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12024181010001040 від 23.04.2024 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, раніше судимого вироком Рівненського міського суду від 25.08.2022 року за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 22 квітня 2024 року близько 16 год. 15 хв., перебуваючи поблизу Рівненського ліцею № 13 Рівненської міської ради, що за адресою: вул. В. Червонія, 53 в м. Рівне, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно та в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу таємно викрав жилетку сірого кольору, вартістю 459,00 грн., яка належить ОСОБА_5 . Після чого покинув місце події із викраденим майном та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 459 грн. 00 коп.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході судового розгляду прокурором заявлено клопотання про закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 в зв'язку з набранням чинності змін до КУпАП, згідно з якими його діяння вже не є кримінально-караним.
Обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX (далі - Закон №3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 3028 грн.
Таким чином відповідно до ст. 51 КУпАП (в редакції Закону №3886-ІХ станом на 09.08.2024), крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто - 3028 грн.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія згаданого Закону №3886-ІХ має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Згідно ч. 1 ст. 479-2 КПК України, суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення крадіжки на суму, що становить менше 3028 грн.
Пунктом 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, визначено, що кримінальне провадження закривається, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Аналізуючи наведені положення законів, відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки).
Наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 3028 грн.
Оскільки Законом № 3886-ІХ підвищилась межа, з якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку, то вказані обставини є у даному випадку підставою для закриття кримінального провадження за п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Враховуючи наведене, суд приходить висновку про задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи, зокрема органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 42-4) (частина перша статті 44, стаття 44-1, частина перша статті 44-3, статті 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, 88-1, 89, 92, частина перша статті 106-1, стаття 106-2, частини четверта, сьома - дев'ята статті 121, частина третя статті 121-3, частини п'ята і сьома статті 122, частина перша статті 122-2, статті 122-2, 122-4, 122-5, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п'ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 127-1, частина третя статті 127-4, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 135-1, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 152-1, статті 154, 155, 155-2-156, частини перша - четверта статті 156-1, статті 156-2, 156-4, 159, 160, частини перша і третя статті 161-1, статті 162, 162-3, частина перша статті 163-17, статті 164-164-8, 164-10, 164-15-164-18, 165-1, 165-2, 166-14 - 166-18, 166-27, 172-4 - 172-9 (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), 172-9-1, 172-9-2, 172-10 і 172-19 (про правопорушення, вчинені поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану), 173 - 173-2, 173-4, 174, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178 - 181-1, 182 - 183-1, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 184-1, 184-2, 184-3 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-185-2, 185-4 - 185-9, 186, 186-1, 186-3, 186-5 - 187, 188-28, 188-47, 189 - 195-6, статті 204-1, 206-1, 212-6, 212-7, 212-8, 212-10, 212-12, 212-13, 212-14, 212-19, 212-20, 212-22-212-24).
З огляду на положення ст. 255 КУпАП, слід направити матеріали кримінального провадження до уповноваженого органу Національної поліції, для складання, за наявності для цього підстав, матеріалів про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП.
Процесуальні витрати на залучення експерта слід віднести на рахунок держави.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. ст. 284 - 288, 479-2 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12024181010001040 від 23.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження №12024181010001040 від 23.04.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Матеріали кримінального провадження направити до органу Національної поліції України для складання, за наявності для цього підстав, матеріалів про вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 травня 2024 року скасувати.
Речові докази:
- жилетку сірого кольору, яка поміщена в спец. пакет НПУ № PSP4345443, яка передана на зберігання до кімнати речових доказів Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області - повернути володільцю;
- відео записи з камер спостереження розміщених в приміщенні магазину "Наш магазин", що за адресою: м. Рівне, вул. Василя Червонія, 53, які знаходяться на диску формату "DVD-R" - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1