07.10.2024
Провадження №2/389/460/24
ЄУН 389/1933/24
07 жовтня 2024 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Берднікової Г.В.,
при секретарі - Чукановій О.А.
за участю позивача ОСОБА_1 , його представника - адвоката Вишні Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба в справах дітей Знам'янської міської радипро визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,-
Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій просить: визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вимоги обгрунтовані тим, що сторони по справі в період з листопада 2011 року по грудень 2023 року проживали разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька - ОСОБА_3 .. З 2020 року відповідач почала вести не відповідний спосіб життя, зв'язалась з сумнівною компанією та все частіше залишала доньку без нагляду, приходила додому в нетверезому стані. В грудні 2023 року сторони припинили спільне проживання та донька залишилась проживати разом із батьком та на даний час перебуває на його утриманні. Позивач стверджує, що він працевлаштований, має житло та постійний дохід, в той час як відповідач веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, не працює, вихованням та утриманням дитини не займається. Враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що відповідач не виконує належним чином свої батьківські обов'язки по вихованню та утриманню доньки, тому позивач змушений звернутись з даним позовом до суду.
Позивач та його представник - адвокат Вишня Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. В матеріалах справи міститься її заява, в якій вона вказала, що позовні вимоги не визнає, заперечує проти того щоб дитина проживала разом із позивачем. Разом з цим, відповідач відзиву на позов, зустрічного позову, будь-яких клопотань, заяв чи доказів, не подавала. З огляду на зазначене, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Ненадання відповідачем відзиву та доказів в обґрунтування своїх можливих заперечень проти позову, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що відповідає положенням ч.1 ст.280 ЦПК України.
Представник Органу опіки та піклування у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила дану справу розглядати без участі спеціаліста служби у справах дітей, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Заслухавши позивача, його представника, а також думку малолітньої ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Від спільного життя у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , де її батьками значаться позивач - ОСОБА_3 та відповідач - ОСОБА_2 (а.с.10).
З довідки наданої головою ЖБК №5 «Калинова» вбачається, що позивач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та до складу його сім'ї входить донька - ОСОБА_3 , вихованням та утриманням якої позивач займається з її народження та по теперішній час. Відповідач - ОСОБА_2 , хоч і зареєстрована за вищевказаною адресою, проте з грудня 2023 року у вказаній квартирі не проживає, участі у вихованні та утриманні дитини не приймає (а.с.29).
Характеристика з місця проживання свідчить про те, що ОСОБА_1 за весь час проживання за вищевказаною адресою проявив себе виключно з позитивного боку, скарг від сусідів на нього не надходило. Також зарекомендував себе як зразковий та люблячий батько, добрий сусід, що підтримує дружні стосунки в спілкуванні з оточуючими (а.с.31).
Договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_2 від 06 жовтня 2011 року, довідка про державну реєстрацію прав та реєстраційне посвідчення свідчать про те, що кв. АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.12;13;14-17).
Відповідно до Характеристики складеної відносно ОСОБА_1 вбачається, що з 2016 року останній працює на посаді майстра Дільниці №4 «Ритуал», займається організацією поховання померлих мешканців місті та загиблих військовослужбовців, складає звітну документацію. За період роботи на підприємстві зарекомендував себе як досвідчений керівник виробничої дільниці. Приділяє багато уваги новим працівникам, надає допомогу та ділиться досвідом. В колективі - комунікабельний, доброзичливий, приємний у спілкуванні з клієнтами та колегами. За період з 01 листопада 2023 року по 30 квітня 2024 року його дохід на займанній посаді склав 73702 грн. 87 коп. (а.с.19;20).
Згідно довідок з КНП «Знам'янський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Знам'янської міської ради та КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка», ОСОБА_1 у лікарів загальної практики сімейної медицини підприємства з хронічними захворюваннями та у лікаря-психіатра (наркогола) з приводу наявності психічного захворювання та на предмет вживання алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин на обліках не перебуває (а.с.24;25).
Відповідно до висновку затвердженого рішенням виконавчого комітету №-242 від 19 липня 2024 року орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Знам'янської міської ради Кіровоградської області вважає доцільним визначити постійне місце проживання ОСОБА_3 , 18 червня 2012 року разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47;48). Відомостей про те, що позивач зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, або своєю поведінкою може зашкодити розвиткові дитини судом не встановлено.
Допитана в судовому засіданні малолітня ОСОБА_3 пояснила, що не пам'ятає, коли востаннє бачила маму. Спілкуються лише телефоном, але дуже рідко ( не змогла пригадати, коли востаннє мати їй телефонувала). Висловила впевнене бажання проживати в подальшому з татом.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до частини першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Аналіз наведених норм права, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із суб'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.
При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 487/7241/18 (провадження № 61-22623св19).
З урахуванням того, що малолітня дитина проживає разом з батьком тривалий час, який здійснює за нею догляд, утримує, виховує, забезпечує духовний і моральний розвиток, а також враховуючи думку малолітньої дитини, й встановивши відсутність будь-яких виключних обставин, які б викликали необхідність розлучення доньки з батьком, суд вважає доцільним визначити місце проживання дочки ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_1 ..
При цьому, суд відзначає, що майбутнє проживання дитини за місцем проживання батька, не впливає на обсяг прав матері та не звільняє від обов'язків щодо дитини. Мати дитини не може бути позбавлена права на спілкування із своєю дитиною, незалежно від того, які відносини склалися між батьками дитини. Дитина має законне право знати хто є її рідною матір'ю, а також має право на спілкування із своєю матір'ю.
У відповідності з ч.2 ст.157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Мати й надалі залишається законним представником дітей і має такий же обсяг прав.
Відповідно до ч.1, 2 ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Крім того, відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Конвенція ООН про права дитини (прийнята й відкрита для підписання, ратифікації та приєднання резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, набула чинності для України з 27 вересня 1991 року), визначає пріоритет у суспільстві інтересів дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 6 Конвенції містить принцип щодо необхідності забезпечення у максимально можливій мірі виживання та здорового розвитку дитини.
Відповдіно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При вирішенні питання про стягнення аліментів, суд відповідно до ч.1 ст.182 СК України має враховувати: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності та враховуючи те, що позивач позов підтримує, відсутні дані стосовно незадовільного стану здоров'я відповідача чи знаходження на її утриманні інших дітей або непрацездатних членів сім'ї, яких вона зобов'язана утримувати, а також ненадання нею матеріальної допомоги на утримання дочки, яка знаходиться на утриманні позивача, матеріальне становище сторін, погоджуючись зі способом визначення аліментів у частці, суд вважає за необхідне позов в частині стягнення аліментів задовольнити частково, стягнувши з відповідача на утримання малолітньої дочки аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом, щомісяця, до повноліття дочки. На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім, враховуючи, що обов'язок по утриманню дитини, покладається також і на батька, оскільки обов'язки обох батьків по відношенню до дитини є рівними.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць, в силу ст.430 ЦПК України, підлягає негайному виконанню. Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на корить позивача підлягає стягнення, сплачений ним за подання до суду даного позову в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп..
Крім того, так як позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів, судовий збір в цій частині позову в сумі 1211 грн. 20 коп. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 274, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба в справах дітей Знам'янської міської радипро визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, задовольнити частково.
Встановити місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом, щомісяця, до повноліття дитини, розпочавши стягнення з 04 червня 2024 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп..
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Роз'яснити сторонам, що у відповідності до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).
Крім цього, за заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів. У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ст.186 СК України).
Статтею 185 СК України також визначено обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 РНКОПП: НОМЕР_3 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: служба в справах дітей Знам'янської міської ради, місцезнаходження: вул.М.Грушевського, 19, м.Знам'янка, Кропивницького району, Кіровоградської області.
Суддя Г.В. Берднікова