08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1567/24
381/3652/24
27 вересня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Соловей Г.В.,
за участю секретаря судових засідань Гапонюк І.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в порядку відеоконференції в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення коштів,-
29.07.2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася через свого представника адвоката Дзісь А.Р. з позовом через «Електронний суд» до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про стягнення коштів. В позові посилається на те, що є спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя спадкодавець мав право на перерахунок та виплату пенсії за рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року. Нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому позивач є спадкоємицею майна свого померлого батька. Згідно довідки розрахунків сума невиплаченої пенсії на виконання рішення суду становить 29067,48 грн.
Як зазначено в позові позивач в установлений законом строк вступила у спадщину після смерті ОСОБА_4 як спадкоємиця за законом. Отже успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України. Просить позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити. Стягнути з відпвідача недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_3 у розмірі 29067, 48 грн.
Ухвалою судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
09.08.2024 року через «Електронний суд» надійшло клопотання педставника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2024 року клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцвязку.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача до суду не з'явився про час слухання справи повідомлений належним чином, про що є розписки про отримання судових повісток.
У встановлений строк відзиву на позовну заяву до суду не надійшло, а тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , про що було видане свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 Бориспільським відділом ДРАЦС у Бориспільському районі Київської області від 03.05.2023 року.
Позивач ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 виданого відділом РАГС Гомельської області від 20.08.1965р.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом видане 17 січня 2024 року ОСОБА_5 , державним нотаріусом Першої бориспільської державної нотаріальної контори спадкоємицею зазначеною у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 . Свідоцтво зареєстровано в реєстрі за № 2-63.
Згідно Листа Головного управління пенсійного Фонду України у Київській області від 14.11.2023 року № 1000-0505-8/173997, адресований Бориспільській державній нотаріальній конторі Київської області на запит державного нотаріуса Світлани Бровченко, зазначено, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримував пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року по справі № 320/5430/22, залишок невиплачених коштів становить 29067,48 грн.
Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.01.2024 року після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 219/2023, але свідоцтво було видано лише на 2/3 часток квартири АДРЕСА_1 , щодо недоотриманих сум пенсій, яка належала спадкодавцю нотаріусом рішень не приймалося і свідоцтво про право на спадщину на борг по пенсії не видавалося. Як і не було відмовлено позивачу в отриманні свідоцтва про право на спадщину.
14.05.2024 позивач зверталася до відповідача щодо виплати заборгованості по пенсії після померлого ОСОБА_3 . Проте відповідач своїм листом рекомендував змінювати стягувача у виконавчому провадженні по виконанню зазначеного рішення.
Статтею 1216 ЦК України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Зміст частини 3 статті 52 даного Закону також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де у ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З наведених положень закону вбачається, що позивач має право на отримання коштів пенсії, яку за життя не отримав спадкодавець. При цьому у позивача виникло самостійне право на отримання спадкового майна.
Разом з цим суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів належних спадкодавцю. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої спадкодавцем пенсії, що належала йому за життя і залишилась недоотриманою, у зв'язку з його смертю, увійшла до складу спадщини. Відтак, позивач, прийнявши спадщину від померлого, має право на отримання усієї суми недоотриманої пенсії.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) надано правовий висновок, у якому зазначено, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Наведений правовий висновок є цілком релевантним до обставин у цій справі.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ч.ч. 1 - 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Позивач є спадкоємцем майна померлого, тому в дію вступають приписи ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 1227 ЦК України, що регламентують процедуру спадкування пенсійних виплат. Відтак, позивач має право на одержання недоотриманої батьком пенсії в порядку спадкування.
Такі висновки суду узгоджуються з висновками наведеними у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.10.2020 (справа №428/6685/19).
Разом з тим, звертаючись до суду з даним позовом позивачем та її представником не надано доказів про існування спору, а саме не надано будь-яких доказів про відмову позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію спадкодавця.
Так, Листом Головне управління пенсійного Фонду України у Київській області від 14.11.2023 року № 1000-0505-8/173997 повідомили державного нотаріуса Бориспільської державної нотаріальної конторі Київської області що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київській області та отримував пенсію та на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 року по справі № 320/5430/22 має залишок невиплачених коштів становить 29067,48 грн, при цьому державним нотаріусом не було видано свідоцтво про право на спадщину, як і не було відмовлено у його видачі.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ст. 1298 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини. Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Стаття 34 ЗУ «Про нотаріат» містить вичерпний перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси.
Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (ст. 46 Закону).
Також слід зазначити, що за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 недоотриману пенсію в сумі 29067,48 грн, однак доказів про те, що дані кошти увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 , позивачем надано не було (свідоцтво про право на спадщину не видавалося), як і не було надано відмови нотаріуса про включення вказаних коштів до спадкового майна.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цих Кодексом випадках.
Статтею 43 ЦПК України серед іншого визначено, що учасники справи зобов'язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані у справі сукупні докази, вважає, що позов є передчасним та не обґрунтований і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268,280-282 ЦПК України, на підставі ст.ст. 15,16, 1216, 1218, 1220, 1227,1268, 1269, 1271, 1296, 1298 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідент.номер: НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: Київська область, м. Фастів вул. Саєнка Андрія, 10 про стягнення коштів залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 04.10.2024 року
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий суддя Г.В.Соловей