08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/1504/24
381/3431/24
30 вересня 2024 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Соловей Г.В.,
з участю секретаря Гапонюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Фастів Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
16.07.2024 року позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кудіна А.В. звернулися до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 13.05.2023 році між ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 20585-05/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.
03.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений Договір факторингу, за яким до ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20585-05/2023.
27.12.2023 року між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, відповідно до умов якого ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників. ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернув та має заборгованість в розмірі 22625,00 грн.
Крім того, 10.02.2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 74841751, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу кредитні кошти. В свою чергу, позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.
14.06.2021 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників. ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, а відповідач кредит за Договором у повному обсязі не повернув та має заборгованість в розмірі 8693,33 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами кредиту в загальному розмірі 31318,33 грн а також судові витрати по справі.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 29.07.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
04.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача надіслав відзив на позовну заяву в якому вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що наявна в матеріалах справи копія договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вона підписувалася електронним цифровим підписом уповноваженою на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Тому, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатись електронним документом (копією електронного документу), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору. Таким чином, Позивачем не доведено факту укладення сторонами договору від 13.05.2023 року № 20585-05/2023, від 10.02.2022 року № 74841751, що в свою чергу, свідчить про те, що сторонами не було погоджено розмір та умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати процентів та відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань. Крім того, розрахунки суми боргу, які містяться у позові не є зведеними документами, які не були погоджені з відповідачем і не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами, вважаю, що Позивач не довів наявність у Відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту у розмірі, зазначеному у розрахунках. Також, надані Позивачем Витяги не містить підписів сторін, що уклали договір факторингу, а містить лише підпис представника ТОВ “ФК “ЄАПБ», що свідчить про те, що витяг виготовлено Позивачем самостійно і, що Позивач може зазначити у вказаному витязі будь-яку інформацію, на власний розсуд. Підсумовуючи викладене представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.
09.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача надіслала відповідь на відзив в якому просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зазначивши, що у відповідності до умов договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору. Отже, підписавши договір, Позичальник посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Наведене вище, у свою чергу свідчить про належне укладення кредитних договорів, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін. Таким чином, обставини, на які посилається представник Відповідача у Відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог - є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладених правочинів. Також, просила відмовити відповідачу у стягненні витрат на правову допомогу
В судове засідання представник позивача не з'явився, просили справу розглянути у відсутність їх представника.
В судове засідання відповідач та його представник не з'явилися, повідомлявся вчасно та належним чином про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяв чи клопотань про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
При розгляді справи, судом встановлено, що 13 травня 2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 20585-05/2023. Договір підписано електронним підписом позичальника (W8551).
Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 360 днів, тобто до 06.05.2024 року (п. 1.1, 1.2 Договору). За користування кредитом клієнт сплачує Товариству 2,50 % на добу (п. 1.4.1 Договору).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-4009.
Відповідно до листа АТ «Райффайзен Банк» від 05.09.2024 року № 81-15-9/8526-БТ, ОСОБА_1 належить рахунок № НОМЕР_2 (карта № НОМЕР_3 ). Факт зарахування на вказану карту кредиту у розмірі 5000 грн підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 .
03.07.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» був укладений Договір факторингу, за яким до ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 20585-05/2023.
27.12.2023 року між ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу, відповідно до умов якого ТзОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передало, а ТзОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право вимоги до боржників, вказаними в реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 27122023-2 від 27.12.2023 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредиту № 20585-05/2023 на загальну суму заборгованості 22625,00 грн.
10.02.2022 року між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 74841751. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) - hxaRY3PTA1.
Відповідно до умов Договору відповідачу надано позику у загальній сумі 14652,00 грн на строк 30 днів, процентна ставка 1,99 % (фіксована), з зазначенням строку надання позики 10.02.2022 та датою повернення 12.03.2022 року, знижена процентна ставка 0,597%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70 %, орієнтовна річна процентна ставка 642,22 %, орієнтовна загальна вартість позики становить 17276,17 грн.
Вказана сума позики зарахована на рахунок відповідача - 11.02.2022 року.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до вимог якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» передає за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників між ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» і боржниками.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осібборжників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (платою за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» було відступлено, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийнято право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором позики № 74841751 на загальну суму заборгованості 8693,33 грн.
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7,12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.
Як зазначив представник позивача, відповідачем були порушенні умови договорів і за ним рахується заборгованість за кредитним договором № 20585-05/2023 від 13.05.2023 року в розмірі 22625,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 17625,00 грн, за договором позики № 74841751 від 10.02.2022 року в розмірі 8693,33 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 6131,13 грн, заборгованість за відсотками - 2562,20 грн.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Згідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).
Згідно ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах встановлених договором.
За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України), а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
При цьому, належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв'язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.
Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об'єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.
Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.
Згідно з ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем. При цьому, суд, при розгляді вказаної справи бере до уваги, що відповідач отримав та користувався вказаними коштами, що стверджується матеріалами справи, тобто використовував їх на власний розсуд, а тому суд вважає, що відповідач знав, що кошти взяті в борг та підлягають поверненню на умовах визначених позивачем, як і не спростовано наявності боргу та не наведено власного контр розрахунку, відтак поданий позивачем розрахунок суми боргу суд вважає правильним та таким, що достовірно підтверджує наявну заборгованість відповідача перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані у справі докази, суд дійшов висновку, що факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору знайшов своє підтвердження при розгляді справи і є підставою, відповідно до змісту договору, наданого позивачем розрахунку боргу та вимог чинного законодавства для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 3028,00 грн.
Витрати відповідача на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн слід залишити за ним відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. 4,11,12,13,76-81,89,141,263,265,268 ЦПК України, на підставі ст.526,610,611,1049,1054 ЦК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент.номер - НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_5 у АТ “ТАСкомбанк» заборгованість в загальному розмірі 31318,33 грн, яка складається з заборгованості за кредитним договором № 20585-05/2023 від 13.05.2023 року в розмірі 22625,00 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 17625,00 грн, за договором позики № 74841751 від 10.02.2022 року в розмірі 8693,33 грн, яка складається з: заборгованість за основною сумою боргу - 6131,13 грн, заборгованість за відсотками - 2562,20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 03.10.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В.Соловей