Справа № 366/2847/24
Провадження № 3/366/2003/24
04.10.2024 смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції №1 (смт. Іванків) Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
19.09.2024 справи надійшли до суду.
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 240662 від 14.09.2024, по суті правопорушення зазначено таке:
14.09.2024 року о 16 год. 50 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив відносно ОСОБА_2 домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме ліз в бійку та ображав її нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 за викликом суду не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, причин своєї неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Таку поведінку суддя розцінює як обраний спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням зазначеного, суддя приходить до висновку про розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми в своїй сукупності, та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення діянь психологічного характеру (образи та погрози), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному та фізичному здоров'ю потерпілої особи, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства.
Його провина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 240662 від 14.09.2024;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.09.2024;
- копією постанови судді Іванківського районного суду Київської області від 15.03.2024 (набрала законної сили 26.04.2024), згідно з якою на ОСОБА_1 накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність.
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Обираючи вид і міру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , який до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП притягається не в перше, при цьому, будучи особою, на яку накладене адміністративне стягнення у виді штрафу, повторно вчинив однорідне правопорушення, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 , після накладення відносно нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не знову вчинив аналогічне правопорушення, тому, накладення стягнення у виді штрафу за вчинення цього правопорушення на переконання судді є недоцільним, оскільки це не виховає ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також не зможе запобігти вчиненню нових правопорушень як ним самим, так і іншими особами, з урахуванням чого, відносно ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, тим більше що в силу ст. 32 КУпАП відсутні обставини, за яких відносно нього не може бути застосований такий вид адміністративного стягнення.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Враховуючи положення ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 2 КУпАП, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори України» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Конституційного Суду України № 10-р/2018 у справі № 1-12/2018 (3911/15) від 23.11.2018 року, рішення ЄСПЛ у справах «Швидка проти України» (Заява № 17888/12) від 30.10.2014 року, «Мессіна проти Італії (№ 2)» (Messina v. Italy (no. 2), «Енеа проти Італії» (Enea v. Italy) [ВП], заява № 74912/01, п. 73 та п. 74, ECHR 2009), постанова про накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту підлягає виконанню після набрання нею законної сили.
Питання судових витрат суддя вирішує в порядку ст. 40-1 КУпАП, якою передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_1 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», тому з нього слід стягнути суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 173, 173-2, 245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком 5 діб, з його утриманням під вартою у визначеному органом Національної поліції місці.
Строк відбування адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання для відбування адміністративного стягнення, після набрання цією постановою законної сили.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок)
отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її вручення.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян