07.10.24 363/3256/24
(додаткове)
07 жовтня 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області в складі: головуючої судді Дьоміної О.П., секретаря Ходасевич Д.К., розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгороді заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Улибіної В.О. про ухвалення додаткового рішення про розподіл (стягнення) судових витрат у адміністративній справі за №363/3256/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
В провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала вищевказана адміністративна справа.
Так, 23.09.2024 року Вишгородським районним судом Київської області винесено рішення по даній справі, яким задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, скасовано постанову за №606 від 18.06.2024 року за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка була винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605, 60 грн.
25.09.2024 до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Улибіної В.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок бюджетних асигнувань, судових витрат на правову допомогу у розмірі 8 000 грн.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26.09.2024 року призначено до судового розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Улибіної В.О. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, на 07.10.2024 року на 14 год. дня в залі судових засідань Вишгородського районного суду Київської області з повідомленням сторін.
Позивача та представник позивача у судове засідання не з'явились, при цьому до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву 07.10.2024 року, в якій просив суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1500 грн.
Вирішуючи питання про можливість розгляду заяви за відсутності учасників провадження суд враховує їх належне повідомлення про день, час та місце розгляду заяви, наявність заяви представника позивача про розгляд заяви за її відсутності, наявність заяви представника відповідача, а також те, що відповідно до положень ч. 3 ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось згідно з вимогами ч. 4 ст. 229 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Так, згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, виходячи з вимог ст. 252 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав для винесення додаткового рішення у справі.
Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Під час розгляду заяви встановлено, що суд, задовольняючи позов у наведений вище спосіб, не вирішив питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, про що позивачем було заявлено під час розгляду справи.
Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За ч. 3 ст. 132 КАС України - до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів ч. ч. 1-5 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, ч. 7 ст. 139 КАС України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень ч. 9 ст. 139 КАС України - при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року у справі за №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Така правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі за №826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі за №810/3806/18, від 31.03.2020 року у справі за №726/549/19.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 21.03.18 року у справі за №815/4300/17, від 11.04.18 року у справі за №814/698/16, від 18.10.18 року у справі за №813/4989/17.
Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги надано до матеріалів справи копії таких документів: договору за №25/06/2024 про надання правової допомоги який 25.06.2024 року укладено між адвокатом Улибіною В.О. та ОСОБА_1 , додаткової угоди за №1 до договору про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 25.06.2024 року від 23.09.2024 року, актів наданих послуг за договором про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 25.06.2024 року від 22.07.2024 року та від 25.09.2024 року, платіжних інструкцій за №205499442 від 26.06.2024 року та за №215870546 від 25.09.2024 року згідно яких ОСОБА_1 перерахував адвокату Улибіній В.О. грошові кошти в загальній сумі 8 000 грн. в рахунок оплати за договором за №25/06/2024 про надання правової допомоги.
Згідно з актом наданих послуг за договором про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 22.07.2024 року адвокатом Улибіною В.О. в інтересах клієнта ОСОБА_1 у межах справи за №363/3256/24 були надані наступні послуги: підготовка, написання, подання та відправка позовної заяви до суду, вартість якої становить 6 000 грн.
Згідно з актом наданих послуг за договором про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 25.09.2024 року адвокатом Улибіною В.О. в інтересах клієнта ОСОБА_1 у межах справи за №363/3256/24 були надані наступні послуги: участь у судовому засіданні 23.09.2024 року (1 година) - 2 000 грн.
При цьому, згідно з п. 3 договору про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 25.06.2024 року: за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 6 000 грн. за підготовку позовної заяви про визнання протиправним та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за №606 від 18.06.2024 року. Оплата інших послуг адвоката оплачується у розмірах погоджених з клієнтом шляхом укладання додаткової угоди до договору.
23.09.2024 року між адвокатом Улибіною В.О. та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду за №1 до Договору про надання правової допомоги за №25/06/2024 від 25.06.2024 року якої сторони погодили з 23.09.2024 року викласти п. 3 Договору про надання правової допомоги №01/06/2023 від 01.09.2023 року у наступній редакції: «за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі: підготовка, написання, подання та відправка позовної заяви до суду, вартість такої послуги становить - 6 000 грн., за участь у судовому засіданні - 2 000 грн. (в порядку КАС України), за підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу - 4 500 грн.»
Так, судом встановлено, що додатковою угоду за №1 від 23.09.2024 року сторони погодили внести зміни до договору про надання правової допомоги №01/09/2023 від 01.09.2023 року, а згідно матеріалів справи представництво адвокатом Улибіною В.О. клієнта ОСОБА_1 здійснюється на підставі договору за №25/06/2024 від 25.06.2024 року, а тому суд не приймає до уваги зазначену додаткову угоду.
Таким чином, враховуючи, що п. 3 договору за №25/06/2024 від 25.06.2024 року сторони погодили, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 6 000 грн. і оплата інших послуг адвоката оплачується у розмірах погоджених з клієнтом шляхом укладання додаткової угоди до договору, а належної додаткової угоди, яка б підтверджувала погодження сторонами оплати інших послуг адвоката до матеріалів справи не долучено, суд не вбачає підстав для стягнення інших витрат на правову допомого, окрім тих, які погоджені п. 3 Договору.
Водночас, суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.
Суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду справи за №363/3256/24 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на обсяг наданих послуг, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до
2 000 гривень.
Отже, враховуючи зміст позовних вимог та характер наданих адвокатських послуг, суд дійшов до висновку про те, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню в сумі
2 000 гривень. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.
Враховуючи викладене, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат, пов'язаних з правничою допомогою по справі, підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, суд,-
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Улибіної В.О. - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя: О.П. Дьоміна