Справа №601/1809/24
Провадження № 2-др/601/16/24
07 жовтня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Коротича І.А.,
за участю секретаря судового засідання Бончик А.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 601/1809/24 за позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2024 року у справі № 601/1809/24, позов ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,- задоволено. Вирішено: стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду, що спричинена внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у сумі 99840 (дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 30 (тридцять) копійок та судовий збір в розмірі - 1211 гривень 20 копійок.
04 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у даній справі у розмірі 25 000.00 гривень.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.
За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно п. 1 частини 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Позивачу ОСОБА_2 правничу допомогу надавав адвокат Мельниченко Микола Сергійович, на підставі договору про надання правової допомоги від 15.05.2024 та ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВТ № 1049213.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 02.10.2024 до Договору про надання правової допомоги від 15.05.2024 та опису робіт на виконання умов договору № 349/24 від 15.05.2024, позивач ОСОБА_2 сплатила адвокату Мельниченку М.С. - 25 000.00 гривень.
Адвокатом Мельниченко М.С. надані наступні послуги: консультація (2 години) - 3000.00 грн.; підготовка правової позиції та вивчення матеріалів, документів, наданих клієнтом (2 години) - 4000.00 грн.; пошук судової практики, формування судової перспективи та підготовка правової позиції по справі (4 години) - 8000.00 грн.; складення процесуальних документів (позовна заява) та формування додатків ( 5 годин) - 10 000.00 грн. Загалом за справою - 25 000.00 грн.
Згідно частини 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно частини 6 статті 137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.
Оскільки адвокатом Мельниченко М.С. документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на правничу допомогу у даній справі.
Керуючись ст. 141, 142, 258-261, 270, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 601/1809/24,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_2 , - 25 000.00 (двадцять п'ять тисяч) гривень у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів в порядку ст. 354 ЦПК України.
Головуючий: