Справа № 1-312/2000
Провадження № 5/466/3/24
30 травня 2024 року м.Львів
Суддя Шевченківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
встановив:
До Шевченківського районного суду м.Львова надійшла заява ОСОБА_2 про скасування арешту майна.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
З аналізу ст.ст.171-174КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна/власник майна тощо/; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт.
Проте, заявник звернувся до судді із заявою про скасування арешту майна, однак не долучив до заяви відповідну ухвалу про арешт майна, засвідчену належним чином, та доказів того, що ОСОБА_2 дійсно є власником арештованого майна.
Беручи до уваги, що заява про скасування арешту майна подана без додержання вимог ст. 174 КПК України, суд приходить до висновку, що таку слід повернути для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.170-175 КПК України,
постановив:
Заяву ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути особі, яка її подала.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до судді, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1