Справа №452/3620/24
27 вересня 2024 року м.Самбір
Слідчий суддя Самбірського міськрайонного суду ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 (далі - дізнавач) про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (далі - ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024142290000113 від 13 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України (далі - КК України),-
Клопотання складено дізнавачем 26 вересня 2024 року та того ж дня погоджено із прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_4 (далі - прокурор).
27 вересня 2024 року клопотання надійшло до суду.
В клопотанні слідчого зазначено, що 12 червня 2024 року до Самбірського РВП ГУНП у Львівській області надійшла письмова заява ОСОБА_5 про те, що 12 червня 2024 року о 09год. 45 хв. її зять ОСОБА_6 неподалік зупинки у с. Надиби Самбірського району Львівської області спричинив їй тілесні ушкодження.
За цим фактом розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024142290000113 від 13 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Дізнавач, посилаючись на те, що ОСОБА_6 заперечує факт побиття ОСОБА_5 , в клопотанні прохає надати дозвіл на тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які перебувають у володінні оператора рухомого (мобільного) телекомунікаційного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , стосовно мобільного номера НОМЕР_1 , яким користується ОСОБА_6 , а також зобов'язати забезпечити надання слідчим доступу до інформації про роздруківки даного номеру в період часу з 09 червня 2024 року по 13 червня 2024 року в філії мобільного оператора, з прив'язкою до місцевості, в тому числі абонентів «Б» (місце розташування базових станцій співрозмовників на момент з'єднання), із зазначенням дзвінків «нульової» тривалості, інших технічних з'єднань, з можливістю її вилучення (здійснення виїмки) на носії інформації.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, - дізнавач та прокурор в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлені належним чином засобами електронного зв'язку, будь-яких клопотань до суду не надали.
Особа, у володінні якої знаходяться документи, - представник ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду клопотання повідомлений належним чином засобами електронного зв'язку.
За таких обставин, судове засідання проведено без участі вказаних осіб та без застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження,що не суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Суд, перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, прийшов до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 131 КПК України передбачено, що заходами забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Статтею 160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором. При цьому, у клопотанні зазначаються, зокрема конкретні речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати, підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи, значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні, можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Частиною 5 статті 163 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Крім того, як вбачається з ч.6 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Відповідно до вимог п.7 ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Згідно п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг зобов'язані здійснювати захист конфіденційності електронних комунікацій відповідно до Конституції України та закону.
Відповідно до ч.1 ст.119 Закону України «Про електронні комунікації» постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо персональних даних споживача, факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг, змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем, обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), у тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг, даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі про розташування термінального обладнання. Зазначена вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію, до комунікаційного центру « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та екстрених служб за телефонними номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 та НОМЕР_6 , даних про спроби виклику між певними кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі про невдалі спроби виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерване з'єднання.
Згідно ч.1 ст.121 Закону України «Про електронні комунікації» доступ до інформації про споживача, факти надання електронних комунікаційних послуг, у тому числі до даних, що обробляються з метою передачі такої інформації в електронних комунікаційних мережах, здійснюється виключно на підставі рішення прокурора, суду, слідчого судді у випадках та порядку, передбачених законом.
Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що Самбірським РВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за №12024142290000113 від 13 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Згідно з клопотанням дізнавач просить надати тимчасовий доступ до документів (в тому числі електронних), які містять охоронювану законом таємницю та перебувають у володінні оператора рухомого (мобільного) телекомунікаційного зв'язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », із наданням доступу до інформації про з'єднання абонентського номера НОМЕР_1 із посиланням на те, що вказаним номером користується ОСОБА_6 ..
Разом з тим, до клопотання дізнавачем не долучено жодних доказів на підтвердження того, що саме ОСОБА_6 користується абонентським номером НОМЕР_1 , з урахуванням ще й того, що у письмових поясненнях ОСОБА_6 , наданих дізнавачу, останнім зазначено інший належний ОСОБА_6 абонентський номер мобільного телефону.
Згідно стст.7,14,15 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться таємниця спілкування та невтручання у приватне життя.
Під час кримінального провадження кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування.
Під час кримінального провадження кожному гарантується невтручання у приватне (особисте і сімейне) життя.
Ніхто не може збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію про приватне життя особи без її згоди, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оцінюючи ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, слідчий суддя бере до уваги положення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), згідно з якими кожен має право на повагу до свого приватного життя, органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Слідчий суддя зазначає, що тимчасовий доступ до інформації, яка знаходиться у постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг, має бути пропорційним до цілей його здійснення та достатньо обґрунтованим.
Слідчий суддя вважає, що в даному клопотанні дізнавача не обґрунтовано підстави втручання у приватне спілкування особи без відповідного підтвердження належності абонентського номера саме ОСОБА_6 , а тому таке втручання в даному разі буде здійснюватися з порушенням норм ст.159 та ст.162 КПК України, вимоги яких слідчим виконані не в повному обсязі.
За наведених вище обставин слідчий суддя прийшов до переконання, що клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись стст.131,159-165 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання дізнавача СД Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають у володінні Приватного акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у зв'язку з розслідуванням кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024142290000113 від 13 червня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1