Справа № 444/2532/24
Провадження № 3/444/1330/2024
02 жовтня 2024 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Мікула В. Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з УПП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспортні дані та ІПН судом не встановлено, -
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 09.06.2024 року о 21 год. 30 хв. в м.Жовкві по вул. Вокзальній, 26А керував транспортним засобом марки VOLKSWAGEN PASSAT, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою.
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зважаючи на обов'язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінюєдокази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується: 1) протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 815142 від 09.06.2024 року; актом огляду на стан сп'яніння, направленням, рапортом, та іншими матеріалами справи.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичнийогляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції..
Вина ОСОБА_1 полягає в тому, що вінкерував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння і відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, щознижують увагу та швидкість реакції.
Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення є вірною.
Обставин, які б обтяжували чи пом'якшували відповідальність ОСОБА_1 не встановлено.
Обираючи вид та міру стягнення правопорушнику, суд враховує пом'якшуючі та обтяжуючі відповідальність обставини, а саме характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу ОСОБА_1 відносно якого відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія, а відтак приходжу до висновку, що до останнього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.
З врахуванням всіх у сукупності вищеперелічених обставин місця, способу вчинення правопорушення, та відповідно до п. 28 ППВСУ від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду Українивід 19 грудня 2008 року N 18 позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122 2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення. Згідновимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовийзбір» від 08.07.2011 року, (в останній діючій редакції) ставки судового збору у разіу хвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб, що становить 605,60грн.
Керуючись ст. ст. 27, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 284, 287, 294, 307, 308, 310 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
ОСОБА_1 , визнативинним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцятьтисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Постанова судді у справі про адміністративнеправопорушенняможе бути оскарженапротягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Суддя: Мікула В. Є.