ЄУН: 336/5531/24
Провадження №: 1-кп/336/1031/2024
7 жовтня 2024 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . уродженця м. Удачний Мирнинського району республіки Саха (Якутія) рф, громадянина України, який перебуває на посаді розвідника розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону номера обслуги 3 військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 . раніше судимого:
-28.02.2024 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, -
Наказом командира військової частини (по стройовій частині) НОМЕР_1 від 27 липня 2023 року № 215 військовослужбовця за мобілізацією солдата ОСОБА_5 призначено на посаду розвідника номера обслуги 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, відповідними Указами Президента України ОСОБА_6 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_5 відповідно до вимог ст.ст. 9. 11. 16. 49. 127. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України. Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
Разом з цим, солдат ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
07.08.2023 приблизно о 21:00 год., в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, без поважних причин, самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 після чого свої службові обов'язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцезнаходження до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв та незаконно перебував за межами місця служби до 09.05.2024, a саме до моменту затримання органом досудового розслідування.
Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю, про обставини скоєного дав відповідні написаному вище свідчення, згідно яких він, будучи військовослужбовцем на посаді розвідника номера обслуги 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 07.08.2023 приблизно о 21:00 год. самовільно залишив місце служби, а саме місце дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 . У скоєному щиро розкаявся.
Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фктичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 408 КК України, як дезертирство, тобто самовільне залишення місця служби, з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, судом визнано його щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказану обставину, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії особливо тяжких злочинів, фактичні обставини вчиненого, що полягли у свідомому дезертирстві в умовах воєнного стану, суд враховує і особу винуватого, склад його сім'ї та стан здоров'я: не інвалід, характеризується задовільно, має постійне місце проживання.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі на найнижчій межі санкції закону про кримінальну відповідальність.
Крім того, зважаючи на те, що обвинувачений був засуджений вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2024 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, яке не відбув, йому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю вироків у відповідності до вимог ст. 71 КК України.
На думку суду, покарання, що призначається, буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів як ним самим, так й іншими особами, тобто досягне мети, передбаченої ст. 50 КК України.
Обвинуваченому кримінальному провадженні був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, підстави якого натепер не відпали, отже він має бути залишеним без змін до набрання вироком суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69, 75, 408 КК України, ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
В порядку ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до вказаного призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.02.2024 року призначити ОСОБА_5 за сукупністю вироків остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 9 травня 2024 року.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити той самий - тримання під вартою.
Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_5 строк попереднього ув'язнення в період часу з 9 травня 2024 року по день набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити обвинуваченим, захисникам, потерпілим, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинуваченим, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також роз'яснити право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя ОСОБА_1