Номер провадження 2/243/866/2024
Номер справи 243/2462/24
04 жовтня 2024 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді - Агеєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кобець О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі наказу № 29 Про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію спадкодавця, -
ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію спадкодавця.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 .
Після його смерті залишилася спадщина, в тому числі недоотримана його батьком пенсія, яку він прийняв, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
22 червня 2021 року він отримав видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина на яку видано Свідоцтво складається з недоотриманої ОСОБА_2 пенсії в сумі 294690,43 грн..
Позивач звернувся до відповідача з заявою від 24.06.2024 в якій просив виплатити йому недоотриману пенсію після смерті ОСОБА_2 за весь період, однак відповідачем надано відповідь де зазначено, що ОСОБА_2 було зупинено виплату пенсії після 0,1.03.2016 та за життя він не звертався до пенсійного фонду з заявою про відновлення виплати пенсії. 01.01.2021 пенсійну справу ОСОБА_2 закрито у зв'язку з його смертю.
Нарахування суми недоотриманої ОСОБА_2 пенсії ГУПФУ і Донецькій області відбулося відповідно до ч.1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за період з 23.06.2018 по 31.12.2020.
З даними твердженнями відповідача позивач не згоден, оскільки до положення статей ст.ст.328, 1216, 1218, 1227 ЦК України та ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зазначає, що законодавством не визначено строк протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів, та зауважуючи, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
Просить суд, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому у нарахуванні недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 по дату смерті, а також зобов'язати нарахувати та виплатити йому в порядку спадкування за законом недоотримані за життя ОСОБА_2 пенсійні виплати за період з 01.03.2016 по 16.12.2020 без обмежень будь - яким строком.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ОСОБА_3 у наданому відзиві на позов зазначила, що за матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.08.2014 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з дислокацією у м. Маріуполі (далі - Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.
Виплата пенсії проведена по 29.02.2016.
Нарахування пенсійних коштів за березень 2016 року в сумі 3288,43 грн. Головним управлінням було проведено, але кошти не виплачені пенсіонеру у зв'язку з призупиненням виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення.
ОСОБА_2 особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не звертався.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2021 у зв'язку зі смертю пенсіонера 16.12.2020.
Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - Нотаріус) Гармаш Ю.В. Відповідачем проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 та у березні 2021 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 294690,43 грн за період з 17.03.2018 по 31.12.2020.
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 24.06.2021 року із заявою №5843 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернувся Позивач.
За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 269896,44 грн за період з 23.06.2018 по 31.12.2020 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
Пенсія ОСОБА_2 за життя за період 01.04.2016 по 16.03.2018 не нараховувалась.
Механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати (далі-пенсійні виплати за минулий період) внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений «Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», в тому числі недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 (далі - Порядок 1165).
Відповідно до Порядку 1165 пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.
Пенсійні виплати за минулий період згідно з Порядком 1165 проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 Порядку 1165, відповідно до бюджетного розпису.
Таким чином, зазначену суму недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 обліковано Головним управлінням та включено до переліку отримувачів виплат за минулий період станом на 1 січня 2022 року.
Сума коштів на погашення заборгованості з виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 та 2023 роки.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167.
Протягом 2022 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в листопаді 2022 року - в розмірі 530,00 грн та в грудні 2022 року - в розмірі 2,18 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами).
Протягом 2023 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2093,00 грн, у жовтні 2023 року - 1303,00 грн, у листопаді 2023 року - 4,10 грн та у грудні 2023 року - 0,62 грн.
Залишок нарахованої недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 станом на 12.04.2021 складає 265406,22 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на сьогодні ще не затверджено.
Проте подальша виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до означеного Порядку №1165.
Усі вищевказані дії Відповідача свідчать, що з його сторони відсутня протиправна бездіяльність, що усі дії Відповідача направлені на те, щоб в рамках діючого законодавства України Позивач отримав належні йому пенсійні виплати за минулий період.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку № 1165 цей Порядок застосовується як до виплати пенсій за минулий період (тобто не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати), так і до пенсійних виплат, які мають бути стягнути з Відповідача за рішенням суду. Тобто вимоги даного Порядку № 1165 застосовуються як до отримувачів пенсійних виплат за минулий період, які не зверталися до суду, так і до тих, які матимуть на руках рішення суду, яке набрало законної сили.
Задоволення позовних вимог Позивача призведе до так званого «задвоєння» виплати суми боргу, оскільки після набрання законної сили відповідного рішення суду виконавчий документ про стягнення пенсійних виплат з Відповідача на користь Позивача має виконуватися через органи державного казначейства України, які, в свою чергу, на виконання судового рішення вносять Позивача до відповідного списку щодо пенсійних виплат. «Задвоєння» сум відбуватиметься у зв'язку з тим, що у Відповідача немає підстав для виключення Позивача із переліку отримувачів пенсійних виплат за минулий період.
З урахуванням викладеного, вважаємо, що оскільки Відповідачем не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно Позивача, то підстави для задоволення позовних вимог Позивача відсутні.
З урахуванням наведеного, просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 до суду надав відповідь на відзив, в якому пояснив, що відповідач не визнає його позовні вимоги, однак, разом з тим зазначає, що згідно приписів ст.1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦКУ).
Суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності, входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦКУ).
Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - Нотаріус) Гармаш Ю.В. Відповідачем проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 та у березні 2021 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 294690,43 грн за період з 17.03.2018 по 31.12.2020.
24.06.2021 року із заявою №5843 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_1 .
За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 269896,44 грн. за період з 23.06.2018 по 31.12.2020 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
Протягом 2022 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в листопаді 2022 року - в розмірі 530,00 грн та в грудні 2022 року - в розмірі 2,18 грн.
Протягом 2023 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2093,00 грн, у жовтні 2023 року - 1303,00 грн, у листопаді 2023 року - 4,10 грн та у грудні 2023 року - 0,62 грн.
Залишок нарахованої недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 складає 265406,22 грн.
Вважає такі посилання відповідача безпідставними, оскільки ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не застосовується при спадкуванні недоотриманої пенсії, а застосування порядку 1165 при виплаті йому успадкованої пенсії незаконним.
Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Згідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав є визнання права.
В судовому засіданні було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
На витребувану судом інформацію, Київський державний нотаріальний архів за №3229/01-17 від 30.09.2024 надав інформацію, що відповідно до спадкової справи 2/2021, заведеної ОСОБА_4 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , заяву про прийняття спадщини надав ОСОБА_1 .
Також Київський державний нотаріальний архів надав копію Свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.06.2021 ОСОБА_4 - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , за реєстровим №1016 та копію Довідк Пенсійного фонду України в Донецькій області від 18.03.2021 щодо недоодержаної пенсії ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом видане приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гармаш Ю.В. від 22.06.2021, зареєстрованого в реєстрі за № 1016, спадкова справа №2/2021, слідує, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадщина на яку видане свідоцтво складається з грошових коштів (недоотриманої пенсії) в сумі 294690,43 грн., що належала спадкодавцю на підставі довідки № 0580-12-8/10996 від 18 березня 2021 року, виданої Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.
Відповідно до відомостей ГУ ПФУ в Донецькій області, наданих на запит ОСОБА_1 пенсія ОСОБА_2 з 01.03.2016 по день смерті не нараховувалась, заборгованість за цей період відсутня. Пенсія була призупинена після співставлення баз одержувачів пенсій з базою внутрішньо переміщених осіб, зареєстрованих в Управлінні соціального захисту населення.
Період з 23.06.2018 по 31.12.2020 та сума заборгованості 269896,44 грн. розрахована відповідачем за три роки з моменту зверненні позивача до відповідача з заявою про виплату недоотриманої пенсії.
Виплата буде здійснюватися в межах відповідного фінансового ресурсу у порядку постановою КМУ від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Так, за результатом розгляду наданих 24.06.2021 ОСОБА_1 документів, нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 269896,44 грн. за період з 23.06.2018 по 31.12.2020 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 1167.
Протягом 2022 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в листопаді 2022 року - в розмірі 530,00 грн. та в грудні 2022 року - в розмірі 2,18 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 631 (зі змінами).
Протягом 2023 року відповідно до Порядку 1165 проведено виплату коштів на погашення заборгованості в межах бюджетних призначень в липні 2023 року - в розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року - 2093,00 грн, у жовтні 2023 року - 1303,00 грн, у листопаді 2023 року - 4,10 грн та у грудні 2023 року - 0,62 грн.
Залишок нарахованої недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 станом на 12.04.2021 складає 265406,22 грн.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік ще не затверджено.
Подальша виплата означених коштів буде проводитись після прийняття бюджету Пенсійного фонду України на 2024 рік за умови виділення коштів та в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до означеного Порядку №1165.
Разом, з тим, суд не може погодитися з такими посиланнями відповідача.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов'язана з його суб'єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати).
Саме тому у членів сім'ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім'ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Відповідно до ст. 52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Як зазначається позивачем за змістом позовної заяви та визнається відповідачем за змістом відзиву на позов, спадкодавець ОСОБА_2 був пенсіонером та перебував на обліку в ГУ ПФУ Донецької області як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території. Згідно зі статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється, зокрема, у разі смерті пенсіонера. Рішення стосовно припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з інших підстав суду не надано, в той час як відповідач зазначає про “призупинення» виплати пенсії спадкодавцеві з 01.04.2016 та вказує, що за поновленням виплати пенсіонер не звертався, тому пенсія йому не нараховувалася.
Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Однак, відповідно до статті 92 Конституції України (норми якої є нормами прямої дії та водночас мають найвищу юридичну силу) виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).
Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи наведено у абзаці першому частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 №1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Так, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.
Відповідно до ст. 2 Закону України від 18.01.2018 № 2268-VІІІ “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях » визначено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
Жодним законом України не визначено такої підстави для припинення пенсії, як відсутність у особи її реєстрації як внутрішньо переміщеної особи, не підтвердження місця фактичного проживання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 243/3505/16-ц, постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 243/5697/16-ц, постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 227/2802/16-ц та у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 638/8368/19 зазначено про те, що, підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України.
Таким чином, посилання відповідача, що спадкодавець за життя не виявив бажання поновити йому виплату пенсії та не звертався з відповідною заявою до відповідача, тому пенсія не отримана з вини пенсіонера, не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведене. Отже, призначена спадкодавцеві довічна пенсія за віком у спірний період нараховувалася, обліковувалася (її розмір був збільшений під час періоду невиплати), але не була виплачена.
Розглядаючи наявні у матеріалах справи докази щодо наявності недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 30.12.2020 суд виходить з наступного.
За матеріалами електронної пенсійної справи ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.08.2014 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з дислокацією у м. Маріуполі (далі - Головне управління) як внутрішньо переміщена особа та отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону №1058.
Виплата пенсії проведена по 29.02.2016.
Нарахування пенсійних коштів за березень 2016 року в сумі 3288,43 грн. Головним управлінням було проведено, але кошти не виплачені пенсіонеру у зв'язку з призупиненням виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі обміну інформацією з органами соціального захисту населення.
ОСОБА_2 особисто до органів Пенсійного фонду України за поновленням виплати пенсії не звертався.
Пенсійна справа знята з обліку з 01.01.2021 у зв'язку зі смертю пенсіонера 16.12.2020.
Для надання відповіді на лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу (далі - Нотаріус) Гармаш Ю.В. Відповідачем проведено розрахунок сум недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058 та у березні 2021 року надіслана довідка Нотаріусу про суму недоотриманої пенсії в розмірі 294690,43 грн за період з 17.03.2018 по 31.12.2020.
За даними ІКІС ПФУ: Підсистеми «Звернення» 24.06.2021 року із заявою №5843 щодо виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 звернувся Позивач.
За результатом розгляду наданих документів нараховано недоотриману пенсію у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 у розмірі 269896,44 грн. за період з 23.06.2018 по 31.12.2020 з урахуванням вимог частини першої статті 46 Закону №1058.
Пенсія ОСОБА_2 за життя за період 01.04.2016 по 16.03.2018 не нараховувалась.
Слід зазначити, що Рішення про скасування вже призначеної довічної пенсії спадкодавцеві ОСОБА_2 суду не надано, за змістом наданих пояснень таке рішення відповідачем не приймалось, в той час як було вирішено призупинити виплату пенсії спадкодавцеві з 01.04.2016, однак пенсія за березень 2016 року була нарахована, однак не виплачена, що визнається відповідачем, про що зазначено у відзиві на позовну заяву, таким чином, пенсія ОСОБА_2 не виплачувалася з 01.03.2016 року.
Отже, в даному випадку, призначена довічна пенсія спадкодавця мала обліковуватися в будь-якому разі, навіть за умови її не нарахування та не виплати (внаслідок призупинення виплати).
Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем з огляду на вимоги ст. 46 вищезазначеного Закону № 1058, відомостей про заборгованість пенсії за період з 01.03.2016 по 16.03.2018 для видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусу не надав, в той час як надав відомості позивачу про наявність нарахованої та невиплаченої пенсію за період з 17.03.2016 по 31.12.2020 у сумі 294690,43 грн..
Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки право позивача на вищевказану суму недоотриманої пенсії посвідчене свідоцтвом про право на спадщину, яке в контексті положень ст.66 Закону України Про нотаріат є процесуальним нотаріальним актом, що засвідчує перехід права власності на майно спадкодавця до спадкоємця та є для спадкоємця основним правовстановлюючим документом. На час розгляду справи свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним не визнано, неоспорене та є чинним, доказів визнання його недійсним чи внесення до нього змін відповідачем не надано.
За таких обставин, сума недоотриманої пенсії, яка увійшла до складу спадщини, відповідає сумі, визначеній нотаріусом у свідоцтві про право на спадщину, та становить 294690,43 грн.
Що ж до посилань відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, якою затверджено Порядок виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, суд звертає увагу на такі обставини.
У силу абзацу другого пункту 1 названого Порядку, пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, що набрали законної сили, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України на відповідну мету, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік.
Пунктом 4 згаданого Порядку передбачено, що пенсійні виплати за минулий період згідно з цим Порядком проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до переліку станом на 1 січня відповідного року. На забезпечення пенсійних виплат за минулий період щомісяця спрямовується частина бюджетних призначень, передбачених абзацом другим пункту 1 цього Порядку, відповідно до бюджетного розпису.
Розмір пенсійної виплати за минулий період отримувачам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, визначається в сумі, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому здійснюється пенсійна виплата за минулий період, але не може бути більшим від належної до виплати отримувачу суми, що обліковується в переліку отримувачів.
У разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у розмірі, передбаченому абзацом другим цього пункту, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
За результатами виконання бюджету Пенсійного фонду України за дев'ять місяців відповідного року зазначений в абзаці другому цього пункту розмір пенсійної виплати за минулий період може бути збільшений пропорційно залишку бюджетних призначень, але не може перевищувати належної до виплати суми, що обліковується в переліку отримувачів.
Отже, Порядок 1165 визначає додаткові умови виплати недоотриманої пенсії у зв'язку із смертю пенсіонера з числа внутрішньо переміщених осіб та осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України і не були взяті на облік як внутрішньо переміщені особи на контрольованій Україною території, що не передбачені Конституцією України та Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Конституційний Суд України у Рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якого належить прийняття законів.
У свою чергу, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Водночас, за змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
Конституційне поняття Закон України, на відміну від поняття законодавство України, не підлягає розширеному тлумаченню. За загальним правилом закон - це нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, який приймається відповідно до особливої процедури парламентом та регулює найважливіші суспільні відносини. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін.
Таким чином, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
Суд враховує, що Верховною Радою України не приймались зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з приводу особливостей виплати недоотриманої пенсії пенсіонерів, які є внутрішньо переміщеними особами.
Суд вважає необхідним звернути увагу на ту обставину, що у разі застосування Порядку 1165 виплата недоотриманої пенсії, належної спадкодавцеві, відбудеться щомісячними платежами у розмірі, що не перевищуватиме розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і лише у разі достатності відповідних бюджетних призначень, а фактично виплата відбулася у 2022 році лише 2 рази у сумах: 530 грн. у листопаді 2022 року та 2,18 грн. у грудні 2022 року , а також у 2023 році лише 5 разів: 557,32 грн. у липні 2023 року, 2093,00 грн. у вересні 2023 року, 1303,00 грн. у жовтні 2023 року, 4,10 грн. у листопаді 2023 року та 0,62 грн. у грудні 2023 року, а всього виплачено спадщини за 2022 та 2023 рік у розмірі 4490,22 грн.
Отже, зазначеною постановою звужуються права на отримання неодержаних за життя пенсійних виплат спадкодавця ОСОБА_2 , як внутрішньо переміщеної особи у порівнянні з встановленим законом порядком отримання недоотриманої пенсії інших осіб. В силу статті 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні від 06.09.2012 непряма дискримінація - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Крім того, відповідно до частин першої - другої статті 8 цього Закону розроблення проектів нормативно-правових актів здійснюється з обов'язковим урахуванням принципу недискримінації; з метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що містять ознаки дискримінації, проводиться антидискримінаційна експертиза проектів нормативно-правових актів; результати антидискримінаційної експертизи проектів нормативно-правових актів підлягають обов'язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання (прийняття) відповідного нормативно-правового акт; обов'язковій антидискримінаційній експертизі підлягають проекти законів України, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, що розробляються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними колегіальними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Як визначено статтею 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, є одним з головних завдань цивільного судочинства.
Положенням ст.10 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Броньовський проти Польщі зазначив, що принцип верховенства права, на якому будується Конвенція, та принцип законності, про який ідеться в статті 1 Першого протоколу, вимагає від держав не лише поважати і застосовувати, у передбачуваний і узгоджуваний спосіб, запроваджені ними закони, а ще й - що безпосередньо випливає з цього обов'язку - забезпечувати правові та практичні умови для втілення їх в життя.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України від 14.10.2010 зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про виплату позивачу недоотриманих сум пенсії згідно Порядку 1165, адже наведене свідчить про невиконання державою взятих на себе позитивних зобов'язань.
Окрім того, відповідачем не визнається за позивачем право власності на недоотриману пенсію спадкодавця ОСОБА_2 за період з 01 березня 2016 року по 16 березня 2018 року, який не охоплюється свідоцтвом про право на спадщину. На вказану суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , відповідачем відомостей нотаріусу не надано, без чого нотаріус був позбавлений можливості видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відповідно до п. 4.14. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє, крім іншого, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.
Оскільки відповідач не визнає наявність у нього заборгованості перед спадкодавцем, відомостей про спірну заборгованість не надав нотаріусу для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, тобто вказані обставини у їх сукупності унеможливлюють виконання нотаріусом своїх повноважень щодо видачі такого свідоцтва, отже додаткове звернення позивача до нотаріуса за видачею їй свідоцтва про право на спадщину за законом як обов'язкова передумова для звернення до суду не вимагається.
Отже, оскільки за життя батько позивача недоотримав пенсію з 01.03.2016 по 31.12.2020 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняв спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набув право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї недоотриманої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо обмеження виплати пенсії трирічним терміном, є протиправними, а тому слід зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити недоотриману пенсію, як таку, що увійшла до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 саме за період з 01.03.2016 по 16.03.2018, оскільки за період з 17.03.2018 по 30.12.2020 відповідачем нарахована пенсія на за цей період видано свідоцтво про право на спадщину.
Також суд вважає належним зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області виплатити пенсію ОСОБА_1 без обмеження будь - яким строком за період з 17.03.2018 по 31.12.2020 у сумі 290200,21 грн. на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом (294690,43 грн. успадкована відповідно до свідоцтва про право на спадщину - 4490,22 грн. виплачена пенсія ОСОБА_1 у 2022 та 2023 роках).
За викладених обставин, суд встановивши, що ОСОБА_1 має право на спадкове майно - пенсію за віком ОСОБА_2 за період з 01.03.2016 без обмеження будь-яким строком, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивача, як спадкоємця, на отримання належного йому спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася не отриманою ОСОБА_2 за життя за період з 01.03.2016 по 30.12.2020.
Таким чином, щодо недоотриманої пенсії за період з 01.03.2016 по 16.03.2018 слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_5 недоотриману пенсію ОСОБА_2 , саме за цей період без обмежень будь-яким строком, який не охоплюється свідоцтвом про право на спадщину, та зобов'язати відповідача виплатити недоотриману спадкодавцем ОСОБА_2 пенсію за період 17.03.2018 по 31.12.2020 у сумі 290200,21 грн., який охоплюється свідоцтвом про право на спадщину, без обмежень будь-яким строком.
Таким чином, суд приходить до висновку задоволенні вимоги позивача в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн..
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.15,16,25,328,1216,1217, 1218, 1227,1261 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 353, 355, 356 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію спадкодавця - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період з 01 березня 2016 року по 16 березня 2018 року, без обмежень будь-яким строком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом недоотриману за життя ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за період з 17 березня 2018 року по 30 грудня 2020 року, без обмежень будь-яким строком, у сумі 290200,21 грн. (двісті дев'яносто тисяч двісті грн. 21 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: Донецька область, Краматорський район, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Повне судове рішення складено 04 жовтня 2024 року.
Головуючий:
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду
Донецької області О.В. Агеєва