Справа № 523/11252/24
Номер провадження 3/523/4453/24
"02" жовтня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шкуренков М.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області, у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу серії ААД №808792 від 13 червня 2024 року ОСОБА_1 вмінено порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, а саме в тому, що він, о 22 годині 11 хвилину 13 червня 2024 року, керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia А7», н/з НОМЕР_1 , по вул. Слобідська, в м. Одесі, на вимогу працівника поліції відмовився пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками: бліде забарвлення обличчя.
При складенні 13 червня 2024 року протоколу ОСОБА_1 відмовився від надання особистих пояснень, його підписання та отримання копії. Про час і місце судового засідання був повідомлений через його захисника. В судове засідання не прибув, про поважність причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
За заявою представника ОСОБА_1 , адвоката Войни А.А., від 25.07.2024 року, останній мав змогу ознайомитися з матеріалами справи та зробити відповідні копії.
Адвокатом Войною А.А. подано заперечення в письмовому вигляді проти протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що матеріали по справі про адміністративне правопорушення складено із порушеннями.
В судове засідання 02 жовтня 2024 року ОСОБА_1 та його представник, адвокат Война А.А. не з'явились.
Вивчивши матеріали справи, а саме протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №808792 від 13 червня 2024 року, письмові пояснення захисника, довідку інформаційного порталу Національної поліції України, відеозапис працівників поліції, направлення на огляд, суд прийшов до наступного.
ААД №808792 від 13 червня 2024.
Проте погодитись із обставинами, викладеними у протоколі серії ААД № 731232 від 12.06.2024 року неможливо з огляду на наступне:
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Обов'язок доведення вищезазначених обставин покладається на орган поліції, який склав протокол. Витребувати виключно за власною ініціативою можливо наявні вищезазначені докази суддя не вправі, оскільки суд є безстороннім та незаінтересованим органом державної влади, на який не покладено функцію зібрання обвинувальних доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи надійшли до суду у вигляді протоколу, його другого примірника, інформаційних довідок органу МВС (про не притягнення ОСОБА_1 до аналогічної відповідальності протягом останнього року та наявність посвідчення водія про право керування транспортними засобами категорій «В», «В1», «С», «С1» з 11 жовтня 2000 року), направлення ОСОБА_1 на відповідний огляд до КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської обласної ради та диску з відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції. Інші докази до справи не долучено.
Підставою для направлення в змісті протоколу та письмового направлення зазначено одну таку ознаку, як неприродна блідість обличчя, що є вкрай суперечливим, оскільки, ознака була виявлена візуально в темний час доби.
Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 , водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Отже, об'єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, а суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає умисну форму вини.
Так, у п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП).
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп'яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп'яніння, які передбачені пунктом 3, 4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп'яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов'язку проходити огляд на стан сп'яніння. Разом з тим, поліцейським до матеріалів справи не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції щодо виявлення ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 .
При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан наркотичного сп'яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.
Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, обов'язковими для доведення у своєму взаємозв'язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп'яніння; факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.
В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Під час дослідження відеозапису з нагрудних камер поліцейських, який міститься в матеріалах справи, не виявлено в поведінці ОСОБА_1 таких ознак, які б свідчили про можливе перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 вів себе адекватно для подій зафіксованих в протоколі.
Також на вказаному відеозаписі зафіксовано, що поліцейський майже одразу після зупинки запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, при цьому вони обидва впізнали одне одного, оскільки поліцейський ОСОБА_2 раніше вже складав адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_2 під відеофіксацію також повідомив, що хоче, аби ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння цього разу, оскільки попереднього разу останній відмовився, що викликає сумнів у неупередженості працівника поліції.
Крім того, відповідна ознака наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 поліцейським не встановлювалась, а лише перерахувалась.
Ці обставини вказують на необґрунтованість вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, оскільки лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп'яніння, останній повинен на вимогу поліцейського пройти відповідний огляд.
Як вбачається із відеозапису (таймер з 22:13 години) поліцейський одразу після зупинки транспортного засобу, не повідомляючи підставу зупинки транспортного засобу, одразу пропонує пройти ОСОБА_1 огляд на стан наркотичного сп'яніння, хоча на відео чітко видно, що поведінка ОСОБА_1 абсолютно спокійна та адекватна.
Отже, жодних обґрунтованих підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження експертизи на стан наркотичного сп'яніння у працівника поліції не було взагалі.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02),«Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідно виходити з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
З огляду на сукупність вищевказаних доказів, винність ОСОБА_3 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку не доведена поза розумним сумнівом.
Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №808792 від 13 червня 2024 року, складений щодо ОСОБА_1 не можливо визнавати таким процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Це в свою чергу свідчить про те, що матеріали даної справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП - не здобуто, а ті що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, слід оцінити критично з наведених вище обставин.
Відповідно до ст. 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких пунктом 1 визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 34, 38, 130, 247, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя, -
Адміністративне провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд міста Одеси на протязі 10 діб з дня винесення.
Суддя: