Справа № 523/15139/24
Номер провадження 3/523/5948/24
"03" жовтня 2024 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю: секретаря судового засідання - Подуфалової А.С., захисника Ільницького В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП,
Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 24.08.2024 року о 14:50 годині ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , біля будинку №146 по вул. Південна дорога в м. Одесі, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, забезпечив участь свого захисника - адвоката Ільніцького В.І.
В зв'язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 та з урахуванням позиції захисника Ільніцького В.І., суддя в порядку ст.268 КУпАП вирішив здійснити розгляд справи за відустності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі матеріалів.
03.10.2024 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Ільницький В.І. направив до суду свої письмові пояснення як захисника та письмові пояснення ОСОБА_1 , та просив закрити провадження про притягнення до адміністративної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В судовому засіданні захисник своє клопотання підтримав та просив задовольнити.
Завданнями Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Незважаючи на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддею встановлено, що винність вказаної особи у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП, повністю доказана та підтверджується наступними дослідженими матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №117095 від 24.08.2024 року, в якому наведені обставини порушення ОСОБА_1 приписів п.2.1.А «Правил дорожнього руху», за що він притягається до відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП, під час складення якого будь-яких зауважень чи заперечень на дії працівників поліції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не висловлював (а.с. - 1);
- постановою серії ЕНА №1967092 від 21.04.2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за яким ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП (а.с. - 4);
- результатами відтворення під час вивчення матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, у яких зафіксовано безперервний перебіг подій вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та обставин складення працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення за участю цієї особи (а.с. - 5).
Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відтворений відеозапис обставин оформлення працівниками поліції матеріалів справи на місці зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , відповідає вимогам ст.251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейськими до суду доказів є виконанням покладеного на них обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис містить безперервний перебіг подій та стосується безпосередніх дій ОСОБА_1 . Вказаний відеозапис переданий до суду Управлінням патрульної поліції в Одеській області для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо вказаної особи та зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до означеної норми закону.
Суддею не приймаються до уваги пояснення ОСОБА_1 від 01.10.2024 року, надані захисником, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції. Так, в своїх поясненнях ОСОБА_1 вказує, що в день обставин викладених у протоколі, а саме 24.08.2024 року, рухаючись на транспортному засобі марки «Mitsubishi» по вул. Південна дорога в м. Одесі, в другій смузі, за кермом перебував його друг, ім'я якого назвати він не може, а сам він сидів на передньому пасажирському сидінні. Побачивши попереду них автомобіль з увімкненою аварійною сигналізацією, вони не одразу зрозуміли що сталась дорожньо-транспортна пригода та хотіли об'їхати його через праву смугу. Проте друг, попри наявність водійського посвідчення категорії «B», не має достатніх навичок керування транспортним засобом у місті, тому автомобіль під його керуванням декілька разів заглушився. Так як, ОСОБА_1 , не мав права сідати за кермо, порадившись на місці, останній та його друг вирішили звернутись за допомогою третьої особи. Розуміючи, що на місце дорожньо-транспортної пригоди мають приїхати працівники поліції, а у друга ОСОБА_1 могли виникнути проблеми через неофіційну відпустку (із пояснень ОСОБА_1 - він також військовослужбовець), друг нібито покинув автомобіль, а ОСОБА_1 сів за кермо.
Проте, як вбачається з відеоматеріалів, під час розмови з інспектором поліції, ОСОБА_1 перебував саме на водійському сидінні, з пристебнутим паском безпеки, а на передньому пасажирському сидінні була розміщена сумка, з якої останній на вимогу поліцейської достав свої документи. Дані обставини свідчать про те, що в транспортному засобі окрім ОСОБА_1 , інші особи не перебували. До того ж, на відео (час запису на диску 1 - 7хв. 35 сек., 10 хв. 14 сек., 10хв. 35 сек.) під час розмови з поліцейською, ОСОБА_1 не оспорював того факту, що саме він керував транспортним засобом та неодноразово висловлював свою згоду з вчиненим правопорушенням.
За наведених підстав, клопотання захисника Ільницького В.І. про закриття провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП - не підлягає задоволенню, як необґрунтоване та таке, що суперечить дослідженим матеріалам справи.
Згідно п.2.1.а «Правил дорожнього руху України», водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст.126 КУпАП регламентовано, що повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, чи керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
У ч.1 ст.28 означеного Кодексу, вказано, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Вирішуючи питання щодо накладення на ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суддя враховує положення п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14, за якими оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додатковеадміністративне стягнення за вчинення відповідних правопорушень. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається з розглядуваного протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №117095 від 29.08.2024 року, транспортний засіб марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , а відтак й у випадку застосування до ОСОБА_1 додаткового адміністративного стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, будуть порушені майнові права іншої особи, що є неприпустимим.
На підставі викладеного та в силу положень ст.33 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, суддя враховує характер та обставин інкримінованого правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану і збройної агресії рф проти України та повторно протягом року після вчинення ідентичного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, ступінь вини ОСОБА_1 та його особу - є військовослужбовцем, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 12-13, 23, 27, 33, 40-1, 126, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу, зі стягненням судового збору у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі гривень 605,60 гривень.
Зобов'язати ОСОБА_1 здати посвідчення водія на його ім'я до УПП в Одеській області ДПП.
У разі ухилення ОСОБА_1 від здачі посвідчення водія, яке посвідчує його право на керування транспортними засобами, то строк позбавлення його права керування усіма видами транспортних засобів строком на 5 (п'ять) років, обчислювати з дня здачі або вилучення посвідчення водія уповноваженими працівниками Національної поліції України.
Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 та до УПП в Одеській області ДПП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя: В.В.Шурупов