про відмову в забезпеченні доказів
30 вересня 2024 року 320/43673/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., за участю секретаря судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши у судовому засіданні заяву представника позивача про забезпечення доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,-
за участю представників сторін:
представник позивача - Коломієць Т.О.
представник відповідача 1 - не з'явився
представник відповідача 2 - не з'явився
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Києві, Центральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії яким ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) визначено придатним до військової служби,
- зобов'язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України провести повторну військово-лікарську комісію відносно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 в частині призову на направлення для проходження військової служби ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
- визнати протиправним та скасувати наказ військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
- зобов'язати Військову частину виключити солдата ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2 ) зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
26 вересня 2024 року Київським окружним адміністративним судом адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26 вересня 2024 року представником позивача подано до суду заяву про забезпечення доказів, в якій просить суд витребувати:
- від ІНФОРМАЦІЯ_3 копію Наказу в частині призову на направлення для проходження військової служби (мобілізації) ОСОБА_1 ;
- від військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 копії постанови ВЛК та результати лабораторних досліджень і висновки лікарів, а саме: копію постанови, що винесена за результатами медичного огляду військово- лікарської комісії відносно ОСОБА_1 , копію рішення (постанови) військово-лікарської комісії відносно ОСОБА_1 , копії показників аналізів ОСОБА_1 , отриманих за результатами проведення військово-лікарської комісії (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначення групи крові та резус-належність, результати рентгенологічного обстеження органів грудної клітки, ЕКГ.), копії висновків лікарів: хірурга, терапевта, невропатолога, психіатра, офтальмолога, оториноларинголога, стоматолога, дерматолога за наслідками проведення військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , копію медичної картки із даними результатів обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми ОСОБА_1 ;
- від військової частини НОМЕР_2 (через систему «СЕДО» ІНФОРМАЦІЯ_3 : Наказ військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) в частині зарахування до списків особового складу військової частини ОСОБА_1 ;
- від Оболонського УП ГУ НП у м. Києві: результати розгляду звернення на лінію « 102» ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , дружина Позивача, докази - додаток 7) про протиправне позбавлення свободи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 міста Києва 28.08.2024,
- від Міністерства Оборони України: результати розгляду звернення на «гарячу лінію» « 1512» ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , дружина Позивача додаток 7) про протиправне позбавлення свободи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 міста Києва 28.08.2024.
В судове засідання, призначене на 30 вересня 2024 року з'явився представник позивача, представники відповідачів не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши заяву про забезпечення доказів та дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За визначенням, наведеним у статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За частиною другою статті 72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частин першої - третьої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 114 КАС України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 115 КАС України суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.
Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 116 КАС України у заяві про забезпечення доказів зазначаються:
- докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;
- обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
За приписами ч. 5 ст. 117 КАС України за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
За змістом наведених норм обов'язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Обов'язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.
Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, застосовується у тих випадках, коли існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18 вказала, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування та заборони вчиняти певні дії щодо них, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення доказів представником позивача не зазначено обставини, які б давали підстави вважати, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів за місцем їх знаходженням, в разі визнання їх належними доказами у справі під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим.
Суд зазначає, що подана заява про забезпечення доказів не містить жодних посилань на ризики чи загрози того, що докази про забезпечення яких порушує питання позивач, можуть бути утрачені чи їх подання стане згодом неможливим або утрудненим.
Водночас, суд зазначає, що процедура витребування доказів не є тотожною процедурі забезпечення доказів, що не було враховано представником позивача при зазначенні у заяві про неможливість самостійного отримання доказів, про забезпечення яких він просить у заяві.
Отже, заява про забезпечення доказів повинна містити виклад обставин, які свідчать про небезпеку втрати доказів або неможливість чи ускладнення подання доказів у майбутньому.
Саме це відрізняє заяву про забезпечення доказів від звичайного клопотання про витребування доказів.
Тобто, зазначена заява про забезпечення доказів не відповідає критеріям, визначеним статтею 114 КАС України.
На виконання ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки щодо застосування норм права, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року по справі №9901/385/19 (адміністративне провадження № 11-929заі19), від 22 серпня 2019 року по справі №9901/385/19 (адміністративне провадження № П/9901/385/19) та від 3 липня 2019 року по справі №9901/845/18 (адміністративне провадження № П/9901/845/18) тощо.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що матеріали заяви про забезпечення доказів не свідчать про те, що докази, які позивач просить забезпечити будуть втрачені або огляд доказів під час судового розгляду справи стане неможливим або утрудненим, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 72, 73, 77, 80, 114-117, 242, 248, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення доказів - відмовити повністю.
Повний текст ухвали складено та підписано 30 вересня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295-297 КАС України.
Суддя Кочанова П.В.