30 вересня 2024 року № 640/5683/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, в якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.11.2021 р. за № 2600-0205-8/177753 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із її заявою від 29. 10. 2021 р.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), як судді Київського апеляційного господарського суду у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідками, виданими Північним апеляційним господарським судом від 28.10.2021 р. № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150 про розмір суддівської винагороди, визначеній станом на 18.02.2020 р., з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р.
21.02.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
03.05.2022 Окружним адміністративним судом м. Києва було отримано відзив відповідача,у якому він просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що розмір складових суддівської винагороди, зокрема, посадового окладу працюючого судді з 01.01.2021 року не змінився, підстави для перерахунку, відсутні.
13.05.2022 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов повторний відзив відповідача, який є ідентичний за змістом відзиву від 03.05.2022 року.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, адміністративну справу № 640/5683/22 було передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Щавінському В. Р.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позову позивачка зазначила, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Вказала, що враховуючи рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, судді України, які перебувають у відставці, мають беззаперечне право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання залежно від зміни розміру складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді.
Оскільки з 19.02.2020 змінились складові суддівської винагороди, то виникли правові підстави для проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте, відповідачем рішенням № 2600-0205-8/177753 від 09.11.2021 протиправно відмовлено позивачу у здійсненні такого перерахунку .
Вважаючи таку відмову відповідача у перерахунку щомісячного грошового утримання необґрунтованою та протиправною, позивачка звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву, відповідач зазначає, що розмір складових суддівської винагороди, зокрема, посадового окладу працюючого судді з 01.01.2021 року не змінився, підстави для перерахунку відсутні.
У свою чергу, позивачка подала відповідь на відзив, у якій, зокрема, наголошує про незаконність та необґрунтованість рішення, прийнятого відповідачем.
Також позивачка вказує, що вона є суддею у відставці, вийшла у відставку до запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів та отримує грошове утримання судді у відставці, а, отже, набула право на здійснення перерахунку цього утримання у зв'язку із зміною винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Після визнання неконституційним положень пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, позивачка, як суддя у відставці, набула право на перерахунок розміру її щомісячного довічного грошового утримання, виходячи з розміру суддівської винагороди, обчисленої відповідно до ст. 135 та підпункту 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, які визначають розмір суддівської винагороди працюючого судді, тому посилання відповідача про відсутність підстав для проведення перерахунку грошового утримання судді у відставці на підставі довідок, наданих Північним апеляційним господарським судом від 28.10.2021 р. № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150, не є правомірним.
Позивачка зазначає, що питання перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання суддів у відставці прямо врегульовано ч.4 ст.142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402 - VIII, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Позивачка звертає увагу, що зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами, тобто, для виконання вимог ч. 4 ст. 142 Закону немає ніякої необхідності у додатковому нормативно-правовому акті чи роз'ясненні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 Рішенням Київської міської Ради народних депутатів за № 32 від 25.10.1994 р. обрана суддею Харківського районного суду м. Києва та Наказом Харківського районного суду м. Києва № 1135/ 7 від 11.11.1994 р. призначена на зазначену посаду.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.11.2001р. до 26.07.2002 р. ОСОБА_1 працювала на посаді судді новоутвореного Дніпровського районного суду м. Києва.
ОСОБА_1 постановою ВРУ від 11.07.2002 року № 106-IV обрана на посаду судді безстроково та з липня 2002 року по грудень 2016 року обіймала посаду судді Київського апеляційного господарського суду та відповідно є суддею у відставці, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці позивачки.
Наказом Київського апеляційного господарського суду № 506-к від 13.12.2016 року позивачка з 16.12.2016 р. звільнена з посади судді Київського апеляційного господарського суду, у зв'язку із виходом у відставку, відповідно до рішення Вищої ради юстиції від 08 грудня 2016 року № 3108/0/15-16 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Київського апеляційного господарського суду у відставку».
Судом встановлено, що позивачка з 17.12.2016 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в м. Києві та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІІІ.
У зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму та зміною розміру суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивачка звернулася до Головного управління ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150 від 28.10.2021 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виданої Північним апеляційним господарським судом.
Листом від 03.11.2020 року №14-1/111/20 позивачку було повідомлено, що відповідно до Указу Президента України «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року № 454/2017 Київський апеляційний господарський суд ліквідовано та утворено Північний апеляційний господарський суд. Відповідно до акту прийому-передачі номенклатурних справ відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу від 02.11.2018 Київський апеляційний господарський суд передав до Північного апеляційного господарського суду, зокрема, особові справі суддів у відставці в т. ч. і Вашу. Відтак, Північний апеляційний господарський суд вправі видавати Довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, які працювали в Київському апеляційному господарському суді.
Позивачкою була отримана Довідка № 07.1-12/150 від 28.10.2021, яка видана Північним апеляційним господарським судом відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, про те, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 223 337,50 грн, у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн; доплата за вислугу років 78 825,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137,50 грн.
Також, позивачкою була отримана Довідка № 07.1-12/149 від 28.10.2021, яка видана Північним апеляційним господарським судом відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, про те, що станом на 01.01.2021 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 223 337,50 грн, у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн; доплата за вислугу років 78 825,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137,50 грн.
Рішенням від 09.11.2021 № 2600-0205-8/177753 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ОСОБА_1 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило позивачці у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці за заявою № 16163 з тих підстав, що розмір складових суддівської винагороди, зокрема, посадового окладу працюючого судді з 01.01.2021 року не змінився, підстави для перерахунку, відсутні.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що відповідно до положень ч. 1 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2102 грн. Ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами з 01 січня 2021 року - 2102 грн.
Позивачка не погодилась з описаним вище рішенням від 09.11.2021 № 2600-0205-8/177753 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та вирішила оскаржити його до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 р. № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150 встановлено, що:
- станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 223 337,50 грн, у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн; доплата за вислугу років 78 825,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137,50 грн.;
-станом на 01.01.2021 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці становить 223 337,50 грн, у тому числі: посадовий оклад 131 375,00 грн; доплата за вислугу років 78 825,00 грн; доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 13 137,50 грн.
Частиною 1 статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулюється Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII.
Згідно з ч.1 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016р. у справі №4-рп/2016, встановлено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналогічні положення також містяться у ч. 4 ст.142 Закону України від 02.06.2016року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до частини 1 статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Частиною 5 статті 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII передбачено певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, підпунктом 1 пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII, встановлено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, для судді місцевого суду з 1 січня 2020 року - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (пункт 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII).
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" від 16.10.2019року №193-IX, який набрав чинності 07.11.2019року, виключено п.п. 22, 23 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII , якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом. До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41-45, ст.529; 2015р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами).
Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII, встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41-45, ст.529; 2015р., №№18-20, ст.132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90% суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Досліджуючи правове поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний суд України у мотивувальній частині Рішення №18-рп/2011 від 14 грудня 2011року, вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999року №6-рп/99, від 20 березня 2002року №5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01 грудня 2004року №19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005року №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007року №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів); рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008року, а також у рішенні №2-р/2020 від 18 лютого 2020року.
Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18 лютого 2020року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016року №1402-VIII зі змінами.
Так, у вказаному рішенні Конституційним Судом зазначено, що згідно з положеннями пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010р., №№41- 45, ст.529; 2015р., №№18- 20, ст.132 і з наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону".
Право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуттям прав на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 листопада 2013року №10-рп/2013).
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом; такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці; право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості; щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу; конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію не допущення впливу або втручання у здійснення правосуддя; конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання); статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя (абзаци п'ятий, шостий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013року №3-рп/2013).
Конституційний Суд України також констатував, що розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів, які не проходили оцінювання за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності та вийшли у відставку, відрізняється від розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які вийдуть у відставку після успішного проходження такого оцінювання. Отже, судді, які вже перебувають у відставці та досягли шістдесятип'ятирічного віку, з об'єктивних причин не мають можливості пройти кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді і пропрацювати після цього три роки, що є обов'язковою умовою для отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII.
Конституційний Суд України, серед іншого, зазначає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016року №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України що до гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України. У зв'язку з викладеним, п.25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року №1402-VIII, якою було передбачено право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу, визнано неконституційними.
Згідно пункту 3 Рішення Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020року положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016року №1402-VIII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Разом з цим, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України, яким визнаються неконституційними відповідні норми законодавства, тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів правовідносин до яких застосовуються (застосовувалися) положення законодавства, яке згодом було визнано неконституційним. Відтак, такі правовідносини безпосередньо пов'язуються з дією закону.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що перерахунок, який просить здійснити позивачка, обумовлений відновленням раніше порушених його прав з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 р. у справі №2-р/2020.
При цьому, суд зазначає, що зміна розміру окладу судді, який є складовою суддівської винагороди, є підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.
Тобто, починаючи з 19.02.2020 року, позивачка набула право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відтак, зважаючи, що позивачка вийшла у відставку з посади судді, та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, котре має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя, суд доходить висновку щодо протиправності рішення № 2600-0205-8/177753 від 09.11.2021 року відділу обслуговування громадян №2 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а тому, належним способом захисту порушеного права позивача, є саме зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачці щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді відповідно до довідок Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 р. № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150, починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням раніше виплачених сум.
При цьому, судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність порядку проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки підставою для проведення перерахунку є збільшення розміру суддівської винагороди працюючого судді, що підтверджене відповідною довідкою, яку позивачкою надано до територіального органу Пенсійного фонду України, водночас, необхідність окремого порядку проведення вказаного перерахунку приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів", не передбачено.
Згідно з частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є правомірними, обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню, з вищезазначених підстав.
Згідно з частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, що підтверджується наявною у справі квитанцією № 9738-6561-0766-2069 від 04.02.2022.
Враховуючи задоволення позову, понесені позивачкою судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 992,40 грн, підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовільнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення № 2600-0205-8/177753 від 09.11.2021 року відділу обслуговування громадян №2 управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у перерахунку довічного грошового утримання судді згідно із її заявою від 29.10.2021 № 16163, на підставі довідок Північного апеляційного господарського суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці від 28.10.2021 року № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), як судді Київського апеляційного господарського суду у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідками, виданими Північним апеляційним господарським судом від 28.10.2021 р. № 07.1-12/149 та № 07.1-12/150 про розмір суддівської винагороди, визначеній станом на 18.02.2020 р., з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 р.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок)
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.