Рішення від 02.10.2024 по справі 640/19270/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року № 640/19270/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Національного антикорупційного бюро України

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

I. Зміст позовних вимог.

До Окружного адміністративного суду міста Києва у листопаді 2022 року звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного антикорупційного бюро України, в якому просить суд:

- скасувати наказ №1367-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п.п. 1, 2 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84;

- скасувати наказ №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п. 3 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84;

- скасувати наказ №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення А. Харькового" від 04.10.2022 та наказ №1450-н від 17.10.2022 "Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення", якими припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 17.10.2022 з посади детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу";

- поновити ОСОБА_1 на державній службі в НАБУ на посаді детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації 17.10.2022;

- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в розмірі 2693,67грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань згідно ст. 54 Закону України "Про державну службу", середній заробіток за час неповного розрахунку при звільненні у розмірі 42 699,30грн.;

- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період за період з 18.10.2022 по 04.11.2022 в розмірі 42699,30грн., з урахуванням збільшення на день прийняття рішення.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку ОСОБА_1 застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани здійснено в порушення ч.2 ст. 74 Закону України «Про державну службу», оскільки Дисциплінарна комісія резюмувала, що в ході розслідування не здобуто достатніх доказів того, що в діях Позивача наявні проступки при виконанні службових обов'язків та доручень керівництва.

Відповідач не довів вчинення правопорушення та не врахував положення ч. 1 ст. 69 Закону України «Про державну службу», що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.

Пошук своїх даних в Єдиному державному демографічному реєстрі здійснював для перевірки коректності роботи системи, в діях Позивача відсутній приватний (особистий) інтерес, відповідач не врахував відсутність будь-яких наслідків від проступку, позитивну оцінку за попередні роки служби.

Отримані дані про детективів ним були використані у службових інтересах.

Щодо ухвал суду у справі №760/10362/21, то ухвали наявні у нього і знаходяться у відкритому доступі, його батько їх отримував, інформація що після перегляду ухвал Позивач передав її адвокату свого батька не відповідає дійсності, оскільки Позивач пояснень такого змісту перед Дисциплінарною комісією не давав, а належних доказів цього факту Відповідачем в ході службового розслідування отримано не було. Відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки: не надано Позивачу та його представнику ні копії наказу про початок службового розслідування, ані копії затвердженого висновку службового розслідування та інші документи, чим порушено право на ознайомлення з матеріалами справи; службове розслідування вийшло за межі, встановлені згідно наказу про проведення службового розслідування; до участі у проведенні службового розслідування було залучено ОСОБА_2 з яким у Позивача є конфлікт; висновок службового розслідування складено поза межами місячного строку; в порушення пункту 10 Інструкції в ході службового розслідування не були допитані свідки про допит яких заявляв Позивач; пропущено строк притягнення до дисциплінарної відповідальності; відповідач здійснив оплату не за всі робочі дні.

Таким чином, на думку позивача оскаржувані накази про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляду догани та звільнення, припинення державної служби є незаконними, такими, що порушують права та законні інтереси, прийнятими з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач вважає оскаржувані накази законними, вважає що у задоволенні позову належить відмовити, через його необґрунтованість.

III. Процесуальні дії у справі.

До Окружного адміністративного суду міста Києва у листопаді 2022 року звернувся ОСОБА_1 з позовом до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів та поновлення на посаді.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.11.2022 позовну заяву залишено без руху.

11.11.2022 позивачем усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2022 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/19270/22 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/19270/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року прийнято до провадження адміністративну справу №640/19270/22 та вирішено здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 22.05.2023 року о 15:30 год.

22.05.2023 в підготовчому судовому засіданні представником позивача зазначено, що клопотання про витребування доказів на підтвердження висновку дисциплінарної комісії подали через канцелярію суду в ОАСК.

Суд на місці ухвалив оголосити перерву. Наступне засідання призначене на 20.06.2023 о 14:30. Судом зобов'язано представника позивача підготувати відповідь на відзив, ознайомитись з матеріалами справи до 12 червня подати відповідь на відзив, заперечення подати через 5 днів після отримання відповіді на відзив. Всі документи подати до суду не пізніше 19 червня.

15.06.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.

20.06.2023 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача та надати час для підготовки заперечення. Всі докази надати за 2 дні до засідання нарочно до суду. Наступне судове засідання призначено на 01.08.2023 о 14:30.

01.08.2023 суд на місці ухвалив призначити по суті судове засідання 07.09.2023 на 15:00.

02.08.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

07.09.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

07.09.2023 вислухавши думку представника відповідача, суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 05.10.2023 до 14:00 в зв'язку з неявкою представника позивача.

22.09.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.10.2023 до суду надійшли додаткові пояснення від відповідача.

05.10.2023 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти розгляд справи до 21.11.2023 до 16:00.

20.11.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

21.11.2023 враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника позивача та відкласти розгляд справи на 18.01.2024 на 15:00.

04.12.2023 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

18.01.2023 суд на місці ухвалив оголосити перерву до 15.02.2024 до 16:00.

07.02.2023 від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

15.02.2024 у судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про допит свідка та про відкладення розгляду справи. Вислухавши думку сторін суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 01.04.2024 до 15:30.

29.02.2024 від ОСОБА_3 надійшла заява про залишення без задоволення клопотання представника позивача чи самого позивача про виклик її в якості свідка.

01.04.2024 від представника позивача надійшла заява про виклик свідка та клопотання про витребування доказів. Суд на місці ухвалив задовольнити клопотання представника відповідача та викликати в якості свідка ОСОБА_4 . В зв'язку з викликом свідка суд на місці ухвалив оголосити перерву до 07.05.2024 до 15:30.

18.04.2024 надійшла заява ОСОБА_4 про допит її як свідка в режимі відеоконференції.

07.05.2024 ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання свідка ОСОБА_4 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд на місці ухвалив продовжити перерву до 30.05.2024 до 15.00 та забов'язав позивача, особистими заходами, забезпечити явку свідка у залу судового засідання, а також повідомити свідка про наступне судове засідання телефонограмою.

30.05.2024 прибули сторони, допитаний свідок ОСОБА_4 ,суд на місці ухвалив оголосити перерву до 24.06.2024 о 15:00.

24.06.2024 в зв'язку з витребовуванням додаткових доказів по справі суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи до 04.07.2024 до 15:00.

04.07.2024 суд на місці ухвалив визнати неявку без поважних причин та відкласти на 29.07.2024 на 15:00.

08.07.2024 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

29.07.2024 у зв'язку з витребовуванням додаткових доказів по справі суд на місці ухвалив перерву до 05.09.2024 до 16:00.

05.08.2024 від представник відповідача надійшли додаткові пояснення.

05.08.2024 суд на місці ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

25.12.2015 року ОСОБА_1 призначено на посаду детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України на підставі Розпорядження №472-р.

Наказом Директора НАБУ від 26.07.2022 року № 121-А "Про проведення службового розслідування" вирішено провести службове розслідування щодо неналежного виконання службових обов'язків Позивачем, на підставі доповідної записки Керівника Управління внутрішнього контролю Осипчука P.C. №13/10952-02 від 26.07.2022, доповідної записки Керівника Управління аналітики та обробки інформації НАБУ Джана P.M. від 15.07.2022 р. №06/10398-02, службової записки Управління аналітики та обробки інформації від 26.07.2022 р. №06/10935-13.

За результатами проведеного службового розслідування, посадовими особами Управління внутрішнього контролю НАБУ складено висновок.

23.09.2022 року складено Висновок Дисциплінарної комісії НАБУ №84, відповідно до якого:

- в бездіяльності Позивача в наслідок невиконання окремих доручень керівництва немає дисциплінарного проступку у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків,

- в діях Позивача внаслідок виконання окремих доручень керівництва з порушенням терміну їх виконання немає дисциплінарного проступку,

- в діях Позивача наявний дисциплінарний проступок передбачений п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб. Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог: п. З ч. 2 ст. 13 Закону України «Про національне антикорупційне бюро України», ст. ст. 4, 8 Закону України «Про державну службу», ст. 39, ст. 42 ст. 43 Закону «Про запобігання корупції».

Дисциплінарною комісією вирішено рекомендувати Т.в.п. Директору НАБУ застосувати до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

26.09.2022 року т.в.п. Директора НАБУ резолюцією доручив видати відповідні накази про догану згідно п. 1,2 Витягу Висновку Дисциплінарної комісії, про звільнення згідно п. 3 Витягу.

30.09.2022 року Наказом №1367-Н застосовано до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» згідно п.п. 1,2 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.22 р. №84.

30.09.2022 року Наказом №1368-Н застосовано до Позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» згідно п. 3 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.22 р. №84.

04.10.2022 року Наказом №1380-Н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 » припинити державну службу та звільнити Позивача 10 жовтня 2022 року з посади детектива НАБУ за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» у вигляді використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, п. 4 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу».

11.10.2022 року Наказом №1421-Н «Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 №1380-Н «Про припинення державної служби та звільнення» змінено дату припинення державної служби та звільнення Позивача на 13.10.2022 рік на підставі листка непрацездатності від 08.10.2022 року.

04.10.2022 року Наказом №1450-Н від 17.10.2022 року «Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 р №1380-Н «Про припинення державної служби та звільнення» змінено дату припинення державної служби та звільнення Позивача на 17.10.2022 рік на підставі листка непрацездатності від 13.10.2022 року».

Позивач вважаючи, що вищевказані накази про застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляду догани та звільнення, припинення державної служби є незаконними, такими, що порушують права та законні інтереси, прийнятими з порушенням процедури, передбаченої чинним законодавством, звернувся з даним позовом до суду.

V. Норми права

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Утвердження правової держави відповідно до приписів ст. 1, другого речення ч. 3 ст. 8, ст. 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 7 ст. 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII (далі - Закон № 1698-VII) до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

На службу до Національного бюро приймаються на конкурсній, добровільній, контрактній основі громадяни України, які спроможні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, віком, освітнім і професійним рівнем та станом здоров'я ефективно виконувати відповідні службові обов'язки.

Трудові відносини працівників Національного бюро регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На спеціалістів Національного бюро, які не мають спеціальних звань, поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади спеціалістів Національного бюро відносяться до відповідних категорій посад працівників апарату міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, їх територіальних органів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 3 частини 2 ст. 13 Закону № 1698-VII встановлено, що працівники Національного бюро не мають права, зокрема використовувати Національне бюро, його працівників та майно у партійних, групових чи особистих інтересах.

На працівників Національного бюро поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України "Про запобігання корупції".

Статтею 20 Закону № 1698-VII встановлено, що працівники Національного бюро самостійно приймають рішення в межах своїх повноважень. Вони зобов'язані відмовитися від виконання будь-яких наказів, розпоряджень або вказівок, які суперечать законодавству, а також вжити інших заходів, передбачених законом.

Працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Частиною 3 ст. 27 Закону № 1698-VII встановлено, що працівник Національного бюро, якому стала відома інформація про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро, зобов'язаний негайно повідомити про це Директора Національного бюро та підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро.

Частиною 4 ст. 28 Закону № 1698-VII передбачено, зокрема такі підстави для притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків; 2) незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, яка стала відомою працівнику у зв'язку з виконанням його повноважень; 3) інші підстави, передбачені Законом України "Про державну службу" для працівників Національного бюро, які є державними службовцями, або Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України для працівників Національного бюро, які є особами начальницького складу.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну службу» 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) встановлено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Частиною 2 ст. 1 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 889-VIII передбачено, що службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов'язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до ст. 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється, зокрема з дотриманням таких принципів: законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону; доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень; ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики.

Статтею 7 Закону № 889-VIII передбачено, що державний службовець має право на: 1)

повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) чітке визначення посадових обов'язків; 3) належні для роботи умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення.

Статтею 8 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема:

- дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;

- забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;

- сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);

- виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

- додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

- постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;

Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контрактів про проходження державної служби (у разі укладення).

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону № 889-VIII державна служба здійснюється з дотриманням принципі доброчесності, а саме спрямованості дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмови державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Статтею 9 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець під час виконання посадових обов'язків діє у межах повноважень, визначених законом, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов'язки, чи особі, визначеній у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Державний службовець зобов'язаний виконувати накази (розпорядження), доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Наказ (розпорядження), доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, мету, строк виконання та особу, відповідальну за виконання. Наказ (розпорядження) має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним. Якщо державний службовець отримав наказ (розпорядження), доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов'язаний повідомити про це безпосереднього керівника.

Наказ (розпорядження), доручення може бути скасовано керівником, який його видав, а також керівником вищого рівня або органом вищого рівня.

Державний службовець у разі виникнення у нього сумніву щодо законності виданого керівником наказу (розпорядження), доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов'язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення. Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов'язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня. У такому разі державний службовець звільняється від відповідальності за виконання зазначеного наказу (розпорядження), доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому законом порядку, крім випадків виконання явно злочинного наказу (розпорядження), доручення.

Якщо державний службовець виконав наказ (розпорядження), доручення, визнані у встановленому законом порядку незаконними, і не вчинив дій, зазначених у частині шостій цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.

Керівник у разі отримання вимоги державного службовця про надання письмового підтвердження наказу (розпорядження), доручення зобов'язаний письмово підтвердити або скасувати відповідний наказ (розпорядження), доручення в одноденний строк. У разі неотримання письмового підтвердження у зазначений строк наказ (розпорядження), доручення вважається скасованим.

Статтею 62 Закону № 889-VIII визначено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів.

Статтею 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками, зокрема є: порушення правил етичної поведінки державних службовців; дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Підпунктом в) п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі - Закон № 1700-VII) суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці.

Статтею 37 Закону № 1700-VII визначено, що загальні вимоги до поведінки осіб, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових чи представницьких повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог встановлюються цим Законом, який є правовою основою для кодексів чи стандартів професійної етики.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, затверджує загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування у випадку необхідності розробляють та забезпечують виконання галузевих кодексів чи стандартів етичної поведінки їх працівників, а також інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб, які здійснюють діяльність у сфері їх управління.

Частиною 1 ст. 39 Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, представляючи державу чи територіальну громаду, діють виключно в їх інтересах.

Згідно з ч. 1 ст. 42 Закону № 1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов'язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.

Частиною 1 ст. 43 Закону № 1700-VII встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 172-8 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за незаконне розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням службових або інших визначених законом повноважень.

Згідно з Кодексом професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України (далі - Кодекс), затвердженого наказом Директора Національного бюро від 01.09.2016 № 242, встановлено, що положення Кодексу є обов'язковими для виконання з моменту призначення працівника на посаду в Національному бюро. Згідно з п.1 р. ІІ під час прийняття рішень та вчинення дій працівник Національного бюро повинен керуватися принципами етичної поведінки, визначеними цим Кодексом. Так, згідно принципу професіоналізму кожен працівник Національного бюро постійно дбає про свою компетентність, професійну честь і гідність. Віддано та сумлінно виконує службові обов'язки, сприяє підвищенню авторитету Національного бюро та зміцненню суспільної довіри до нього.

Відповідно до п. п. 2.7, 2.12, 3.1 Інструкції про взаємодію Управління аналітики та обробки інформації і Головного підрозділу детективів, Другого підрозділу детективів, Управління внутрішнього контролю при проведенні інформаційно-аналітичної роботи, затвердженої наказом Директора Національного бюро від № 226, аналітик, якому доручено опрацювання запиту, інформує детектива про отримання запиту та хід його виконання; опрацювання аналітиком запитів здійснюється у хронологічній (календарній) послідовності в залежності від дати одержання запиту, або від пріоритетності, визначеної керівником відповідного відділу детективів (ініціатора запитів); за результатами проведеної інформаційно-аналітичної роботи аналітиком готується звіт та інформаційно-аналітичні матеріали, які після погодження та підпису Керівником Управління аналітики та обробки інформації, а у разі його відсутності - заступником Керівника Управління аналітики та обробки інформації або іншою особою, на яку покладено виконання обов'язків Керівника Управління аналітики та обробки інформації, передаються ініціаторові запиту.

Згідно з п. 6.1.3 Положення про Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 19.03.2021 № 43, відділ детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення формує інформаційні та довідкові аналітичні матеріали, необхідні для проведення оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів, досудового розслідування кримінального корупційного правопорушення.

Пунктами 115, 140, 153, 161 Інструкції з діловодства у Національному антикорупційному бюро України, затвердженої наказом Директора Національного бюро від 19.02.2019 № 26, визначено, що окремим видом внутрішніх документів, що готуються з метою обміну інформацією між структурними підрозділами Національного бюро, є запит на проведення інформаційно-аналітичної роботи та запит на залучення до участі у кримінальному провадженні, до якого застосовуються вимоги, передбачені пунктом 94 цієї Інструкції. За своєчасність опрацювання документів у СЕД «АСКОД», їх розгляд, доведення до виконавців та контроль за виконанням несе відповідальність керівник структурного підрозділу Національного бюро.

Відповідальність за виконання документа несуть особи, зазначені у розпорядчому документі, резолюції уповноваженої особи Національного бюро, та працівники, яким безпосередньо доручено його виконання. Строк виконання документа може встановлюватися у нормативно-правовому акті, розпорядчому документі або резолюції уповноваженої особи. Документи, в яких строк виконання не зазначено, які не є документами інформаційного характеру або не містять контрольних завдань, повинні бути виконані не пізніше ніж за ЗО днів з моменту реєстрації документа в Національному бюро.

VI. Оцінка суду

Згідно ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Згідно положень ч. 3 ст. 77 Закону № 889-VIII, якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

У відповідності до ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII, визначено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Згідно ч. 5 ст. 77 Закону № 889-VIII пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Отже, пропозиція чи подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення, але не є обов'язковими для прийняття аналогічного рішення.

Крім того, Закон № 1698-VII є спеціальним законом по відношенню до працівників цього органу та містить свої особливості.

Відповідно до абз.2 ст.2 Закону № 1698-VII Закон України "Про Кабінет Міністрів України", Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України "Про державну службу" застосовуються до Національного бюро, його службовців, осіб начальницького складу та інших працівників в частині, що не суперечить цьому Закону. У разі колізій між нормами цього Закону та інших законів і нормативно-правових актів, застосовуються норми цього Закону.

Таким чином, Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» є спеціальним законом, який визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України, а відтак при здійсненні організації та діяльності останнього слід застосовувати його норми, у тому числі і накази та розпорядження Директора Національного бюро спрямовані на його виконання.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону № 1698-VII для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро утворюється Дисциплінарна комісія у складі п'яти осіб. До складу Дисциплінарної комісії входять дві особи, визначені Радою громадського контролю при Національному бюро.

Абзацом 2 цієї норми визначено, що склад та положення про Дисциплінарну комісію Національного бюро затверджуються Директором Національного бюро.

Згідно ч. 2 ст. 28 Закону № 1698-VII дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення.

У відповідності до ч. 3 ст. 28 Закону № 1698-VII рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро.

Як вбачається з ч.2 ст.28 спеціального закону висновок може бути як про наявність, так і про відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку.

Згідно абз. 3 п. 27 Положення про Дисциплінарну комісію Національного антикорупційного бюро України, яке затверджено наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 19.04.2022 року № 186 Директор Національного бюро протягом 10 календарних днів з дня отримання висновку Комісії приймає відповідне рішення. Пропозиції, викладені у висновку Комісії для Директора Національного бюро, мають рекомендаційний характер.

Частиною першою ст. 27 Закону № 1698-VII встановлено, що з метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень у діяльності працівників Національного бюро у складі його центрального управління діє підрозділ внутрішнього контролю. Рішенням Директора Національного бюро у складі територіальних управлінь Національного бюро можуть створюватися підрозділи внутрішнього контролю. Підрозділи внутрішнього контролю підпорядковуються безпосередньо Директору Національного бюро.

Підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро, серед іншого, має такі обов'язки: запобігання вчиненню правопорушень працівниками Національного бюро згідно з вимогами законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу»: перевірка інформації, що міститься у зверненнях фізичних та юридичних осіб, засобах масової інформації, інших джерелах, у тому числі отриманої через спеціальну телефонну лінію, сторінку в мережі Інтернет, засоби електронного зв'язку Національного бюро, щодо причетності працівників Національного бюро до вчинення правопорушень; проведення службового розслідування стосовно працівників Національного бюро (п. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 27 Закону № 1698-VII).

Згідно ч. 6 ст. 27 Закону № 1698-УІІ порядок діяльності та повноваження підрозділів внутрішнього контролю Національного бюро визначаються положенням, яке затверджується Директором Національного бюро.

Також, суд зазначає, що Закон №1698-VII є спеціальним законом, який визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України, а відтак при здійсненні організації та діяльності останнього слід застосовувати його норми, у тому числі і накази та розпорядження Директора Національного бюро спрямовані на його виконання.»

За таких обставин, Закон України «Про антикорупційне бюро України» є спеціальним законом по відношенню до Закону України «Про державну службу» та наділяє Директора Національного бюро приймати відповідні рішення з питань діяльності Дисциплінарної комісії. Про при це, Законом України «Про державну службу» визначено, що саме пропозиція чи подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення, а не для прийняття аналогічного рішення цим суб'єктом.

Судом встановлено, що за наслідками службового розслідування встановлений факт вчинення дисциплінарного проступку та вину ОСОБА_6 .

Надаючи оцінку позовним вимогам в частині скасування наказу №1367-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п. п. 1, 2 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, дисциплінарними проступками є, зокрема, невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Судом встановлено, що 30.09.2022 Наказом тимчасово виконуючого обов'язки Директора Національного антикорупційного бюро України №1367-Н Позивачу було оголошено догану за вчинення дисциплінарних проступків, передбачених п.5 ч.2 ст.63 ЗУ «Про державну службу» у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, порушення ст.ст. 4, 9, 9 ЗУ «Про державну службу».

Підстава видання Наказу - п. п. 1, 2 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.22 р. №84 та резолюція т.в.п. Директора Углави Г.Т.

Відповідно до ч.1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Відповідно до ч.11 ст.69 Закону № 889-VIII суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Таким чином, суб'єкт призначення (в даному випадку Директор НАБУ) ознайомившись з висновком дисциплінарної комісії може або прийняти її висновок, або обґрунтовано відмовити у цьому.

Відповідно до ч.2 ст.74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

З Наказу №1367-Н від 30.09.2022 року не вбачається, що суб'єкт призначення погодився з висновком дисциплінарної комісії, або обґрунтовано відмовив у цьому.

Разом із тим, згідно п.п. 1,2 Висновку Дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України від 23.09.2022 року №84 в резолютивній частині Дисциплінарна комісія дійшла висновку про відсутність у діях Позивача складу дисциплінарного порушення, передбаченого п.5 ч.2 ст.63 Закону № 889-VIII у вигляді невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень, порушення ст. ст. 4, 8, 9 Закону № 889-VIII.

Предметом розгляду дисциплінарної комісії були обставини, зазначені у доповідній записці Керівника Управління аналітики та обробки інформації Національного бюро ОСОБА_2 , який зазначив про неналежне виконання своїх службових обов'язків Позивачем.

При цьому дисциплінарна комісія зазначила, що матеріалами службового розслідування не підтверджено, що Позивач не виконав чи не належним чином виконав доручення керівництва, надані в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Також дисциплінарна комісія зазначила, що в ході розслідування не було здобуто достатніх доказів того, що у діях Позивача наявні проступки при виконанні службових обов'язків та доручень керівництва.

Враховуючи, що дисциплінарна комісія за наслідком проведеного службового розслідування не встановила наявності в діях ОСОБА_1 невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків, актів, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.

Таким чином, суд погоджується із доводами позивача про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, оскільки останній прийнято в супереч Висновку, якого дійшла дисциплінарна комісія та в порушення ч.2 ст.74 ЗУ «Про державну службу», оскільки в діях Позивача в частині невиконання/неналежного виконання розпоряджень керівництва не було встановлено факту дисциплінарного порушення.

Отже, спірний Наказ №1367-Н від 30.09.2022 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог про скасування наказу №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п. 3 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84, суд зазначає таке.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що в ході службового розслідування Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро отримано інформацію з Міністерства внутрішніх справ, Державної міграційної служби, Міністерства юстиції України за 2022 рік щодо формування пошукових запитів ОСОБА_1 , за результатами якого установлено наступне.

Відповідно до листа ДП «Інформаційні судові системи» від 16.08.2022 № 266/10349-00 ОСОБА_7 з використанням права повного доступу упродовж року здійснював пошук судових рішень за такими пошуковими словами, як - « ОСОБА_8 », після чого здійснив перегляд ухвал Солом'янського районного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі №760/10362/21 та ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.11.2021 у справі № 760/10362/21.

Згідно з ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 29.04.2022 у справі №760/10362/21 відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_9 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення коштів.

Відповідно до ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 29.04.2022 у справі № 760/10362/21 заяву ОСОБА_9 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення коштів задоволено частково - заборонено відчуження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно ухвали Першої судової палати Касаційного цивільного суду від у справі №760/10362/21 останній розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_10 - адвоката Коробка Д.В. на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 29.04.2021 та постанову Київського апеляційного суду від 27.09.2021 за заявою ОСОБА_9 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про стягнення коштів.

Відповідно до листа Державної міграційної служби від 16.08.2022 № 029/10331-00 ОСОБА_11 з використанням прав повного доступу здійснено запит у Єдиному демографічному реєстрі 29.04.2022 о 16 год. 17 хв. за пошуковими словами «Артем Харьковий», 13.04.2022 о 09 год. 33 хв. за пошуковими словами « ОСОБА_12 », о 09 год. 33 хв. - « ОСОБА_13 », о 09 год. 32 хв. « ОСОБА_14 », 10.04.2022 о 18 год. 03 хв. « ОСОБА_15 », 19.03.2022 об 11 год. 04 хв. - « ОСОБА_15 ».

Згідно з листом Міністерства юстиції України від 19.08.2022 № 022/10555-00 ОСОБА_11 здійснено на правах повного доступу запит до Державного реєстру актів цивільного стану 06.04.2022 о 16 год. 36 хв, 06.04.2022 о 16 год. 49 хв. та о 13 год. 41 хв. за такими пошуковими параметрами: « ОСОБА_8 ».

Так будучи опитаним 25.08.2022 додатково ОСОБА_7 пояснив, що упродовж 2022 року він здійснював користування інтегрованою інформаційно- пошуковою системою МВС України «АРМОР». На запитання, під чиїм логіном та паролем опитуваний входив до вказаної ІПС, останній повідомив, що під своїм.

На запитання, ким опитуваному доводиться ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , останній повідомив, що ніким не доводяться.

На запитання, ким йому доводиться ОСОБА_8 , опитуваний повідомив, що це його батько.

На запитання: у зв'язку з чим та на підставі чого ОСОБА_1 здійснював перегляд на правах повного доступу у Єдиному реєстрі судових рішень 23.05.2022 таких судових рішень: ухвал Солом'янського районного суду від 29.04.2021 у справі № 760/10362/21, ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.11.2021 у справі № 760/10362/21, учасником судового розгляду яких був ОСОБА_8 , а також ухвал Верховного Суду України від 27.01.2010 у справі № 6-2012св09, від 26.01.2009 у справі № 6-2012ск09, від 01.04.2009 у справі № 6-2012св09, учасниками розгляду яких були ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , опитуваний повідомив, що йому потрібно було зробити копії судових рішень щодо свого батька з власної ініціативи. Стосовно ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 пояснив, що вони не є його родичами та він знайшов вказані судові рішення, шукаючи судові рішення стосовно свого батька.

На запитання, на якій підставі та у зв'язку з чим опитуваний з використанням прав повного доступу здійснив запит у Єдиному демографічному реєстрі 29.04.2022 о 16 год. 17 хв. за пошуковими словами « ОСОБА_15 », 13.04.2022 о 09 год. 33 хв. за пошуковими словами « ОСОБА_12 », о 09 год. 33 хв. - « ОСОБА_13 », 13.04.2022 о 09 год. 32 хв. « ОСОБА_14 », 10.04.2022 о 18 год. 03 хв. - « ОСОБА_15 », 19.03.2022 об 11 год. 04 хв. - « ОСОБА_15 », опитуваний пояснив, що стосовно пошуку за пошуковими даними « ОСОБА_15 », то це він перевіряв, чи працює взагалі система. А щодо пошуку за даними детективів Національного бюро ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - йому потрібен був їх номер телефону.

На запитання, на якій підставі тау зв'язку з чим опитуваний здійснив на правах повного доступу запит до Державного реєстру актів цивільного стану 06.04.2022 о 16 год. 36 хв, 06.04.2022 о 16 год. 49 хв. та 07.04.2022 о 13 год. 41 хв. за такими пошуковими параметрами: « ОСОБА_8 », ОСОБА_1 повідомив, що указані пошукові дані « ОСОБА_8 » він ввів з метою перевірити, чи адекватно працює база даних.

На запитання, як потім використана опитуваним отримана на правах повного доступу інформація з указаних інформаційних баз даних стосовно себе, свого батька та інших детективів Національного бюро, ОСОБА_7 пояснив, що стосовно себе він не використовував отриману інформацію. Стосовно детективів Національного бюро - він зателефонував за виявленими в базі номерами. Щодо судових рішень стосовно його батька, то знайдену інформацію він повідомив адвокату свого батька, здається, телефоном.

На запитання, у зв'язку з чим опитуваним не дотримано вимоги законодавства, ОСОБА_7 повідомив, що йому терміново потрібна була повна інформація по судовим рішенням стосовно його батька. Вказані пояснення підписані особисто ОСОБА_1 поаркушно з метою запобігання їх фальсифікацій.

ОСОБА_1 надано заперечення на висновок службового розслідування, відповідно до яких ОСОБА_1 окремо пояснив, що з власної ініціативи здійснив пошук у ЄДРСР рішень по своєму батькові з метою перевірки інформації, яка раніше вже була йому відома. Ці рішення фізично знаходяться у його батька, однак він перебуває на фронті та захищає країну, відтак у нього з ним немає постійного зв'язку. Наголосив, всупереч раніше наданим поясненням, що ним ця інформація не розголошувалась та ніяким чином не використовувалась.

З висновку Дисциплінарної комісії вбачається наступне: «Окрім цього з'ясовано, що у березні 2022 працівник Управління внутрішнього контролю Національного бюро Дзісь Є.В. звертався до ОСОБА_6 , якого випадково зустрів на коридорі, про допомогу в ідентифікації родичів та знаходження їх мобільних телефонів, бо люди перебували на окупованій території і з ними не було зв'язку. Через 20 хв. ОСОБА_7 надав ОСОБА_21 номери телефонів ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .1. За даним фактом не проводилося службове розслідування, однак доповідну записку та у подальшому матеріали перевірки було надіслано до Дисциплінарної комісії для врахування під час розгляду матеріалів службового розслідування.

З наведеного вбачається, що працівник Національного бюро ОСОБА_1 в приватних інтересах 13.04.2022 зробив запит у відповідних базах даних по детективу Національного бюро ОСОБА_24 та детективу Національного бюро ОСОБА_25 з метою пошуку їхніх телефонів. Такий доступ йому не було надано для використання пошуку контактів з метою налагодження спілкування з детективами, а було надано для виконання покладених на нього обов'язків.

Також 29.04.2022 ОСОБА_7 здійснив у особистих (приватних) інтересах запит у Єдиному демографічному реєстрі - «Артем Харьковий», 19.03.2022 об 11 год. 04 хв., 10.04.2022 о 18 год. 03 хв., 29.04.2022 о 16 год. 17 хв. за пошуковими словами «Артем Харьковий».

Окрім нього ОСОБА_7 здійснив в особистих (приватних) інтересах та в неправомірних особистих інтересах його батька запит до Державного реєстру актів цивільного стану 06.04.2022 о 16 год. 36 хв, 06.04.2022 о 16 год. 49 хв. та о 13 год. 41 хв. за такими пошуковими параметрами: «Харьковий Сергій» і про знайдену інформацію він повідомив адвоката свого батька.

Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що текст переглянутих ОСОБА_1 рішень суду був наявний у публічному доступі.

Статтею 7 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року

№ 3262-IV (далі - Закон № 3262-IV), встановлено, що у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості: 1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв'язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; 2) реєстраційні номери транспортних засобів; 3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток; 4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні; 5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу.

Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

Також ст. 9 Закону № 3262-IV врегульовано окремий порядок доступу до рішення суду особою, яка не брала участі у судовому розгляді як його учасник.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 затверджено Порядок ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Пунктом 1 р. VІІІ цього Порядку встановлено, що образи інформаційних ресурсів Реєстру відкриваються для загального доступу не пізніше наступного робочого дня після завершення оброблення та знеособлення відповідних інформаційних ресурсів Реєстру.

Пунктом 2 р. ІХ Порядку зазначено, що дозвіл на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру надається, зокрема уповноваженим особам Національного антикорупційного бюро України.

Пунктом 12 р. ІХ Порядку встановлено, що особи, яким надано дозвіл на повний доступ до судових рішень, зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб інформації, що стала їм відома у зв'язку з користуванням Реєстром у режимі повного доступу.

Крім того суд зазначає, що вимоги до працівників Національного антикорупційного бюро України за критерієм доброчесності є вищими, у порівнянні з аналогічними вимогами до інших правоохоронних органів, зокрема у зв'язку з тим, що Національне бюро та його працівники самі є уповноваженими суб'єктами запобігання корупції.

Відповідно до пункту 1.2. Розділу 1 Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, який затверджено наказом Директора Національного антикорупційного бюро України від 01.09.2016 № 242 працівник має дотримуватися встановлених цим Кодексом принципів і стандартів етичної поведінки, а також загальновизнаних норм моралі; дбати про власну репутацію, поважати честь і гідність інших службових та посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства; утримуватись від дій, заяв чи вчинків, що компрометують його самого, колег, інших осіб, з якими взаємодіє працівник Національного бюро, державу.

Так, ознайомленням з повним текстом рішень суду, переглянутих ОСОБА_1 можна виявити, зокрема, конфіденційну інформацію та персональні дані позивача - ОСОБА_9 такі, як адресу його місця реєстрації, які виключаються з публічного доступу.

На підставі встановлених обставин суд приходить до висновку, що працівник Національого бюро Харьковий A.C. володіючи інформацією про перебування його батька в судових спорах, а також допускаючи можливість залучення судами його до цих справ чи подання позову до нього періодично, без достатніх для цього правових підстав, здійснював моніторинг інформації по відношенню до себе та його батька в базах даних до яких йому було надано доступ для виконання посадових обов'язків, завдань чи доручень Національного бюро.

Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про безпідставність твердження позивача, що пошук своїх даних в Єдиному державному демографічному реєстрі здійснював для перевірки коректності роботи системи, а також, шо в діях Позивача відсутній приватний (особистий) інтерес та, що відповідач не врахував відсутність будь-яких наслідків від проступку, позитивну оцінку за попередні роки служби, через зазначити наступне.

Судом встановлено, що 29.04.2022 ОСОБА_7 здійснив у особистих (приватних) інтересах запит у Єдиному демографічному реєстрі- «Артем Харьковий», 19.03.2022 об 11 год. 04 хв., 10.04.2022 о 18 год. 03 хв., 29.04.2022 о 16 год. 17 хв. за пошуковими словами «Артем Харьковий».

Окрім цього ОСОБА_7 здійснив в особистих (приватних) інтересах та в неправомірних особистих інтересах його батька запит до Державного реєстру актів цивільного стану 06.04.2022 о 16 год. 36 хв, 06.04.2022 о 16 год. 49 хв. та о 13 год. 41 хв. за такими пошуковими параметрами: « ОСОБА_8 » і про знайдену інформацію він повідомив адвоката свого батька.

Таким чином, ОСОБА_7 здійснював запит у Єдиному демографічному реєстрі не лише стосовно себе, але й відносно свого батька ОСОБА_10 у якого на той час існували судові спори.

Разом із тим, жоден нормативно-правовий акт не допускає можливості перевірки системи у спосіб, який нібито був обраний ОСОБА_1 .

Також, заначені Позивачем доводи не спростовують, що детектив Національного бюро відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 , використовуючи права повного доступу до Єдиного реєстру судових рішень, надані йому виключно для виконання службових обов'язків працівника Національного антикорупційного бюро та у зв'язку із займаною посадою, 23.05.2022 у період часу з 13 год. 41 хв. по 14 год. 23 хв. здійснено перегляд таких судових рішень: двох ухвал Солом'янського районного суду міста Києва від 29.04.2021 у справі № 760/10362/21 та ухвали Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 26.11.2021 у справі № 760/10362/21, учасником судових розглядів яких був його батько - ОСОБА_8 . В подальшому отриману з використанням службових повноважень інформацію ОСОБА_11 використано в інтересах батька ОСОБА_10 та передано адвокату Харькового С.М., чим вчинено використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб та допущено порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», ст.ст. 4, 8 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», положень Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 01.09.2016 № 242 (принципи етичної поведінки: законність, професіоналізм та відповідальність; стандарти етичної поведінки «Доброчесність», «Неупередженість», «Інформація»), Правил внутрішнього службового розпорядку державних службовців Національного антикорупційного бюро України, затверджених загальними зборами (конференцією) державних службовців 23.06.2021 № 1 та погоджених Директором Національного бюро 23.06.2021.

Зазначений дисциплінарний проступок охоплюється кінцевим висновком Дисциплінарної комісії, що в діях детектива Національного бюро відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_1 наявний дисциплінарний проступок, передбачений п.9 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» у вигляді використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб та підстави притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п. 3 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», ст.ст. 8 Закону України «Про державну службу», ч. 1 ст. 39, ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 43 Закону України «Про запобігання корупції», положень Кодексу професійної етики працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 01.09.2016 № 242 (принципи етичної поведінки: законність, професіоналізм та відповідальність; стандарти етичної поведінки «Доброчесність», «Неупередженість», «Інформація»), Правил внутрішнього службового розпорядку державних службовців Національного антикорупційного бюро України, затверджених загальними зборами (конференцією) державних службовців 23.06.2021 № 1 та погоджених Директором Національного бюро 23.06.2021.

Суд погоджується з доводами відповідача, що підтвердженням того, що працівник Національного бюро Харьковий A.C. схильний до використання своїх повноважень в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб свідчить також той факт, що він без достатніх правових підстав (запиту) здійснював пошук телефонів детективів Національного бюро ОСОБА_24 та ОСОБА_20 , а також для ОСОБА_21 номери телефонів ОСОБА_22 і ОСОБА_23 .1. Отриману інформацію, в тому числі про персональні дані, він передав третім особам, чим спричинив у сторонніх осіб уявлення про те, що працівник Національного бюро може використовувати свої повноваження в приватних інтересах та створив негативне враження про Національне бюро в цілому.

За таких обставин, з матеріалів справи вбачається, що використання наданих ОСОБА_26 повноважень як в особистих інтересах, так і в інтересах третіх осіб мали неодноразовий умисний (усвідомлений) характер, які в окремих випадках призвели до створення у сторонніх осіб негативного враження про Національне бюро в цілому.

В судовому засіданні було допитано Старшого детектива Національного бюро відділу внутрішніх розслідувань Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_27 , яка була викликана за клопотанням позивача. На поставлені запитання представником позивача до свідка були надані наступні відповіді: «Чому ви проводили службову перевірку відносно ОСОБА_1 .?» - «я була уповноваженою особою на проведення службових розслідувань»; «до чого ви дійшли в своєму розслідуванні?» - «до наявності фактів неналежного виконання доручень, неправомірного використання інформації з ЄДРСР, стосовно ОСОБА_1 і його батька, с стосовно судових рішень та ухвал доступ до яких він мав на виконання службових повноважень.»; «а чому ви дійшли до цього висновку?» - «в ході службового розслідування були допитані керівники ОСОБА_1 , доручень на проведення інформаційно-аналітичних досліджень, щодо його батька ніколи не надавались, навіть тому що в цьому випадку був би створений конфлікт інтересів.»; «чи було вам дано завдання перевірити, чи цікавився ОСОБА_1 саме відомостями щодо його батька?» - «ні завдання такого змісту ніколи не дається ані у службових записках, ані іншим чином, керівник лише контролює хід службового розслідування, я сама обираю коло фактів які мені необхідно перевірити для підтвердження, чи спростування тієї тези яка висувається керівником у службовій записці, щодо порушення працівником службової дисципліни.»; «в службовій записці і в наказі були такі тези, які потребували виявлення інформації стосовно дій позивача у ЄДРСР?» - «звичайно, розслідування стосувалось всього кола доручень, з розмови із безпосереднім керівником ОСОБА_1 . ОСОБА_28 мені стало відомо, що ОСОБА_1 не просто сидить і нічого не робить на робочому місці, він ще використовує робочу базу. До посадових обов'язків ОСОБА_1 належало проведення інформаційно-аналітичної роботи, для чого ним використовувались усі бази даних доступ до яких наданий НАБУ. ОСОБА_1 пояснював невиконання ним доручень керівництва тим, що він їх виконував, але не закривав службовими записками. Для того, щоб перевірити, що ОСОБА_1 дійсно їх(доручення) виконував, але не закрив була витребувана інформація у державних адміністраторів баз даних. За результатами обробки було встановлено, що інформація стосовно жодного доручення зазначеного у звіті службового розслідування як такі що не виконані ОСОБА_1 не запитувалась. Натомість запитувалась інформація стосовно інших осіб. Була отримана інформація, що ОСОБА_1 запитувалась інформація стосовно, зокрема, батька та багатьох інших прізвищ, які не зазначені у службових дорученнях, які надавались ОСОБА_1 . Знов було опитано керівників ОСОБА_1 стосовно того, чи надавали вони відповідне доручення за результатом чого було з'ясовано, що таке доручення не надавалось.

Свідок зазначає, що інструкцією про порядок проведення службового розслідування передбачено, що у разі виявлення під час розслідування ознак адміністративного, кримінального правопорушення або адміністративного пов'язаного з корупцією ОСОБА_27 , як особа яка проводить службове розслідування, зобов'язана проводити відповідне фіксування та огляд цих ознак та передавати до Національної поліції України для надання кваліфікації компетентними органами. За результатами службового розслідування підтвердився факт невиконання, неналежного виконання службових обов'язків ОСОБА_1 та виявлено ознаки адміністративного правопорушення - використання службових обов'язків у приватних інтересах. Службове розслідування проводилось в межах двох місяців, що відповідає інструкції про порядок проведення службових розслідувань. Також свідок зазначила, що сама приймала участь у розробці інструкції про порядок проведення службових розслідувань НАБУ. Вказує, що було внесено зміни до інструкції і дозволено продовження строків службового розслідування до двох місяців. Зазначає, що у такому разі на службовій записці ставиться резолюція в електронній формі про продовження строку проведення службового розслідування. Директор НАБУ в даному випадку має право продовжити строк проведення службового розслідування. Представником позивача поставлено під сумнів пояснення позивача. 25.08.2022р. Свідком зазначено, що ці пояснення були відібрані нею особисто у ОСОБА_1 і вони містять підпис ОСОБА_1 . Свідок зазначила, що Харьковий дев'ять разів ознайомлювався з матеріалами службового розслідування. Також свідок підтвердила, що підпис на поясненнях саме ОСОБА_1 . Представник позивача припустив, що пояснення підроблені. Натомість ОСОБА_1 підтвердив, що підпис на поясненнях його. На питання суду до позивача: «Коли ви знайомились з матеріалами справи ви зазначали про те що ставите під сумнів вказані пояснення, що були вами надані?» - позивач відповів, що ні. Разом з тим, позивач зазначив, що вказані пояснення не відповідають дійсності в частині де зазначено, що судові рішення що були ним отримані з ЄДРСР і стосувались його батьуа були передані ним адвокату.

Також свідок зазначила, що з 16.11.2023 не працює в НАБУ і є не зацікавленою особою запевняє, що жодних змін до матеріалів службового розслідування внесено не було. Зазначає, що ОСОБА_1 змінював свої покази, під час службового розслідування. Перші пояснення стосувались доручень та конкретних причин їх виконання ОСОБА_1 або невиконання. Після розмови з ОСОБА_29 з'ясувала, що ОСОБА_1 щось робить, заходить в базу, також їй стало зрозуміло, що в ОСОБА_1 не досить приємні відносини склались із паном ОСОБА_30 (Керівником управління аналітики та обробки інформації НАБУ). Зазначає, що у супротив своєму керівництву він ОСОБА_1 міг виконувати доручення і не оформлювати це виконання. Стосовно роботи ОСОБА_1 з базами даних було друге пояснення, яке стосувалось, зокрема, дій ОСОБА_1 у ЄДРСР стосовно деяких працівників НАБУ - детективам, при відсутності таких доручень від керівництва. На запитання суду, чи вже було встановлено свідком у період з 06.08.2022 по 25.08.2022(до надання другого пояснення), що ОСОБА_1 є порушник(не виконує доручення). Свідк зазначила, що не має повноважень та не є уповноваженим суб'єктом для того, щоб надавати кваліфікацію діям ОСОБА_1 і не має право навіть натякати, що людина є порушник, я лише об'єктивно збирає докази, як ті що підтверджують так і ті, що спростовують можливе вчинення дисциплінарного правопорушення. На питання суду до ОСОБА_1 чи його підпис на поясненнях від 22.08.2022 у матеріалах службового розслідування, позивач відповів, що скоріш за все його, але на 100 % не може сказати. Також ОСОБА_27 зазначила, що в ході службового розслідування був направлений лист до Національної поліції України про те, що було виявлено ознаки можливого вчинення правопорушення.

За результатом проведеного допиту свідка суд прийшов до висновку, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 було проведено з дотриманням процедури та строків встановлених внутрішніми документами НАБУ. На переконання суду ставлення під сумнів ОСОБА_1 та його представником окремих пояснень ОСОБА_1 наявних у матеріалах службового розслідування пов'язане із тим, що ОСОБА_1 неодноразово їх змінював, згодом відмовляючись від раніше наданих та підписаних особисто.

Втім надаючи оцінку усім встановленим у справі обставинам, враховуючи ті, що встановлені в ході службового розслідування та викладені у висновку дисциплінарної комісії Національного антикорупційного бюро України № 84 від 23 вересня 2022 року суд вважає, що відповідачем доведено наявність в діях ОСОБА_1 ознак використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, а отже підстав для визнання неправомірним та скасування наказу №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п. 3 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84 відсутні.

Судом перевірено матеріали дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 на предмет дотримання процедури притягнення до дисциплінарної відповідальности за наслідком чого суд дійшов висновку про дотримання суб'єктом призначення встановленого законодавством порядку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, оскаржувані накази Національного антикорупціного бюро України: №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 9 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п. 3 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84; №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 " від 04.10.2022 та наказ №1450-н від 17.10.2022 "Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення" є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносно позовних вимог про визнання притиправними та скасування наказів відповідача №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 " від 04.10.2022 (далі - Наказ №1380-н) та наказу №1450-н від 17.10.2022 "Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення" (далі - Наказ №1450-н), суд зазначає, що Наказ №1380-н та Наказ №1450-н прийняті на підставі Наказу №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарних проступків (далі - Наказ №1368-н), разом із тим, судом встановлено, що Наказ №1368-н є правомірним та не підлягає скасуванню і як наслідок, підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування наказу№1380-н "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 " від 04.10.2022 та наказу 1450-н від 17.10.2022 "Про внесення змін до наказу від 04.10.2022 №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення" відсутні.

З огляду на те, що судом визнано законними накази відповідача №1368-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та наказ №1380-н "Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 " від 04.10.2022, відсутні підстави для задоволення вимог про поновлення ОСОБА_1 на державній службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі, матеріальній допомозі для вирішення соціально-побутових питань та середнього заробітку за час неповного розрахунку при звільненні слід зазначити таке.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) від 04.10.2022 № 1380-Н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_5 » (зі змінами) ОСОБА_6 звільнено з посади детектива Національного бюро відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації Національного бюро 17 жовтня 2022 року.

Судом встановлено, що проведення відповідачем повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 підтверджується: службовими записками Керівника Управління бухгалтерського обліку та звітності НАБУ від 23.11.2022 за №07/485-10 та від 25.11.2022 за №07/488-10, а також довідкою про заробітну плату (дохід) виданою Керівником Управління бухгалтерського обліку та звітності НАБУ вих. №03-188/23344 від 23.11.2022

Отже, відповідачем своєчасно та в повному обсязі проведено всі нарахування заробітної плати належної ОСОБА_26 при звільнені за період роботи з 01.10.2022 по 17.10.2022, а саме: оплату за 1 робочий день жовтня 2022 року, і 12 календарних днів тимчасової непрацездатності та грошову компенсацію за невикористані ним дні щорічної основної оплачуваної відпустки та щорічної додаткової оплачуваної відпустки за стаж державної служби за 20 календарних днів, тому позовні вимоги в зазначеній частині задоволенню не підлягають.

VIІ. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Національного антикорупційного бюро України витрати по сплаті судового збору у розмірі 142 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України України (код ЄДРПОУ 39751280, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) №1367-н від 30.09.2022 про застосування до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ), детектива відділу детективів по виявленню неправомірної вигоди та незаконного збагачення Управління аналітики та обробки інформації, дисциплінарного стягнення у вигляді догани за вчинення дисциплінарних проступків на підставі п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону України "Про державну службу" згідно п.п. 1, 2 Витягу з Висновку Дисциплінарної комісії НАБУ від 23.09.2022 №84

У задоволенні решти адміністративного позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного антикорупційного бюро України (код ЄДРПОУ 39751280, місцезнаходження: 03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 142,00 грн. (сто сорок дві грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.

Повний текст рішення виготовлено 02.10.2024.