про залишення позовної заяви без руху
02 жовтня 2024 року м.Київ № 320/41698/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Донець В.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ про визнання дій протиправними, відновлення права, зобов'язання вчинити дії, визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:
визнати дії суб'єкта призначення в особі начальника Головного сервісного центру МВС Миколи Рудика неправомірними;
відновити право державного службовця ОСОБА_1 передбачене ст. 76 Закону України «Про державну службу» на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення;
зобов'язати Головний сервісний центр МВС ознайомити ОСОБА_1 зі всіма матеріалами дисциплінарної справи за результатами провадження якої прийнятий Наказ №318-дс від 20.08.2024 Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України;
визнати Наказ № 318-дс від 20.08.2024 Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України Про оголошення догани державному службовцеві ОСОБА_1 протиправним та скасувати його.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (пункт 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункт 5).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 по справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем наведених вимог не дотримано, оскільки заявлені позовні вимоги не відповідають положенням статті 5 КАС України, а також не узгоджуються з повноваженнями адміністративного суду, визначеними у частині другій статті 245 КАС України за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Також в позовних вимог позивач просить визнати протиправними дії відповідача, однак не зазначає які саме дії, на думку позивача, є протиправними.
Тому позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог та привести позовні вимоги у відповідність до вимог статті 5 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити:
належним чином оформлену позовну заяву відповідно до вимог статті 160 КАС України, із викладенням прохальної частини у відповідності до статті 5 КАС України, із зазначенням порушеного права та конкретизованим, ефективним способом відновлення порушених прав, з урахуванням висновків суду;
Виправлену позовну заяву слід подати в кількості для суду та відповідача(ів).
Недоліки позовної заяви позивачу слід усунути протягом п'яти днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
Надати позивачу п'ять днів з дня наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено оскарження ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суддя Донець В.А.